Рішення

від 30.06.2009 по справі 45/183-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/183-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2009 р.                                                            Справа № 45/183-09

вх. № 4355/5-45

Суддя господарського суду Калініченко Н.В. 

при секретарі судового засідання Люшня Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - Самофалов А.А., доручення № 46 від 23.02.2009 року

відповідача - Ширай О.В., директор   

розглянувши справу за позовом ТОВ "Будмакс", м. Київ  

до  ТОВ "М - Дизайн", м. Харків  

про про стягнення 1717,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1480,67 грн. боргу, 21,25 грн. річних, 44,72 грн. інфляційних, 170,50 грн. пені, а також відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати мотивуючи тим, що на виконання умов договору поставки № 41 від 21 травня 2008 року позивач передав відповідачеві товар вартістю 1480,67 грн., проте відповідач в порушення умов вищевказаного договору оплату його вартості не здійснив.

Ухвалою суду від 05 червня  2009 року про порушення провадження у справі розгляд справи було призначено на 29 червня  2009 року о 10:50.

Враховуючи те, що 29 червня  2009 року є святковим днем, суд, ухвалою від 15 червня 2009 року виправив описку, допущену при виготовленні резолютивної частини ухвали від 05 червня 2009 року по справі № 45/183-09 та призначив розгляд справи на 30 червня 2009 року о 10:50.

В судове засідання 30 червня 2009 року позивач з'явився, свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, надав суду додаткові докази, які залучено до матеріалів справи.

Відповідач в призначене судове засідання  з'явився, відзив на позов суду не надав, позовні вимоги позивача визнає та вказує на скрутне фінансове становище підприємства-відповідача.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 05 червня 2009 року сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав:

21 травня 2008 року між позивачем та відповідачем  було укладено договір  поставки № 41. Згідно умов договору позивач взяв на себе  зобов'язання щодо передачі у власність відповідачу товару, асортимент, ціна та кількість якого вказуються у накладних на товар і які є невід'ємними частинами  до договору, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти товар від позивача та оплатити його вартість на протязі 7  календарних днів з моменту отримання  товару (п. п. 1.1, 2.1-2.3, 4.1, 4.2 договору).

Згідно з видатковою накладною від 05 червня 2008 року позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 2880,67 грн., що підтверджено накладною № БХФ-06/05/006 та дорученням на отримання ТМЦ, які містяться в матеріалах справи.

В порушення взятих на себе зобов'язань за договором, а саме розділу 4 договору, відповідач розрахунок за отриманий від позивача товар на протязі 7 календарних днів в повному обсязі  не здійснив.   

Заборгованість відповідача становить 1480,67  грн.

Відповідно  до  ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази  подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази                          для підтвердження   своїх  вимог  стосовно основної суми заборгованості в розмірі    1480,67 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 1480,67 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем було пред'явлено до стягнення 21,25 грн. річних, 44,72 грн. інфляційних, 170,50 грн. пені.

Відповідно  до  ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання  грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов`язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання вчиняється у письмовій формі, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги умови договору, за якими не передбачено нарахування пені за прострочення термінів оплати, суд визнав позовні вимоги позивача щодо 21,25 грн. річних та  44,72 грн. інфляційних   обґрунтованими                  і  підлягаючими задоволенню. В позовних вимогах в розмірі 170,50 грн. пені  суд вважає за необхідне відмовити позивачу.

Відповідно  до  ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн.  та  витрати   на  інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу  в  сумі 312,50 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Виходячи з викладеного та керуючись  ст. ст. 124, 129  Конституції України,  ст.193 ГК України, ст.ст. 526, 530  ЦК України, ст. ст.  1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з  ТОВ "М-Дизайн", м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, 138, кв. 77 (код ЗКПО 33816834, в тому числі з р/р 2600600501004 в ВАТ "Перший Інвестиційний Банк", МФО 350783) на користь   ТОВ "Будмакс", 02091, м. Київ, шосе Харківське, 144-В (код ЗКПО 26524781) - 1480,67 грн. основного боргу, 21,25 річних, 44,72 інфляційних, 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн.    витрати   за  інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили .  

Суддя                                                                                            Калініченко Н.В.

рішення підписано 30 червня 2009 року

справа № 45/183-09