Рішення

від 19.08.2014 по справі 906/773/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА Господарський суд Житомирської області

---

---

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Від "19" серпня 2014 р.                                                     Справа № 906/773/14 Господарський суд Житомирської області у складі: судді Вельмакіної Т.М. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситопром" (м.Київ)   до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудка" (м.Коростень) про стягнення 37208,59 грн. У відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено на 15 днів - до 22.08.2014. Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача  37208,59 грн., з яких 34014,20 грн. основного боргу та 3194,39 грн. 3% річних з урахуванням інфляційних витрат. 16.07.2014 на адресу суду повернулася копія ухвали господарського суду Житомирської області від 10.06.2014, направлена відповідачу за адресою: Житомирська обл., м. Коростень, вул. Грушевського, 15, з відміткою відділення поштового зв'язку: "За закінченням терміну зберігання" (а.с. 49-51). 19.08.2014 на адресу суду від позивача факсимільним зв'язком надійшла копія листа № 59 (а.с. 52), згідно якого останній повідомляє, що позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі та про те, що з боку відповідача жодних проплат, звернень та прохань не було. Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. З метою отримання інформації щодо відповідача, судом було здійснено запит та отримано Спеціальний витяг з ЄДРПОУ (а.с. 53-54). Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Враховуючи наявні у справі документи, а також закінчення 22.08.2014 продовженого сторонами у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України строку розгляду спору, суд вважає, що відсутність представників сторін не перешкоджає вирішенню спору, згідно ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами. Дослідивши надані до справи документи, господарський суд ВСТАНОВИВ: Як зазначив позивач у позовній заяві, 25.09.2013 ним було відвантажено Товариству з обмеженою відповідальністю "Нерудка" (відповідач) товар на загальну суму 68028,40грн., що підтверджується видатковою накладною  №РН-0000218 від 25.09.2013, однак розрахунки у повному  обсязі відповідачем проведено не було, в результаті чого,  у останнього утворилася заборгованість в розмірі 34014,20грн. Вказав, що неодноразово намагався врегулювати питання з оплати поставленого товару у досудовому порядку шляхом звернення до відповідача як в усній формі так і шляхом направлення претензії №50  від 19.12.2013 (а.с.10-11). Пояснив, що на вказану претензію відповідачем на адресу позивача було відправлено факсимільну копію листа з проханням повернути товар, але у відповідь на лист позивачем було надано роз'яснення, що товар було виготовлено під замовлення по індивідуальному технічному завданню відповідача, про що було попереджено останнього під час оформлення замовлення, що унеможливлює повернення товару. Посилаючись на ст. 625 ЦК України, позивач нарахував до стягнення з відповідача 3194,39грн. 3% річних з урахуванням інфляційних витрат (а.с. 12). Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, доказів погашення боргу та відзиву на позовну заяву не надав. Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України). Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). Ч.1 ст. 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Так, матеріалами справи підтверджено, що згідно наданої позивачем видаткової накладної №РН-0000218 від 25.09.2013 (а.с. 7) відповідачу дійсно було передано товар на загальну суму 68028,40грн. При цьому відповідачу було виставлено рахунок-фактура №СФ-0000271 від 04.09.2013 на оплату товару (а.с. 8), який частково був оплачений 09.09.2013 на суму 34014,20грн. (а.с.9). Слід зазначити, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Отже, накладна, за якою відповідач отримав товар, є самостійною підставою виникнення обов'язку відповідача здійснити розрахунки з позивачем. Тобто, спір між сторонами виник при виконанні ними зобов'язань у відносинах купівлі - продажу. Підставою виникнення вказаних відносин є факт передачі відповідачу та прийняття останнім товару згідно  видаткової накладної. Ст. 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Так, згідно ст. 692 ЦК України, покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів  на  нього, якщо договором або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару. Таким чином, оскільки інший строк оплати товару сторонами не встановлено, у відповідача виник обов'язок здійснити розрахунок з позивачем після отримання товару. Однак, у вказані строки відповідач свої зобов'язання у повному обсязі не виконав, врезультаті чого станом як на час звернення позивача з позовом до суду так і на час вирішення спору в суді, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар склала 34014,20грн., що вбачається також з довідки позивача (а.с. 39) та не спростовано відповідачем. У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами ст. 525 ЦК України, одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За вказаних обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 34014,20грн. основного боргу є правомірною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі. Приписами ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як вбачається з розрахунку позивача (а.с .12), 3% річних в сумі 693,32грн. останнім нараховано за період з 26.09.2013 по 02.06.2014, інфляційні в сумі 2501,07грн. - за період з жовтня 2013 по квітень 2014. Господарський суд, перевіривши вказані розрахунки інфляційних та 3% річних, вважає, що їх нарахування здійснено позивачем обґрунтовано та вірно. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Отже, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, копії яких долучено до матеріалів справи, підлягає задоволенню на суму 37208,59грн., з яких 34014,20 грн. основного боргу, 693,32грн. 3% річних,  2501,07грн. інфляційних. Судові витрати покладаються на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудка" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Грушевського, буд. 15, офіс 27, ід. код 38410515) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситопром" (03134, м. Київ, вул. М. Трублаїні, буд. 2-а, ід. код 35893821): - 34014,20 грн. основного боргу; - 693,32 грн. 3% річних; - 2501,07грн. інфляційних; - 1827,00грн. судового збору. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.                                                                                     Повне рішення складено 26.08.2014. Суддя                                                                     Вельмакіна Т.М.   Віддрукувати: 1 - до справи; 2,3 - сторонам (рек. з пов. про вруч.).