Рішення

від 21.08.2014 по справі 904/4604/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.08.14р. Справа № 904/4604/14 За позовом Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м.Дніпропетровськ

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 406", м. Дніпропетровськ

про стягнення 270 337,84 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

прокурор Матісова О.В., посвідчення № 001453 від 27.08.14р.

від позивача: Запороженко О.І., представник за дорученням № 1804 від 18.03.14р.

від відповідача: Удод О.В., представник згідно з протоколу № 2 від 05.08.04р.

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 26.06.14р. порушено провадження у справі № 904/4604/14 за позовом прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі - позивач) до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 406" (далі - відповідач) про стягнення 270 337,84 грн. Справу призначено до розгляду на 31.07.14р.

Ухвалою господарського суду від 31.07.14р. відкладено розгляд справи на 21.08.14р.

21.08.14р. у судовому засіданні прокурор подану позовну заяву підтримав та наполягав на її задоволенні у повному обсязі.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні зазначив про те, що станом на 19.08.14р. відповідач має заборгованість за надану теплову енергію у розмірі 194 905,79 грн., оскільки у липні 2014р. відповідачем було перераховано 65 492,55 грн.

В свою чергу, повноважний представник відповідача заявлені позовні вимоги визнав у розмірі суми основного боргу 194 905,79 грн. Крім того, повноважний представник відповідача також зазначив про те, що у липні 2014р. останнім було перераховано на рахунок позивача 65 492,55 грн. Дані твердження зазначені у відзиві, який долучено до матеріалів справи та в акті звірки взаєморозрахунків, який підписаний обома сторонами без будь-яких зауважень.

Повноважний представник відповідача також у судовому засіданні заявив клопотання про зменшення розміру пені та надання розстрочки погашення заборгованості строком на 6 місяців.

Прокурор заперечував щодо зменшення розміру пені, та не заперечував щодо надання розстрочки.

Повноважний представник позивача не заперечував щодо зменшення розміру пені та надання розстрочки строком на 6 місяців.

У судовому засіданні 21.08.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення прокурора та повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.12р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 010479 про постачання теплової енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого позивачем теплова енергія постачається відповідачу в обсягах зазначених у додатках до договору у вигляді гарячої води, за яку відповідач проводить розрахунки.

Як зазначає прокурор, протягом опалювального періоду з 01.01.13р. по 01.05.14р. позивач належним чином та в обумовлених обсягах постачав відповідачу теплову енергію, за яку відповідач належним чином не розрахувався, в наслідок чого станом на 01.05.14р. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 260 398,34 грн.

Прокурор та позивач звертають увагу суду на те, що обсяг відпущеної теплової енергії підтверджується двостороннім актом на відпуск-отримання теплової енергії, який складається за кожний місяць поставки теплової енергії окремо.

У зв'язку з неналежним виконання відповідачем свого обов'язку по Договору, на підставі п. 8.2.3. Договору відповідачу була нарахована пеня у розмірі 9 939,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, прокурор та позивач просили суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 260 398,34 грн., пеню у розмірі 9 939,50 грн., а всього 270 337,84 грн.

Але, після порушення провадження у справі відповідачем було перераховано на рахунок позивача 65 492,55 грн., у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 194 905,79 грн., пеню у розмірі 9 939,50 грн., а всього 204845,29грн.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач заявлені позовні вимоги визнав у розмірі суми основного боргу 194 905,79 грн. та зазначив про те, що у липні 2014р. останнім було перераховано на рахунок позивача 65 492,55 грн. Дані твердження підтверджуються актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний обома сторонами без будь-яких зауважень. Відповідач також просив суд зменшити розмір пені та надати розстрочку погашення заборгованості строком на 6 місяців.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1. ст. 837 Цивільного кодексу України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1. ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України зазначено про те, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено у ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання по Договору виконав належним чином, а саме поставив відповідачу теплову енергію, що підтверджують Акти приймання-передачі. Вищезазначені документи підписані сторонами та скріплені печатками підприємств без будь-яких зауважень.

Крім того, господарський суд бере до уваги той факт, що відповідачем вказана заборгованість по Договору визнається, що підтверджує Акт звірки взаєморозрахунків стоном на 19.08.14р.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, умови Договору та встановлені судом обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги прокурора в частині стягнення заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 194 905,79 грн., а частині стягнення 65 492,55 грн. - провадження у справі підлягає припиненню, оскільки зазначена сума була перерахована відповідачем на рахунок позивача, що підтверджують обидві сторони.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 8.2.3. Договору відповідачу була нарахована пеня у розмірі 9 939,50 грн., розрахунок якої судом був перевірений та визнаний таким, що зроблений вірно.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені).

Санкції за прострочку виконання грошових зобов`язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь - яких обставин.

Беручи до уваги доводи відповідача та той факт, що позивач не заперечує щодо зменшення розміру пені, господарський суд вважає за можливе на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені до 50% від належної до стягнення, що буде становити суму 4 969,75 грн.

Крім того, господарський суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду строком на 6 місяців, виходячи з того, що ані прокурор, ані позивач не заперечували щодо надання відповідачу розстрочки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 837, 843, 846, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 22, 32-34, 43-44, 49, 80 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 406" (49130, м.Дніпропетровськ, пр. Миру, буд. 17, код ЄДРПОУ 24440577, р/р 26006000080065 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, буд. 37, код ЄДРПОУ 00188311) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 194 905,79 грн. (сто дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот п'ять грн. 79 коп.), пеню у розмірі 4 969,75 грн. (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять грн. 75 коп.).

Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 65 492,55 грн. - припинити.

В решті позовних вимог - відмовити.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.14р. у справі № 904/4604/14 у сумі 199 875,54 грн., яка стягнута з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 406" (49130, м. Дніпропетровськ, пр. Миру, буд. 17, код ЄДРПОУ 24440577, р/р 26006000080065 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, буд. 37, код ЄДРПОУ 00188311) на 6 місяців за наступним графіком:

- вересень 2014 рік - 33 312,59 грн.

- жовтень 2014 рік - 33 312,59 грн.

- листопад 2014 рік - 33 312,59 грн.

- грудень 2014 рік - 33 312,59 грн.

- січень 2015 рік - 33 312,59 грн.

- лютий 2015 рік - -33 312,59 грн.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 406" (49130, м.Дніпропетровськ, пр. Миру, буд. 17, код ЄДРПОУ 24440577, р/р 26006000080065 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО 300023) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, буд. 7; код ЄДРПОУ 37989269, р/р 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, призначення платежу "Судовий збір, код 03499891, Пункт 2.1") судовий збір у розмірі 5 307,36 грн. (п'ять тисяч триста сім грн. 36 коп.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 26.08.14р.

Суддя Н.Е. Петренко