Рішення

від 26.06.2009 по справі 29/282-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/282-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2009 р.                                                            Справа № 29/282-09

вх. № 4789/5-29

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Рубля О.С. за довіреністю б/н від 23.06.2009р.;  відповідача - 1 - не з"явився; відповідача 2 - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавріка ЛТД", с. Роксолани  

до  Приватного підприємства "Еліт-Агро-Транс", м. Харків та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвін Буд", м. Київ

про стягнення 900104,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

  Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з солідарних божників –Приватного підприємства «Еліт-Агро-Транс»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвін Буд»заборгованість у розмірі 900104,31 грн., а саме: 442346 грн. –сума передплати за непоставлений товар; 22603,72 грн. –сума пені за прострочення поставки; 9687,10 грн. –проценти за користування чужими грошовими коштами; 1486,38 грн. –3% річних; 3981,11 грн. –сума індексації; 420000 грн. –збитки –сума сплачених штрафних санкцій. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 01.02.2009 року між позивачем (покупець) та другим відповідачем (продавець) укладено договір № 5 купівлі-продажу кукурудзи українського походження врожаю 2008 року у кількості 2000  тон на суму 1740000,00 грн. На виконання своїх зобов'язань за договором позивачем була здійснена передплата за поставку товару у кількості 1000 тон та за надані послуги з відвантаження –всього у розмірі 1080140 грн. Однак, другим відповідачем фактично поставлено товару у кількості 712,15 тон, на суму 619567,20 грн., а також надано послуг по відвантаженню товару на суму 18226,80 грн. У подальшому поставка товару не здійснювалась, а сума передплати за непоставлений товар складає 442346 грн. Також, невиконанням другим відповідачем свого зобов'язання за договором позивачеві завдано збитків у розмірі 420000 грн., які позивач сплатив як штрафні санкції своєму контрагентові (ТОВ «Хлібекспорт»). Крім того, другий відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача штрафні санкції: 22603,72 грн. –сума пені за прострочення поставки; 9687,10 грн. –проценти за користування чужими грошовими коштами; 1486,38 грн. –3% річних; 3981,11 грн. –сума індексації. Відповідно до укладеного 02.02.09 між позивачем та першим відповідачем договору поруки, перший відповідач у повному обсязі поручився перед позивачем за виконання другим відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 5.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2009 року за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.06.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі; 26.06.2009р. супровідним листом (вх. №7098) надав документи для залучення до матеріалів справи.

Представники першого та другого відповідачів до судового засідання не з'явилися, відзив на позовну заяву суду не надали, хоча були належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення присутнього представника позивача, суд встановив наступне.

01 лютого 2009 року між ТОВ «АПК «Тавріка ЛТД»(позивач) та ТОВ «Альвін Буд»(другий відповідач) укладено договір № 5 купівлі-продажу кукурузди українського походження врожаю 2008 року, згідно умов якого Продавець –ТОВ «Альвін Буд»зобов'язалось поставити, а Покупець –ТОВ «АПК «Тавріка ЛТД»прийняти та оплатити кукурудзу у кількості 2000 (дві тисячі) тон за ціною 870 грн. за одну тону. Загальна сума договору склала 1740000,00 грн. Відповідно до п. 2.1.2 Договору продавець зобов'язаний здійснити поставку товару не пізніше 3-х днів, інакше договір може бути достроково розірваний покупцем з наступним повідомленням продавця. Крім того, відповідно до п. 2.2.2 договору покупець зобов'язаний провести оплату за товар у розмірі 100 %.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх зобов'язань за договором № 5 позивачем була здійснена передплата за поставку товару у кількості 1000 тон та за послуги з відвантаження товару –всього у розмірі 1080140 грн.

Однак, другим відповідачем  фактично поставлено товару у кількості 712,15 тон, на суму 619567,20 грн., а також надано послуг по відвантаженню товару на суму 18226,80 грн., що підтверджується наданим актом звірки розрахунків між позивачем та другим відповідачем. У подальшому поставка товару не здійснювалась, тим самим другий відповідач порушив свої зобов'язання за договором, а сума передплати за непоставлений товар склала 442346 грн.

Позивачем надано суду докази направлення на адресу другого відповідача та отримання ним повідомлення про відмову від договору, у якому запропоновано повернути суму передплати. З даного моменту, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, у другого відповідача виникло зобов'язання з повернення грошових коштів позивачеві.

Також, позивачем надано суду докази понесення ним збитків, а саме: згідно договору купівлі-продажу № 02/02/01-кук від 02.02.2009 року позивач є продавцем та зобов'язується поставити, а покупець –ТОВ «Хлібекспорт»зобов'язується прийняти та оплатити кукурудзу врожаю 2008 року у кількості 2000 тон, придбану продавцем за договором № 5 від 01.02.2009 року у другого відповідача. Загальна сума договору складає 2100000 грн. Строк поставки –до 25.02.2009 року. Пунктом 6.2 договору № 02/02/01-кук передбачено, що у разі невиконання продавцем своїх зобов'язань за цим договором, зокрема: поставки товару, який не відповідає вимогам п. 1.1 цього Договору, порушення строків поставки, поставка товару у кількості меншій, ніж передбачена цим Договором, неготовності товару для передачі покупцеві в строки та на умовах, передбачених цим Договором, продавець зобов'язується сплатити покупцеві штраф у розмірі 20% від загальної вартості товару.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням другим відповідачем своїх зобов'язань за договором № 5 від 01.02.2009 року позивачем допущено порушення своїх зобов'язань перед ТОВ «Хлібекспорт»—не поставлено необхідну кількість товару, а тому позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20% від суми договору, а саме 420000 грн., що відповідно до ч.1 ст.225 Господарського кодексу України є збитками.  

Згідно ч.1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Так, позивачем надано суду належним чином засвідчену копію листа ТОВ «Хлібекспорт»№ 75 від 06.04.09 з вимогою сплати штрафу у сумі 420000 грн., а також докази сплати таких коштів (платіжні доручення № 616 та 813). Тому суд вважає доведеним факт понесення збитків позивачем у зв'язку з невиконанням другим відповідачем своїх зобов'язань.

Пунктом 4.2 договору № 5 від 01.02.2009 року передбачено, що продавець у випадку просрочки поставки товару сплачує покупцеві пеню у розмірі подвійної ставки НБУ. Строк поставки товару – не пізніше 3-х днів, останній платіж позивачем здійснено 20.02.2009 року. Таким чином, строк поставки – не пізніше 23.02.2009 року. Отже, суд погоджується з розрахунком пені, наданим позивачем. Сума пені складає 22603,72 грн.

Згідно частини 3 статті 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти у відповідності зі ст. 536 цього Кодексу з дня, коли товар повинен був бути переданий до дня фактичної передачі товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Розмір таких процентів згідно ст. 536 ЦК України встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно частини 1 статті 1057 Цивільного кодексу України договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

Договір № 5 от 01.02.2009 року, укладений між позивачем та другим відповідачем, містить умови комерційного кредиту, оскільки ним передбачено надання кредиту як попередньої оплати. До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054-1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання. У чвою чергу, у ч.2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин по кредитному договору застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (тобто  «Позика»). В ч.1 ст. 1048 параграфа «Позика» ЦК України передбачено, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, суд вважає обгрунтованим розрахунок суми процентів за користування чужими грошовими коштами, яка складає 9687,10 грн.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума індексації, згідно встановленого інфдексу інфляції становить 3981,11 грн., 3 % річних – 1486,38 грн.

Загальна сума, яка підлягає стягненню на користь позивача, складає 900104,31 грн.

Однак, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

02.02.2009 року між позивачем та першим відповідачем укладено договір поруки, відповідно до умов якого дане підприємство у повному обсязі поручилося перед позивачем за виконання другим відповідачем всіх своїх зобов'язань перед позивачем за договором купівлі-продажу № 5 від 01 лютого 2009 року, а також будь-яких інших зобов'язань, які можуть виникнути у другого відповідача перед позивачем внаслідок порушення умов зазначеного договору. Відповідно до п. 2.1 договору поруки у разі порушення другим відповідачем забезпечених порукою зобов'язань, він і перший відповідач відповідають перед позивачем як солідарні боржники. Поручитель (перший відповідач) відповідає перед Кредитором (позивачем) у тому ж обсязі, що і другий відповідач, включаючи сплату основного боргу (виконання обов'язку), процентів, неустойки, відшкодування збитків. Згідно ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Однак, пунктами 4.2 та 4.3 договору поруки сторони передбачили, що у випадках, коли настає відповідальність Поручителя (пункти 1.1, 2.1, 2.2, 4.1 договору поруки) Боржник зобов'язаний у десятиденний строк з моменту отримання письмових вимог Кредитора, повідомити Поручителя про такі заявлені вимоги. Як вбачається з укладеного сторонами договору поруки, в інших випадках відповідальності поручителя не настає.

Таким чином, суд вважає, що сума заборгованості у розмірі 900104,31 грн. підлягає стягненню на користь позивача лише з другого відповідача.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення другим відповідачем умов діючого законодавства, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного. Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки суд задовольняє позов у повному розмірі, стягуючи кошти лише з другого відповідача, то витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу також покладаються на другого відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 625, 693, 1057, 1054, 1048 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», ст.ст. 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов  ТОВ "Тавріка ЛТД" до ТОВ "Альвін Буд" задовільнити.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвін Буд» (м. Київ, вул. Тверська, 2-А, код 34047371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК «Тавріка ЛТД» (Одеська область, Овідіопольський район, с. Роксолани, вул. Польова, 5, код 35898840)  442346 грн. – сума передплати за непоставлений товар; 22603,72 грн. – сума пені за прострочення поставки; 9687,10 грн. – проценти за користування чужими грошовими коштами; 1486,38 грн. – 3% річних; 3981,11 грн. – сума індексації; 420000 грн. – збитки – сума сплачених штрафних санкцій, 9001,04 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В позові ТОВ "Тавріка ЛТД" до ПП "Еліт-Агро-Транс" відмовити.

Суддя                                                                                            

Повний текст рішення підписаний 01.07.2009р.