Рішення

від 22.08.2014 по справі 921/821/14-г/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2014 р.Справа № 921/821/14-г/17 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Траска О.В.

у відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод Городенка", м. Городенка Городенківського району Івано-Франківської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький цукровий завод", м. Збараж Збаразького району Тернопільської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Козівзький цукровий завод", смт. Козова Козівського району Тернопільської області

про стягнення заборгованості в сумі 479 000 грн.

за участю представників:

позивача: Пукало В.І., уповноважений, довіреність №б/н від 22.08.2014р.;

відповідача: Баран В.Є., уповноважений, довіреність №б/н від 01.08.2014р.;

третьої особи: не з'явився.

В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Судом в порядку ст. 81 1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася у зв'язку з відсутністю відповідних клопотань.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод Городенка", м. Городенка Івано-Франківської області, звернулося 14.08.2014р. (вх. №844) до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький цукровий завод", м. Збараж Тернопільської області, про стягнення заборгованості в сумі 479 000 грн. на підставі договору №01/05/2014 від 01.05.2014р. про переведення боргу.

Позов обґрунтовується копіями наступних документів: договору №22/04/2014-ЦЗГ-КЦ35 від 22.04.2014р. про надання поворотної фінансової допомоги; платіжного доручення №4263 від 22.04.2014р.; листа №30/04/2014 від 30.04.2014р.; договору №01/05/2014 від 01.05.2014р. про переведення боргу; акту звірки взаємних розрахунків станом на 08.08.2014р.; іншими матеріалами.

Ухвалою суду від 15.08.2014р. порушено провадження у справі, призначено судове засідання на 22.08.2014р. та одночасно на підставі ст.27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-первісного боржника за договором позики від 22.04.2014р. - Товариство з обмеженою відповідальністю "Козівзький цукровий завод", смт. Козова Тернопільської області.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позовній заяві, зазначивши, що згідно укладеного між Товариством як позикодавцем та третьою особою у справі як позичальником 22 квітня 2014 року в останнього виникли зобов'язання щодо повернення коштів, наданих в якості позики зі строком повернення 31.12.2014 року.

01.05.2014 року між третьою особою та відповідачем у справі вчинено правочин щодо переведення боргу в сумі 479 000 грн., згідно умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання повернути Позивачу надану Козівзькому цукровому заводу позику в строк до 30 червня 2014 року, однак свого обов'язку не виконав, що послугувало підставою звернення до суду з даними позовними вимогами.

В судовому засіданні позивачем додатково на вимогу суду до матеріалів справи долучено власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору; докази, на підтвердження надання позивачем як кредитором у зобов'язанні згоди на заміну боржника, договір позики №22/04/2014-ЦЗГ-КЦ35 від 22.04.2014р.; докази перерахування коштів за договором позики; докази надіслання позовних матеріалів на адресу третьої особи. Також, уповноважений представник позивача в судовому засіданні зазначив, що грошові кошти в якості позики надавалися як фінансова допомога ТОВ «Козівзький цукровий завод» на ведення господарської діяльності та проведення весняно-польових робіт.

Представник відповідача в судовому засіданні надав письмовий відзив на позов, згідно якого Товариство підтверджує наявність боргу щодо повернення коштів в заявленій сумі, пояснивши таке невиконання умов договору відсутністю коштів.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи без його участі не заявив, а витребуваних судом документів - не подав. Водночас, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (знаходиться в матеріалах справи).

Утім, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, відтак, суд вважає за можливе розглянути спір в даному судовому засіданні без участі представника третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, заперечення відповідача, дослідивши додатково представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

22 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Козівзький цукровий завод", як Позичальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод Городенка", як Позикодавцем, укладено договір за №22/04/2014-ЦЗГ-КЦ35 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір позики), відповідно до умов якого Позикодавець зобов'язався надати грошові кошти в якості позики, шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника в сумі 2000000,00грн., а Позичальник зобов'язався повернути отриману безвідсоткову фінансову допомогу в порядку та строки, визначені Договором. Умовами договору передбачено, що позика може надаватися окремими траншами за усною або письмовою заявкою Позичальника. Безвідсоткова поворотна фінансова допомога надається для потреб Позичальника відповідно до статутних цілей його діяльності (п.п.1.1, 2.1, 2.3, 2.4 Договору позики).

Згідно п.п.3.1, 3.2 Договору позики сторони дійшли згоди, що отримана фінансова допомога підлягає поверненню, шляхом перерахування відповідних грошових коштів на особовий рахунок Позикодавця в строк - до 31.12.2014р.

Пунктом 8.1 Договору позики сторонами унормовано, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами їх зобов'язань.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та третьою особою у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою мають ознаки договору зворотної (поворотної) фінансової допомоги (позики), згідно якого та в силу приписів ст. 1046 ЦК України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно п.п. 14.1.257 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

При цьому правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як стверджує позивач та це підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод Городенка" свої зобов'язання згідно договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за №22/04/2014-ЦЗГ-КЦ35 від 22.04.2014р. щодо надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги третій особі виконало, перерахувавши Товариству з обмеженою відповідальністю "Козівзький цукровий завод", згідно платіжного доручення №4263 від 22.04.2014р., кошти в сумі 1199000,00грн. (копію платіжного доручення долучено до матеріалів справи).

Відповідно до частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України правочин вважається схваленим у разі, якщо особа вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Отже, виконання Договору позики, шляхом перерахування Позикодавцем суми коштів та їх прийняття Позичальником згідно умов даного договору свідчить про схвалення такого правочину сторонами.

Згодом, 01 травня 2014 року , між Товариством з обмеженою відповідальністю "Козівзький цукровий завод", як Первісним боржником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Збаразький цукровий завод", як Новим боржником, укладено договір про переведення боргу за №01/05/2014 (далі - Договір переведення), відповідно до умов якого Новий боржник (відповідач у справі) замінює Первісного боржника як зобов'язану сторону за договором №22/04/2014-ЦЗГ-КЦ35 від 22.04.2014р.

Внаслідок даного правочину відповідач у справі зобов'язався перед ТОВ "Цукровий завод Городенка" замість Первісного боржника повернути поворотну фінансову допомогу в розмірі 479000,00грн. в строк до 30.06.2014р. (п.п.1.1, 1.2, 3.2, 4.1 Договору переведення).

Відповідно до ч. 1 ст. 628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, внаслідок укладення договору про переведення боргу сторонами було змінено кінцевий строк повернення позики в розмірі 476 000 грн., а саме з 31.12.2014 року на 30.06.2014 року. За приписами ст.520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається з пункту 2.1. Договору переведення боргу Позикодавець (позивач у справі) надав згоду на переведення боргу в порядку та на умовах, визначених Договором переведення. Така воля кредитора також підтверджується листом №30/04/2014 від 30.04.2014р. (копія листа знаходиться в матеріалах справи).

У пункті 6 Договору про переведення боргу сторони визначили момент, з якого договір вважається укладеним і набирає чинності, а саме: з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу положень ст.521 ЦК України форма правочину щодо зміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до ст.513 ЦК України, тобто у тій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, що переводиться на нового боржника. Отже, виходячи з наведених приписів законодавства та умов Договору переведення боргу, суд дійшов висновку, що даний договір вчинено сторонами з додержанням усіх вимог, що необхідні для чинності правочину і настання правових наслідків згідно його умов.

Відповідач, в порушення умов Договору переведення боргу, та вимог закону зобов'язання щодо повернення позики в строк до 30 червня 2014 року не виконав, у зв'язку з чим станом на день подання позову (14.08.2014р.) його заборгованість перед позивачем становить 479000,00грн., що є порушенням п.п.1.2, 3.2 Договору .

Предметом даного спору є вимога про стягнення заборгованості, що виникла у результаті невиконання ТОВ "Збаразький цукровий завод" умов Договору переведення боргу від 01.05.2014р. в частині повернення 479000,00грн. коштів, отриманих як безвідсоткова позика ТОВ «Козівзький цукровий завод», в строк до 30.06.2014р.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як зазначалося вище, згідно п.п.1.2, 3.2 Договору переведення боргу відповідач зобов'язався повернути позивачу кошти в сумі 479000,00грн. в строк до 30.06.2014р., однак в обумовлений строк взяті на себе грошові зобов'язання не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем умов договору №01/05/2014 від 22.04.2014р. про переведення боргу в частині сплати 479000,00грн. на момент розгляду справи матеріли справи не містять. Навпаки, актом звірки взаємних розрахунків, підписаним без зауважень та заперечень представниками сторін, підписи яких скріплено печатками юридичних осіб станом на 08.08.2014р. підтверджено заборгованість відповідача в сумі 479000,00грн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За даних обставин, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод Городенка" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький цукровий завод" 479000,00грн. коштів обґрунтованими, документально доведеними та не спростованими відповідачем, а тому підлягають до задоволення.

Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.

У судовому засіданні 22.08.2014р. оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 11, 16, 241, 509, 510, 513, 520, 521, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 1046, 1049 ЦК України, ст.ст. 20, 173, 179, 193 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42- 47, 22, 32-34, 43, 49, 81 1 , 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький цукровий завод" (м.Збараж Тернопільської області, майдан Кармелюка, 1, ідентифікаційний код 35617045) - 479000(чотириста сімдесят дев'ять тисяч)грн.00коп. боргу та 9580(дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят)грн.00коп. в повернення сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод Городенка" (м.Городенка Івано-Франківської області, вул.Винниченка, 92, ідентифікаційний код 37885592).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення суду складений "26" серпня 2014р.

Суддя Н.О. Андрусик