Рішення

від 21.08.2014 по справі 906/1011/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" серпня 2014 р. Справа № 906/1011/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

при секретарі Довгалюку Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Гордійчук В.В. - юрисконсульт, дов. №08/2808-001694 від 06.03.2014 р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)

до Приватного сільськогосподарського підприємства імені Чкалова (с. Варварівка, Новоград-Волинський район, Житомирська область)

про стягнення 7833,63 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 7833,63 грн., з яких 4272,89 грн. - борг за активну електроенергію та 3560,74 грн. - підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірні величини.

Ухвалою від 28.07.2014 р. господарський суд прийняв позовну заяву та порушив провадження у справі, призначив засідання суду; зобов'язав сторони виконати вимоги резолютивної частини ухвали.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить реєстр Ф 103 на відправку рекомендованої кореспонденції від 28.07.2014 р. та витяг з веб-сайту УДППЗ Укрпошта про те, що направлення за номером 1000214361039 вручено представнику відповідача за довіреністю 31.07.2014 р. (а. с. 49 - 51).

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

12.12.2003 р. між Новоград-Волинським РЕМ, який дії на підставі положення і є виробничим підрозділом ПАТ "ЕК"Житомиробленерго" (енергопостачальна організація) та ПСП ім. Чкалова (споживач) укладено Договір №226 про постачання електричної енергії споживачам (а. с. 7-13), згідно з умовами якого енергопостачальна організація постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до пункту 5.1 Договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу". У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії на рівні спожитої електроенергії відповідних періодів поточного року.

Договірна величина споживання електричної енергії визначається на рівні:

- заявленої споживачем згідно з пунктом 5.1 цього договору - у разі відсутності у споживача заборгованості за використану електричну енергію або в разі виконання боргових зобов'язань та проведення поточних платежів у визначені терміни;

- забезпеченому обсягом попередньої оплати споживача;

- передбаченому кошторисом доходів та видатків на оплату спожитої електроенергії для установ та організацій, що фінансуються з бюджету.

Договірні (граничні) величини потужності доводяться енергопостачальною організацією до відома споживача письмовим повідомленням, що є невід'ємною частиною цього договору, не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду. За підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії коригується постачальником електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії та відповідно здійснюється коригування договірної величини рівня електричної потужності (п.5.2 договору).

10.07.2013 р. у зв'язку з виникненням заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 997,23 грн. відповідача було відключено від електропостачання, що підтверджується Актом (а. с. 41).

З причин самовільного підключення, згідно із завданням №3779 від 17.10.2013 р. споживача було повторно відключено від електропостачання та зафіксовано показник лічильника на рівні споживання 1033 кВт/год. (а. с. 43).

20.03.2014 р. при обстеженні засобів обліку споживання електричної енергії представниками Новоград-Волинського РЕМ складено Акт про встановлення факту повторного самовільного підключення споживача по об'єкту "Тракторний парк" КТП-568 та здійснено повторне відключення споживача від електропостачання. На момент відключення зафіксовано показник лічильника на рівні споживання 1184 кВт/год (а.с.42).

Згідно з показами електролічильника, різниця несанкціонованого споживання електричної енергії з 10.07.2013 р. по 20.03.2014 р. складає 151 кВт/год (1184 -1033). Всього спожито електроенергії 3449 кВт/год, у тому числі, по приладах обліку 151 кВт/ год х 20 (коеф. трансформації) = 3020 кВт/год; втрати в трансформаторі 428,77 кВт/год; Загальна вартість спожитої електроенергії - 3560,74 грн., а разом з ПДВ - 4277,89 грн.

Пунктом 4.2.2 Договору встановлено, що у випадку споживання електроенергії та потужності понад кількість, обумовлену розділом 5 за відповідний період (місяць), споживач сплачує енергопостачальній організації п'ятикратну вартість електроенергії та потужності, витраченої понад обумовлений даним Договором обсяг електричної енергії та потужності за тарифами, які діяли в період, коли було виявлено перевищення .

11.10.2013 р. відповідач направив до енергопостачальної організації лист щодо тимчасового відключення об'єкту Господарство" КТП 472 від споживання електроенергії (а. с. 45).

Позивач, вважає, що весь обсяг несанкціонованого споживання електроенергії в розмірі 3449 кВт/год є понад договірною величиною споживання електричної енергії, за яку, відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" відповідач зобов'язаний сплатити двократну вартість, а саме 3560,74 грн. (3449 кВт/год. х 1,0324 (тариф на електроенергію).

Для оплати вказаних сум, позивач 17.04.2014 р. направив відповідачу рахунки №11913, №11914, які останній зобов'язаний був оплатити до 30.04.2014 р. (а. с. 34 - 37).

Проте відповідач оплат не здійснив, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду для захисту своїх порушених прав.

Розглядаючи питання щодо обґрунтованості заявленої у справі позовної вимоги, господарський суд приймає до уваги вищевикладені встановлені обставини справи та зазначає таке.

За приписами ст.27 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці зокрема є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до ст. 235 Господарського Кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 2 ст. 236 ГК України перелік оперативно - господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним (постанова ВСУ від 16.05.11 р. у справі № 2-28/2397-2010).

Згідно із ч.1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, а відповідно до ч. 5 цієї статті відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

У п. 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 р. № 441 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 р. № 475) (із змінами і доповненнями) передбачено, що споживачі у разі перевищення встановлених граничних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику".

Частиною 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживачі (крім населення, професійно - технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Оскільки відповідачем були порушені Правила користування електричної енергії та Договору №226 про постачання електричної енергії споживачам від 12.12.2003 р. в частині додержання договірних величин споживання електричної енергії, господарський суд визнає правомірними позовні вимоги.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач заперечень проти позову не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 7833,63 грн. з яких:4272,89 грн. - борг за активну електроенергію та 3560,74 грн. - підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірні величини.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства імені Чкалова (11780, с. Варварівка, Новоград-Волинський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 05532049)

на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8. код ЄДРПОУ 22048622, на р/р 26039301769 в Філії Житомирського обласного управління АТ "Ощадбанк" МФО 311647 код 26392693):

- 4272.89 грн. - борг за активну електроенергію;

- 3560,74 грн. - підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірні величини.

3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства імені Чкалова (11780, с. Варварівка, Новоград-Волинський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 05532049)

на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8. код 22048622, на р/р 26008002011613 в ПАТ "перший Інвестиційний Банк" м. Житомир, МФО 300506):

- 1827,00 грн. - судового збору;

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "26" серпня 2014 р.

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу (реком.)