ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.08.14р. Справа № 904/4092/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховветснаб", м. Каховка, Херсонська область
до Приватного підприємства "Дніпротранслогістік", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 24 012 грн. 75 коп.
Суддя Красота О.І.
Представники:
від позивача: Шматко І.В. дов. №б/н від 02.07.2014 року;
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Каховветснаб" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Дніпротранслогістік" (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 20 500 грн. 00 коп. - основного боргу, 1 688 грн. 35 коп. - пені, 348 грн. 40 коп. - 3% річних, 1 476 грн. 00 коп. - інфляційних втрат.
11.07.2014 року Позивач направив на адресу господарського суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 20 500 грн. 00 коп. - основного боргу, 1 611 грн. 96 коп. - пені, 331 грн. 55 коп. - 3% річних, 2 279 грн. 55 коп. - інфляційних втрат.
За заявою Позивача від 23.07.2014 року, ухвалою господарського суду від 24.07.2014 року, відповідно до вимог статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 27.08.2014 року.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру, за №741436 станом на 19.02.2014 року, юридична адреса Відповідача: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Берінга, 124 (а.с.31-32).
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (а.с. 55, 61), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
Як вбачається з матеріалів справи між Відповідачем та Позивачем були укладені контракт-заявки на здійснення перевезень, а саме:
1. Контракт-заявка №23/10 від 30.09.2013 року, згідно умов якої Позивач одержав від Відповідача заявку на перевезення вантажу у міжнародному сполучення за маршрутом м. Рязань (Росія) - м. Сімферополь (Україна). Погоджена сторонами в заявці вартість відповідних послуг складає 9 700 грн. 00 коп., зі строком оплати до 10-15 банківських днів після надання оригіналів CMR, рахунку та акту виконаних робіт.
2. Контракт-заявка №48/10 від 22.10.2013 року, згідно умов якої Позивач одержав від Відповідача заявку на перевезення вантажу у міжнародному сполучення за маршрутом м. Рязань (Росія) - м. Київ (Україна). Погоджена сторонами в заявці вартість відповідних послуг складає 5 500 грн. 00 коп., зі строком оплати до 10-15 банківських днів після надання оригіналів CMR, рахунку та акту виконаних робіт.
3. Контракт-заявка №57/10 від 29.10.2013 року, згідно умов якої Позивач одержав від Відповідача заявку на перевезення вантажу у міжнародному сполучення за маршрутом м. Рязань (Росія) - м. Київ (Україна). Погоджена сторонами в заявці вартість відповідних послуг складає 5 300 грн. 00 коп., зі строком оплати до 10-15 банківських днів після надання оригіналів CMR, рахунку та акту виконаних робіт.
Позивачем виконано свої зобов'язання за вказаними заявками належним чином, про що свідчать відповідні міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR), акти здачі прийняття робіт (надання послуг) та рахунки, а саме:
1. До контракту-заявки №23/10:
- CMR №0562883 від 04.10.2013 року (а.с. 12);
- акт №ОУ-000572 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.10.2013 року (а.с. 14);
- рахунок-фактура №СФ-000572 від 08.10.2013 року (а.с. 13).
2. До контракту-заявки №48/10:
- CMR №0562896 від 23.10.2013 року (а.с. 18);
- акт №ОУ-000627 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.10.2013 року (а.с. 20);
- рахунок-фактура №СФ-000627 від 25.10.2013 року (а.с. 19).
3. До контракту-заявки №57/10:
- CMR №0575679 від 30.10.2013 року (а.с. 24);
- акт №ОУ-000638 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.11.2013 року (а.с. 26);
- рахунок-фактура №СФ-000638 від 01.11.2013 року (а.с. 25),
оригінали яких були направлені Відповідачу 10.10.2013 року, 04.11.2013 року, 06.11.2013 року та , відповідно, отримані останнім 16.10.2013 року, 12.11.2013 року, 12.11.2013 року (а.с.16, 22, 28).
Загальна вартість виконаних Позивачем робіт згідно вищевказаних заявок становить суму в розмірі 20 500 грн. 00 коп., оплату якої Відповідачем не здійснено.
Згідно претензії №6 від 13.01.2014 року Позивач повідомив Відповідача про необхідність здійснити оплату вартості наданих Позивачем послуг перевезення вантажу у міжнародному сполучення в сумі 20 500 грн. 00 коп.
Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив, внаслідок чого Позивач був вимушений звернутись до господарського суду для захисту своїх порушених прав.
Станом на час розгляду справи, доказів погашення вказаної вище заборгованості сторонами суду не надано.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату. (ст. 931 ЦК України).
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з врахуванням встановлених індексів інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Сума 3% річних, відповідно до розрахунку зробленого Позивачем, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, за період з 07.11.2013 року по 05.06.2014 року, становить суму в розмірі 331 грн. 55 коп. (а.с. 48), яка розрахована Позивачем вірно та з якою господарський суд погоджується.
Сума збитків від інфляції, відповідно до розрахунку зробленого Позивачем, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, за період з 07.11.2013 року по 05.06.2014 року, становить суму в розмірі 2 279 грн. 55 коп. (а.с. 48), яка розрахована Позивачем також вірно та з якою господарський суд також погоджується.
Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Розрахований Позивачем розмір пені, від суми основного зобов'язання, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, за період з 07.11.2013 року по 05.06.2014 року, складає суму у розмірі 1 611 грн. 96 коп. (а.с. 48)
За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
Статтею 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Позивач фактично не обґрунтовуючи вказані позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені, просить суд стягнути її на свою користь.
Розглядаючи ці вимоги, суд не може погодитись з останніми з огляду на наступне.
За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно вимог ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
З огляду на те, що укладеними між сторонами Контрактами не передбачено умов забезпечення виконання зобов'язання у вигляді обов'язку сплати неустойки, позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.
Таким чином, вимоги Позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково зі стягненням з Відповідача на користь Позивача суми у розмірі 20 500 грн. 00 коп. - основного боргу, 331 грн. 55 коп. - 3% річних, 2 279 грн. 55 коп. - інфляційних втрат. В решті позовних вимог відмовити.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Дніпротранслогістік" (49000, м.Дніпропетровськ, ВУЛ. Берінга, 124, ЄДРПОУ 36494944) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховветснаб" (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул.Мелітопольська, 9/4, ЄДРПОУ 24752489) 20 500 грн. 00 коп. - основного боргу, 331 грн. 55 коп. - 3% річних, 2 279 грн. 55 коп. - інфляційних втрат, 1 707 грн. 88 коп. - судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
В решті позовних вимог - відмовити.
Суддя О.І. Красота
Рішення підписано
26.08.2014р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2014 |
Оприлюднено | 28.08.2014 |
Номер документу | 40245744 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Красота Олександр Іванович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Красота Олександр Іванович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Красота Олександр Іванович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Красота Олександр Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні