Рішення

від 26.08.2014 по справі 911/2608/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2014 р. справа № 911/2608/14

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна», м. Київ

до Гурзуфської селищної ради, Автономна Республіка Крим, смт Гурзуф

про розірвання договору

за участю представників:

від позивача: Брагіна Н.О. (довіреність №276 від 31.12.2012)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

27.06.2014 Підприємство з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» (далі-ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Гурзуфської селищної ради (далі-відповідач) про розірвання укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки б/н від 22.12.2006.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.07.2014 порушено провадження у справі №911/2608/14 та призначено справу до розгляду на 22.07.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.07.2014 розгляд даної справи було відкладено на 26.08.2014.

В судові засідання 22.07.2014 та 26.08.2014 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

22.12.2006 між Гурзуфською селищною радою (далі-орендодавець) та ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» (далі-орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки б/н (далі-договір), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельні ділянки на виконання рішення 62 сесії 4-го скликання Гурзуфської селищної ради №13 від 16.02.2006, із земель Гурзуфської селищної ради, не переданих у власність та не наданих у постійне користування в межах населеного пункту смт Гурзуф, розташованих за адресою: смт Гурзуф, сел. Лінійне, вул. Південнобережне шосе, 5, кадастровий номер:

- 0111946800:03:001:0020,

- 0111946800:03:001:0021,

- 0111946800:03:001:0022,

- 0111946800:03:001:0023.

Пунктами 2.1, 2.5, 5.2 та 3.1 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,8279 га (діл. №1 - 0,6570 га, діл. №2 - 0,0189 га, діл. №3 - 0,1450 га, діл. №4 - 0,0070 га).

ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» належать будівлі та споруди, що знаходяться на ділянці за адресою: смт Гурзуф, сел. Лінійне, вул. Південнобережне шосе, 5.

Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та експлуатації АЗС з комплексом для обслуговування автотуристів.

Договір укладено на 49 років.

Договір зареєстровано у Книзі записів договорів оренди земельних ділянок 19.06.2007 за №04070700015.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором протягом строку його дії виконував належним чином з огляду на відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору.

Водночас, 26.03.2014 між ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» (продавець) та ТОВ «ЛУКОЙЛ-Югнефтепродукт» (далі-покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого продавець продає (передає у власність), а покупець купує (приймає у власність) та зобов'язується оплатити автозаправну станцію, що знаходиться за адресою: смт Гурзуф, сел. Лінійне, вул. Південнобережне шосе, 5.

Майно розташоване на земельних ділянках:

- №1 загальною площею 0,6570 га, кадастровий №0111946800:03:001:0020,

- №2 загальною площею 0,0189 га, кадастровий №0111946800:03:001:0021,

- №3 загальною площею 0,1450 га, кадастровий №0111946800:03:001:0022,

- №4 загальною площею 0,0070 га, кадастровий №0111946800:03:001:0023, цільове призначення яких - для будівництва та експлуатації АЗС з комплексом по обслуговуванню автотуристів, які перебувають у користуванні продавця на підставі договору оренди земельної ділянки від 22.12.2006, укладеного з Гурзуфською селищною радою.

Договір посвідчено 26.03.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за №883, 884.

У відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності від 27.03.2014 №19595293, на підставі означеного договору купівлі-продажу 27.03.2010 відбулась державна реєстрації права власності ТОВ «ЛУКОЙЛ-Югнефтепродукт» на автозаправочну станцію, розташовану за адресою: смт Гурзуф, сел. Лінійне, вул. Південнобережне шосе, 5.

17.04.2014 позивачем було надіслано відповідачу лист №1847 про заміну користувача земельної ділянки, відповідно до якого у зв'язку з укладенням 26.03.2014 договору купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці, позивач повідомив про припинення сплати платежів за користування земельною ділянкою з огляду на відсутність правових підстав для здійснення таких платежів.

Посилаючись на набуття ТОВ «ЛУКОЙЛ-Югнефтепродукт» права власності на об'єкт нерухомого майна, розташованого на орендованій позивачем земельній ділянці, останній просить суд розірвати договір оренди з підстав п. «е» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 31 Закону України «Про оренду землі» та ст.ст. 377, 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом «е» ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч. ч. 1, 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»).

У випадку, коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України).

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Пунктом 11.3 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду з підстав, визначених законом.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З огляду наведено, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи встановлення факту відчуження позивачем нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці, наявність якого є підставою для розірвання договору оренди в порядку п. «е» ч. 1 ст. 141 ЗК України, суд дійшов висновку, що вимога позивача про розірвання спірного договору оренди підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростовані у встановленому порядку відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.08.2013 у справі №3-15гс13 за позовом ВАТ «Електропівденмонтаж-3» до Дніпропетровської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання відповідача прийняти орендовану земельну ділянку у зв'язку з відчуженням нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці.

При винесенні даного рішення судом також було враховано встановлену ст. 111 28 Господарського процесуального кодексу України обов'язковість рішень Верховного Суду України, прийнятих за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та зобов'язання судів привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 173, 175, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 377, 651 Цивільного кодексу України, ст. 141 Земельного кодексу України, ст. ст. 13, 31, 32 Закону України «Про оренду землі», суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки б/н, укладений 22 грудня 2006 року між Підприємством з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» (ідентифікаційний код 3063572) та Гурзуфською селищною радою (ідентифікаційний код 35236364).

3. Стягнути з Гурзуфської селищної ради (98640, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт Гурзуф, вул. Подвойського, 9, ідентифікаційний код 35236364) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, ідентифікаційний код 30603572) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 26.08.2014

Суддя В.А. Ярема