Рішення

від 21.08.2014 по справі 916/3040/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" серпня 2014 р.Справа № 916/3040/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІР 2010"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГОС ОЙЛ"

про стягнення 391 406,60 грн. грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Васильєв Д.О. за довіреністю № б/н від 01.11.2012р.

Від відповідача: керівник Вареник В.В.

СУТЬ СПОРУ: 31.07.2014р. за вх.№3102/14 ТОВ „ВІР 2010" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „ЛОГОС ОЙЛ", в якому просить суд стягнути з останнього 391 406,60 грн. за Договором купівлі-продажу №0111-01 від 01.10.2011р.

Позивач позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві та просить суд їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнає, про що усно заявив у судовому засіданні. Однак, у зв'язку з економічною кризою в країні, що негативно впливає на фінансовий стан відповідача, у ТОВ „ЛОГОС ОЙЛ" не було можливості оплатити суму боргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

01.11.2011р. між ТОВ „ВІР 2010"(надалі - Продавець) та ТОВ "ЛОГОС ОЙЛ" (надалі - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 0111/1, відповідно до якого Подавець зобов'язується на умовах, які передбачені дійсним Договором передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити ПММ (надалі - Товар). Товар, який продається за даним Договором, повинен відповідати ДСТУ, що підтверджується паспортом якості, який є невід'ємною частиною цього Договору (п.п. 1.1,1.2. Договору).

Продавець зобов'язаний фактично поставити та передати товар Покупцю у власність на підставі накладних (п. 2.1.1. Договору).

Покупець зобов'язаний здійснити приймання Товару, який передбачений заявкою; прийняти Товар; підписати відповідні супровідні документи, які підтверджують факт приймання-передачі Товару; прийняти ризик випадкової загибелі (пошкодження) Товару з моменту його фактичного одержання від Продавця; оплатити вартість Товару на умовах та у порядку, які передбачені ст. 4 дійсного Договору (п.п. 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3.,2.2.4.,2.2.5. Договору).

Порядок передачі Товару передбачений пунктом 2.3. Договору.

Продавець доставляє Товар на склад Покупця (п.2.3.1. Договору).

Відповідно до п. 2.3.2. Договору відповідно до умов дійсного Договору вважається, що Продавець виконав свої зобов'язання щодо передачі Товару, коли Товар та відповідна документація передані Покупцю. Товар вважається переданим Продавцем та прийнятим Покупцем: відповідно до кількості, яка зазначена у накладній.

Ціна Товару на момент складання Договору відповідає ціни ринку. В ціну Товару включається ПДВ (п.3.1. Договору).

Покупець повинен оплатити з відстрочкою платежу 10 днів (п.3.2. Договору).

Остаточні розрахунки корегуються відповідно до кількості проданого Товару. До оплати підлягає вартість тільки фактично передано Покупцю Товару (п.3.3. Договору).

Оплата вартості Товару, який продається, здійснюється Покупцем у грошовій формі. Будь-які зміни порядку або форми оплати вартості Товару повинні бути узгоджені з Продавцем та оформлені додатковими угодами до Договору ( п.3.4. Договору).

Всі грошові розрахунки за дійсним Договором здійснюються у гривні у порядку, який передбачений діючим законодавством України (п.3.5. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору право власності на Товар, який продається переходить від Продавця до Покупця виключно після факту приймання-передачі товару п.2.3.

У розділі 6 Договору передбачена відповідальність сторін.

У випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Договором, вина сторона несе відповідальність відповідно до діючого законодавства України (п.6.1. Договору).

Дійсний Договір вступає в силу з моменту його підписання представниками обох сторін та діє до 31 грудня 2012р. За поставкою Товару та до повного виконання фінансових зобов'язань за Договором.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору 3 10.10.2011р. по 30.12.2012р. передав Покупцю Товар на загальну суму 1 027 406,6 грн. на підставі видаткових накладних, а саме: №7 від 10.10.2011р. на суму 75 000,00 грн., №35 від 01.11.2011р. на суму 47 500,00 грн., № 33 від 31.12.2011р на суму 90 250,00 грн., №11 від 30.01.2012р. на суму 19 000,00 грн., №28 від 31.01.2012р. на суму 47 500,00 грн., №57 від 29.102.2012р. на суму 109 250,00 грн., №74 від 31.03.2012р. на суму 33 950,00 грн., №53 від 18.04.2014р. на суму 30 000,00 грн., №50 від 31.05.2012р. на суму 61 110,00 грн., №85 від 30.06.2012р. на суму 97 000,00 грн., №92 від 30.06.2012р. на суму 6 768,00 грн., №99 від 31.07.2012р. на суму 111 150,00 грн., №87 від 31.07.2012р. на суму 19 000,00 грн., №93 від 28.09.2012р. на суму 67 500,00 грн., №60 від 30.10.2012р. на суму 29 100,00 грн., №62 від 31.10.2012р. на суму 14 550,00 грн., №46 від 24.11.2012р. на суму 106 252,40 грн., №41 від 30.12.2012р. на суму 62 526,20 грн., які підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

Однак, Позивач зазначає, що Покупець частково виконав зобов'язання щодо оплати вартості Товару за Договором та оплатив вартість Товару в сумі 636 000,00 грн, у зв'язку з чим заборгованість Відповідача за отриманий Товар складає 391 406,60 грн.

У матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 23.12.2013р. заборгованість відповідача за Договором складає 391 406,60 грн. Акт підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

У зв'язку з невиконанням Покупцем зобов'язань за Договором щодо оплати вартості Товару, Позивач звернувся до Відповідача з претензією від 02.07.2014р. №0207-1, згідно з якою просить терміново сплатити заборгованість за Договором купівлі-продажу ПММ від 01.10.2011р. в сумі 391 406,60 грн., однак, на сьогодні відповідач не виконав вимоги претензії.

Враховуючи викладене, Позивач просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з Відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу № 0111-01 від 01.11.2011р. в сумі 391 406,60 грн.

Відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2011р. між ТОВ „ВІР 2010"(надалі - Продавець) та ТОВ "ЛОГОС ОЙЛ" (надалі - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 0111/1, відповідно до якого Подавець зобов'язується на умовах, які передбачені дійсним Договором передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити ПММ (надалі - Товар). Товар, який продається за даним Договором, повинен відповідати ДСТУ, що підтверджується паспортом якості, який є невід'ємною частиною цього Договору. Продавець зобов'язаний фактично поставити та передати товар Покупцю у власність на підставі накладних. Покупець зобов'язаний оплатити вартість Товару на умовах та у порядку, які передбачені ст. 4 дійсного Договору.

Позивач на виконання умов Договору поставив Відповідачу товар на загальну суму на загальну суму 1 027 406,6 грн. на підставі вище перелічених видаткових накладних.

Однак, як зазначає Позивач та як вбачається з матеріалів справи (акт звірки взаєморозрахунків станом на 23.12.2013р.) Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар на суму 636 000,00 грн.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно зі ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач виконав умови договору щодо оплати за поставлений товар неналежним чином у зв'язку з чим станом на день розгляду справи заборгованість Відповідача складає 391 406,60 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно положень ст. ст. 34, 35 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ „ВІР 2010" підлягають задоволенню в повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГОС ОЙЛ" (67780, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Лісна,35-А, код ЄДРПОУ 37784466) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІР 2010" (67780, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Лісна,35-А, ідентифікаційний код 37123821, р/р 26008416215800 в ПАТ „УкрСиббанк", МФО 351005) заборгованість в сумі 391 406 (триста дев'яноста одна тисяча чотириста шість) грн. 60 коп. та судовий збір в сумі 7 828 (сім тисяч вісімсот двадцять вісім )грн. 12 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26 серпня 2014 року.

Суддя Власова С.Г.