Рішення

від 20.08.2014 по справі 927/1111/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

====================================================================================================================================================================

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"20" серпня 2014 року Справа № 927/1111/14

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Авіазапчасть"

03680, вул. Академіка Кримського,27-А, м.Київ;

до відповідача: спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної

служби цивільного захисту ДСНС України

16600, вул.Космонавтів,90, м.Ніжин, Чернігівська обл.;

предмет спору: стягнення 114745,87грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. №б/н від 10.03.2014р.)- адвокат;

від відповідача: Соломатін Є.В. (дов.№32 від 05.06..2013р.) - юрисконсульт;

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю «Авіазапчасть» звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України про стягнення заборгованості в сумі 114745,87грн. згідно договору про надання послуг №317 від 09.12.2013р., з яких 95000,00грн. основного боргу, 7230,41грн. пені, 1526,84грн. 3%річних та 10988,62грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 18.07.2014р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 06.08.2014р., після чого в судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.08.2014р., згідно до ст.77 ГПК України.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 06.08.2014р.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечує, зазначаючи, що він є бюджетною установою та фінансується за рахунок державного бюджету, 11.12.2013р. відповідач подав до Ніжинського управління Державної казначейської служби, а останній зареєстрував і взяв на облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів №2 та №189 від 24.12.2013р. зобов'язання на суму 95000,00грн., однак платіжне доручення було повернуто казначейською службою без виконання і надання письмової відмови, таким чином, відповідачем вжито всіх заходів щодо належного виконання зобов'язання з оплати наданих послуг. Крім того, відповідач вважає, що заявлені до відшкодування позивачем витати на послуги адвоката є необґрунтованими та не підтверджені доказами.

05.08.2014р. від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, в якому відповідач просить суд зменшити розмір пені, відповідно до ст.83 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

09.12.2013р. між ТОВ "Авіазапчасть" та спеціальним авіаційним загоном оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій укладено договір про надання послуг №317 (далі -Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За юридичною природою вказаний Договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до п.п.1.1. Договору, Замовник доручає та оплачує, а Виконавець зобов'язується на свій ризик надати послуги з продовження терміну служби до першого ремонту на один рік (далі-Послуги) повітряних гвинтів АВ-68ДМ №821046460027, №821056460028 (далі-Гвинти) літака АН-32П (код згідно з державним класифікатором продукції та послуг 016-2010-71.20.1 «Послуги щодо технічного випробування й аналізування »..

Факт надання відповідачу послуг підтверджується підписаним двостороннім актом наданих послуг №20/06-2 від 25.12.2013р. на суму 95000,00грн. (в т.ч. 15833,33грн. ПДВ).

Всього позивачем надані відповідачу послуги на суму 95000,00грн.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. п.3.1., п.3.2. Договору, вартість продовження терміну служби до першого ремонту на один рік одного гвинта АВ-28ДМ становить 47500,00грн.; ціна Договору складає 95000,00гн. , в тому числі ПДВ -15833,33грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником наданих Послуг протягом 3-х банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін Акту наданих послуг та надання Виконавцем рахунку на оплату.

Відповідно до п.6.3.4. Договору, Замовник зобов'язаний провести оплату наданих послуг згідно з умовами розділу 4 Договору.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Позивачем надані відповідачу послуги за Договором, вартість яких відповідно до акту складає 95000,00грн..

З наданих відповідачем пояснень, судом встановлено, що кошторис на 2013рік було затверджено на суму 943928,00грн., до якої в тому числі ввійшла сума за отримані послуги на 95000,00грн..

Відповідач вчиняв дії по виконанню зобов'язання перед позивачем з оплати наданих послуг, а саме щодо подання та реєстрації їх у Ніжинському управлінні Державної казначейської служби, однак фактично зобов'язання не виконані.

Станом на час вирішення спору відповідач не сплатив заборгованість перед позивачем у сумі 95000,00грн., що є порушенням ст. ст. 525 ЦК України і ст.193 ГК України.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача та стягнення на його користь в сумі 95000,00грн. основної заборгованості.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також, частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.3. Договору, у випадку прострочення Замовником оплати за виконані роботи з вини замовника, замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня та обчислюється від суми простроченого платежу.

Позивач просить стягнути на його користь пеню за період з 29.12.2013р. по 26.06.2014р. в сумі 7230,41грн.

За перерахунком суду пеня має нараховуватись з 31.12.2013р. та за період з 31.12.2013р. по 26.06.2014р. вона складає 7162,74грн.

Відповідач заявив письмове клопотання про зменшення судом розміру штрафних санкцій, враховуючи те, що сплата штрафних санкцій у повному обсязі зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а й інші інтереси, зокрема виконання суспільно необхідних заходів із захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій, запобігання та реагування на їх виникнення.

Відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню. Згідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.2 ст.233 ГК України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи, що відповідач є державною установою та фінансується з державного бюджету, на підставі ст.83 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 716,27грн..

В стягненні іншої частини пені слід відмовити.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 29.12.2013р. по 12.07.2014р. в сумі 1526,84грн. та інфляційних за період з січня 2014р. по липень 2014р. в сумі 10988,62грн..

За перерахунком суду 3%річних мають нараховуватись з 31.12.2013р. по 12.07.2014р. і складають 1514,79грн., які підлягають задоволенню та стягненню на користь позивача.

В іншій частині нарахованих 3%річних слід відмовити.

Нарахування інфляційних за період з січня 2014р. по липень 2014р. в сумі 10988,62грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору, отже суд дійшов висновку, що такі вимоги підлягають задоволенню та стягненню на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 7000,00грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч. 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно статті 1 Закону України "Про адвокатуру" адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Частина 1 статті 12 Закону України "Про адвокатуру" передбачає, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року протокол від 1-2жовтня 1999 року № 6/VІ, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є - гонорар. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

В даному випадку договір укладено між адвокатом ОСОБА_1 та ТОВ "Авіазапчасть".

В матеріалах справи наявні: договір №10-03/14 про надання правової допомоги від 10.03.2014р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 29.05.2012р., акт виконаних робіт від 12.07.2014р. на суму 7000,00грн., квитанція до прибуткового касового ордера №2 від 19.03.2014р. на суму 7000,00грн..

Відповідно до п.1. Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про державний бюджет на 2014рік", мінімальну заробітну плату на 2014р. встановлено у розмірі 1218 гривень, а отже 40% від 1218грн. складає 487,20грн.

Згідно до акту виконаних робіт щодо надання юридичних послуг, зазначається 23 години затрачених на юридичні послуги адвокатом.

Суд вважає, що обґрунтовані затрати часу на юридичні послуги надані адвокатом складають 7 годин, отже витрати на правову допомогу є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в сумі 3410,40грн. В стягненні іншої частини витрат на правову допомогу має бути відмовлено.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2294,92грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з спеціального загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України (16600, вул. Космонавтів,90 м.Ніжин, Чернігівська обл., р/р 35218033000191, №35228034000191, №35215036000191 у ГУДКСУ у Чернігівській обл., МФО 853592, код ЄДРПОУ 33965532) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авіазапчасть" (03680, вул.Кримського, 27-А, м.Київ, р/р 26009052621828 в філії розрахунковий центр «ПАТ КБ «Приватбанк» м.Київ, МФО 320649, код ЄДРПОУ 37226761) 95000,00грн. основного боргу, 716,27грн. пені, 1514,79грн. 3%річних та 10988,62грн. інфляційних, а всього 108219,68грн., а також 2294,92грн. судового збору та 3410,40грн. витрат на послуги адвоката.

В іншій частині позову відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 26 серпня 2014 року

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна