Постанова

від 05.06.2014 по справі 804/5159/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 р. Справа № 804/5159/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Шина» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2014 року №0000522201, -

ВСТАНОВИВ :

10.04.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр-Шина» з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2014 року №0000522201.

Ухвалою суду від 05.05.2014 року було відкрито провадження у справі після залишення позовної заяви без руху ухвалою суду від 14.04.2014 року, призначено справу до судового розгляду.

Свої позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр-Шина» (далі - ТОВ «Центр-Шина») обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки відповідачем було прийнято протиправне податкове повідомлення-рішення від 04.04.2014 року №0000522201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 101315,00грн. Так, висновки перевірки показали, що підприємством було неправомірно завищено задекларовані показники у рядку 05 Декларації «витрати операційної діяльності», у зв'язку із чим в період, що перевірявся ТОВ «Центр-Шина» було занижено суму податку на прибуток всього на суму - 101315,00грн., в тому числі за періоди: за 4 квартал 2011 року у сумі - 101315,00грн. Однак, це такі посилання податкового органу не відповідають дійсності.

Просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 04.04.2014 року №0000522201 щодо донарахування податку на прибуток підприємств.

У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте надав суду свої письмові заперечення проти даного адміністративного позову, відповідно до яких зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірно винесеним та скасуванню не підлягає. За результатами проведеної перевірки було встановлено заниження податку на прибуток у сумі - 101315,00грн., в тому числі: за 4 квартал 2011 року у сумі - 101315,00грн. Так, за нормами чинного законодавства первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

У відповідності до положень ч.6 ст.128 КАС України суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним у задоволенні даного адміністративного позову відмовити повністю з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 10.01.2014 року по 30.01.2014 року відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Центр-Шина» (код ЄДРПОУ - 33856054) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року.

Хід та результати проведеної перевірки було зафіксовано в акті перевірки від 06.02.2014 року № 271/04-62-22-1-9/33856054, відповідно до якого податковим органом були зроблені наступні висновки щодо виявлених порушень вимог чинного законодавства, а саме: встановлено порушення вимог пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.135.1, пп.135.5.4 п.135.5 та п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Центр-Шина» занижено податок на прибуток всього у сумі 2763790,00грн.

Не погодившись із такими висновками, викладеними в акті перевірки, позивач в порядку ст.86 Податкового кодексу України надав свої запереченнями на такий акт. За результатами розгляду заперечень, відповідачем було зазначено у відповіді від 27.02.2014 року №4348/04-62-22-1 про прийняття рішення щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Центр-Шина» (код ЄДРПОУ - 33856054) на підставі пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Так, у період з 07.03.2014 року по 14.03.2014 року відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Центр-Шина» (код ЄДРПОУ - 33856054) з питань, викладених в запереченні від 24.02.2014 року №24-02 (вх.№5545/10 від 24.02.2014 року).

Хід та результати проведеної перевірки були зафіксовані відповідачем в акті перевірки від 21.03.2014 року за №635/04-62-22-1/33856054.

За висновками акту перевірки податковий орган зробив висновки щодо встановлених порушень вимог чинного податкового законодавства, а саме: виявлено порушення пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.135.1, пп.135.3.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Центр-Шина» було занижено податок на прибуток всього на суму - 2763790,00грн., у тому числі: за 1 квартал 2011 року - у сумі 72748,00грн., за 3 квартал 2011 року - у сумі 110496,00грн., за 4 квартал 2011 року - у сумі 687650,00грн., за 1 квартал 2012 року - у сумі 391881,00грн., за 2 квартал 2012 року - у сумі 312755,00грн., за 3 квартал 2012 року - у сумі 253025,00грн., за 4 квартал 2012 року - у сумі 935235,00грн.

Згідно пп. 14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення;

Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.1 Податкового кодексу України визначено, що доходи, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно пп.135.5.4 п.135.5 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

За п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Також у висновках до акту перевірки від 21.03.2014 року за №635/04-62-22-1/33856054 податковий орган зазначив, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань, викладених у запереченні від 24.02.2014 року №24-02 (№5545/10 від 24.02.2014 року) ТОВ «Центр-Шина» (код ЄДРПОУ - 33856054) частково підтверджено висновок, викладений в акті від 06.02.2014 року № 271/04-62-22-1-9/338559054 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Центр-Шина» (код ЄДРПОУ - 33856054) щодо порушення пп.14 п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України ТОВ «Центр-Шина», в результаті чого було занижено податок на прибуток всього у сумі - 101315,00грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року у сумі - 101315,00грн.

На підставі таких висновків акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 04.04.2014 року за №0000522201, відповідно до якого у зв'язку із порушенням п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму - 101315,00грн., яке наразі оскаржується позивачем в судовому порядку.

Відповідно даних акту перевірки від 21.03.2014 року №635/04-62-22-1/33856054 в ході проведення перевірки відповідачем було встановлено, що ТОВ «Центр-Шина» у перевіряємому періоді мало взаємовідносини із підприємствами-покупцями в частині реалізації в їх адресу автомобільної продукції.

Так, позивачем були укладені правочини із ТОВ «Матадор», ТОВ «ВК «Віконні системи», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Ферріт-Д», ПП «АТМ», ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Дніпропетровський завод промислової оснастки», ТОВ «Фірма Хотей», ТОВ «БМТЗ Комплект», ТОВ «Ресурспром», ПП «Альянс СД», ТОВ «ДЗПО».

За наслідками проведеної перевірки податковий орган прийшов до висновку про те, що відсутній факт реального здійснення господарських операцій із вищевказаними контрагентами, що призвело до прийняття вищевказаних висновків за актом перевірки.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 85.2, п. 85.4, 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (у відповідній чинній редакцій), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, системний аналіз вказаної норми показує, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. А для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз вищевикладених норм податкового законодавства показує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Свою позицію щодо протиправності висновків відповідача ТОВ «Центр-Шина» пояснює лише тим, що такі твердження не відповідають дійсності, адже в ході проведення обох перевірок неодноразово надавались пояснення перевіряючим в усній формі, також посилається на норму п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України. При цьому позивач не надає суду належних доказів на підтвердження своїх тверджень, а це суперечить положенням ст.ст.69, 70, 71 КАС України.

Зокрема, ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на такому основному принципі як повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі

Пунктом 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Так, у своїх запереченнях на позовну заяву відповідач надає суду зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на прибуток, з яких вбачається сума, на яку було занижено суму податку на прибуток, про що зазначено і в акті перевірки від 21.03.2014 року, та з урахуванням чого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, в ході судового розгляду справи, у суду були відсутні підстави для спростування висновків, зроблених податковим органом за результатами проведеної перевірки та задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 04.04.2014 року №0000522201.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні даного адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Також суд вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Положеннями ст. 87 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 1, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову, зокрема, майнового характеру, ставка судового збору складає - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто (станом на 25.01.2014 року) - не менше - 1827,00грн. та не більше - 4872,00грн.

Частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Так, за подання до адміністративного суду позову майнового характеру ТОВ «Центр-Шина» сплатило 202,63грн., тобто 10 % розміру ставки судового збору, яка становить - 2026,30грн. (2 % від 101315,00грн. - є ставка судового збору).

При цьому, обчислюючи розмір належного для доплати судового збору за подання позову майнового характеру, суд прийшов до висновку, що з позивача необхідно стягнути суму у розмірі - 1823,67грн.

Таким чином, з позивача необхідно стягнути суму судового збору у розмірі - 1823,67грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Шина» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2014 року №0000522201 - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Шина» (код ЄДРПОУ - 33856054) на користь Державного бюджету України несплачену суму судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру у розмірі 1823,67грн. (одна тисяча вісімсот двадцять три гривні шістдесят сім копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя А.Ю. Рищенко