Рішення

від 12.08.2014 по справі 910/13689/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13689/14 12.08.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво імені Олени Теліги"

Про стягнення 9 189,13 грн.

Суддя Прокопенко Л.В..

Представники:

від позивачаЛевченко В.І. - представник (дов. № 91/2013/08/16-2 від 16.08.2013) від відповідачане з'явився

Суть спору:

Публічним акціонерним товариством "Київенерго" заявлений позов до Школи Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво імені Олени Теліги" про стягнення 9189,13 грн.

Ухвалою суду від 09.07.2014 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/13689/14 та призначено розгляд справи на 12.08.2014.

В судове засідання 12.08.2014 представник позивача з'явився, надав суду додаткові документи по справі, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 12.08.2014 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.08.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2001 між позивачем та відповідачем укладено договір постачання електричної енергії № 21701, в редакції відповідно до додаткової угоди від 26.06.2012 № 21701, відповідно до умов якого позивач (Постачальник) продає електричну енергію відповідачу (Споживачу) для забезпечення потреб електроустановок , а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного Договору та Додатками до нього.

Згідно з пп. 2.2.2 та 2.3.2-2.3.3 Договору позивач зобов'язаний постачати споживачу електроенергію як різновид товару, а відповідач дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору та режиму роботи електроустановок відповідно до додатків та оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків до Договору.

Відповідно до п. 2 Додатку 2 до Договору відповідач зобов'язаний здійснювати повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати.

Згідно п. 2.2 Додатку 2 остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами Договору здійснюється на підставі виставлених постачальником рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Відповідно до пояснень позивача, ним належним чином виконувалися зобов'язання за Договором, тоді як відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.05.2013 по 01.06.2014 виникла заборгованість, яка становить 7545,77 грн., що підтверджується копіями звітів про спожиту електричну енергію за спірний період, копіями актів контрольного огляду, рахунками та рахунками розшифровками за спірний період, актами приймання передачі товарної продукції .

Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 7545,77 грн. основного боргу, 986,15 - двократної вартості, 541,65 грн. - інфляційної складової боргу, 115,56 грн. - 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 7545,77 грн. відповідач у встановлений Договором строк не виконав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм, викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 7545,77 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 986,15 грн. - двократної вартості, 541,65 грн. - інфляційної складової боргу, 115,56 грн. - 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором .

Пунктом 6 Додатку № 2 до Договору передбачено, що перевищення договірної величини споживання електричної електроенергії визначається за результатами підсумків розрахункового періоду на підставі підтвердженого сторонами додатку "Акт про використану електричну енергію" Протягом наступних календарних місяців споживач отримує у постачальника рахунок на оплату двократної вартості перевищення. Вартість перевищення споживання електричної енергії понад договірну величину має бути оплачена до дати зазначеної у платіжному повідомленні, і не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка.

Договірні величини споживання на 2013 та 2014 рік як вбачається із матеріалів справи зафіксовано у Додатку 8А "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу"

Позивач зазначає, що за період з 01.11.2013 по 01.06.2014 зафіксовано відповідачем перевищення договірних величин споживання електроенергії, двократна вартість якої становить 986,15 грн.

Згідно розрахунку позивача двократна вартість електроенергії становить 986,15 грн., спростування вище зазначеного відповідачем не надано.

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 541,65 грн. -збитків від інфляції та 115,56 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво імені Олени Теліги" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського , 44-Е, код ЄДРПОУ 21638468) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5;, код ЄДРПОУ 00131305) борг за спожиту активну електричну енергію сумою 7545 ( сім тисяч п'ятсот сорок п'ять ) грн. 77 коп., двократну вартість в розмірі 986 (дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 15 коп., інфляційну складову боргу в розмірі 541 (п'ятсот сорок одну) грн.65 коп., 3% річних в розмірі 115 (сто п'ятнадцять ) грн. 56 коп., судовий збір у розмірі 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання

повного рішення 19.08.2014.

Суддя Л.В. Прокопенко