Ухвала

від 26.08.2014 по справі 322/243/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/3062/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гасанбеков С.С.

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.

суддів: Мануйлова Ю.С.

Панкеєва О.В.

при секретарі: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «Скорпіон» на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 27 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, до Селянського (фермерського) господарства «Скорпіон» третя особа: Новомиколаївська районна рада Запорізької області, про витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення матеріальної та моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИЛА :

15 квітня 2014 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивачі просили суд:

- зобов'язати СФГ «Скорпіон» в особі ОСОБА_7 повернути земельну ділянку розміром 9,45 га власнику ОСОБА_5 та стягнути з СФГ «Скорпіон» в особі ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 44 057 грн. та 6000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

- зобов'язати СФГ «Скорпіон» в особі ОСОБА_7 повернути земельну ділянку розміром 1,89 га власнику ОСОБА_4 та стягнути з СФГ «Скорпіон» в особі ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 8 810 грн. та 6000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

- зобов'язати СФГ «Скорпіон» в особі ОСОБА_7 повернути земельну ділянку розміром 1,89 га власнику ОСОБА_6 та стягнути з СФГ «Скорпіон» в особі ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 8 810 грн. та 6000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

- зобов'язати СФГ «Скорпіон» в особі ОСОБА_7 повернути земельну ділянку розміром 1,89 га власнику ОСОБА_3 та стягнути з СФГ «Скорпіон» в особі ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 8 810 грн. та 6000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивачами зазначено наступне.

10 вересня 2008 року було укладено договори оренди землі, а саме : між ОСОБА_3 та С(Ф)Г «Скорпіон», зареєстрований у ЗПФ Центр ДТ 10.01.2009, за яким об'єктом оренди є земельна ділянка, площею 1,89 га; між ОСОБА_4 та С(Ф)Г «Скорпіон», зареєстрований у ЗПФ Центр ДТ 05.11.2008, за яким об'єктом оренди є земельна ділянка, площею 1,89 га; між ОСОБА_5 та С(Ф)Г «Скорпіон», зареєстрований у ЗПФ Центр ДТ 05.11.2008, за яким об'єктом оренди є земельна ділянка, площею 9,45 га.

Зазначені договори оренди було укладено строком на п'ять років. Строк дії договорів сплинув 10.09.2013 року.

03.04.2013 року ОСОБА_5 направила заяву на ім'я відповідача, в якій просила після збору врожаю 2013 року не планувати роботи на її землях, оскільки вона має намір використовувати землю самостійно.

Орендар знав, що дія вищезазначених договорів закінчилася, однак, незважаючи на це самовільно засіяв земельні ділянки позивачів, загальною площею 15,1200 га.

19 березня 2014 року комісією було проведено обстеження земельної ділянки та складено акт, яким встановлено, що орендар використовує земельні ділянки, засіявши їх озимою пшеницею.

Письмово орендар не повідомляв орендодавців про намір продовження дії договорів.

Крім цього, позивачі зазначають, що відповідач самовільно засіяв ділянку землі, яка належить ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі державного акту про право власності на землю ІІІ-ЗП № 060834, оскільки договір оренди на цю ділянку не укладався.

Розмір завданої позивачам матеріальної шкоди обчислено ними, виходячи з середньої врожайності пшениці озимої по Новомиколаївському району Запорізької області на 01.12.2013 та середньої ціни пшениці озимої по Новомиколаївському району Запорізької області.

Моральна шкода, якої зазнали позивачі, на їх думку, полягає в тому, що вони постійно зазнають душевних страждань і хвилювань через неправомірну поведінку відповідача, а також у зв'язку з тим, що для повернення збитків позивачам доводиться витрачати особистий час та додаткові кошти для ведення судових тяжб.

Виходячи з наведеного, позивачі просили задовольнити їх вимоги та підтримали їх у судовому засіданні.

13.05.2014 судом були отримані заперечення відповідача проти позову, обґрунтовані наступним.

Згідно із Законом України «Про оренду землі» договір набирає чинності з дати державної реєстрації. Договори оренди між позивачами та відповідачем зареєстровані 04 листопада 2008 року, відтак земельні ділянки засіяно законно протягом дії договору оренди землі, а саме в серпні 2013 року.

Відповідач вважав, що земельні ділянки, які належать позивачам на праві власності, не є самовільно занятими, оскільки на момент їх засівання ще діяв договір оренди, отже орендар має право завершити цикл виробництва. Статтею 95 ЗК України передбачено право власності землекористувача на посіви.

Також зазначав, що твердження позивача ОСОБА_6 про відсутність укладеного з нею договору оренди землі та самовільне зайняття її земельної ділянки не відповідає дійсності, оскільки з нею також було укладено договір, зареєстрований 10.01.2009.

С(Ф)Г «Скорпіон» засівало усі чотири земельні ділянки єдиним масивом на підставі укладених договорів оренди, які були чинними.

Крім цього, відповідач зазначив про необґрунтованість розрахунків шкоди, завданої позивачам.

На підставі наведеного представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 27 травня 2014 року позов ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства «Скорпіон» задоволено частково.

Зобов'язано Селянське (фермерське) господарство «Скорпіон» повернути ОСОБА_3 земельну ділянку, розміром 1,89 га, кадастровий номер 2323680400:01:015:0003.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства «Скорпіон» на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати, в розмірі 155 грн. 50 коп.

Позов ОСОБА_4 до Селянського (фермерського) господарства «Скорпіон» задоволено частково.

Зобов'язано Селянське (фермерське) господарство «Скорпіон» повернути ОСОБА_4 земельну ділянку, розміром 1,89 га, кадастровий номер 2323680400:01:015:0092.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства «Скорпіон» на користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати в розмірі 155 грн. 50 коп.

Позов ОСОБА_5 до Селянського (фермерського) господарства «Скорпіон» задоволено частково.

Зобов'язано Селянське (фермерське) господарство «Скорпіон» повернути ОСОБА_5 земельну ділянку, розміром 9,45 га, кадастровий номер 2323680400:01:015:0002.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства «Скорпіон» на користь ОСОБА_5 понесені нею судові витрати в розмірі 1 264 грн. 20 коп.

Позов ОСОБА_6 до Селянського (фермерського) господарства «Скорпіон» задоволено частково.

Зобов'язано Селянське (фермерське) господарство «Скорпіон» повернути ОСОБА_6 земельну ділянку, розміром 1,89 га, кадастровий номер 2323680400:01:015:0005.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства «Скорпіон» на користь ОСОБА_6 понесені нею судові витрати в розмірі 155 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі Селянське (фермерське) господарство «Скорпіон», посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позивачам у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справив апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції.

Частково задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст.ст. 212- 215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, 10 вересня 2008 року між ОСОБА_5 та С(Ф)Г «Скорпіон» було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Барвінівської сільської ради, та належить Орендодавцю на праві власності на підставі державного акта про право власності на землю серії ІІІ-ЗП № 060806. Об'єктом оренди за цим договором є земельна ділянка, площею 9,45 га, з кадастровим номером 2323680400:01:015:0002. Договір зареєстровано в ЗРФ Центр ДЗК 05.11.2008 року.

10 вересня 2008 року між ОСОБА_4 та С(Ф)Г «Скорпіон» було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Барвінівської сільської ради, та належить Орендодавцю на праві власності на підставі державного акта про право власності на землю серії ІІІ-ЗП № 060833. Об'єктом оренди за цим договором є земельна ділянка, площею 1,89 га, з кадастровим номером 2323680400:01:015:0092. Договір зареєстровано в ЗРФ Центр ДЗК 05.11.2008 року.

10 вересня 2008 року між ОСОБА_3 та С(Ф)Г «Скорпіон» було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Барвінівської сільської ради, та належить Орендодавцю на праві власності на підставі державного акта про право власності на землю серії ІІІ-ЗП № 060805. Об'єктом оренди за цим договором є земельна ділянка, площею 1,89 га, з кадастровим номером 2323680400:01:015:0003. Договір зареєстровано в ЗРФ Центр ДЗК 10.01.2009 року.

10 вересня 2008 року між ОСОБА_6 в особі законного представника ОСОБА_5 та С(Ф)Г «Скорпіон» було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Барвінівської сільської ради, та належить Орендодавцю на праві власності на підставі державного акта про право власності на землю серії ІІІ-ЗП № 060834. Об'єктом оренди за цим договором є земельна ділянка, площею 1,89 га, з кадастровим номером 2323680400:01:015:0005. Договір зареєстровано в ЗРФ Центр ДЗК 10.01.2009 року.

Факти укладання вищезазначених договорів сторонами визнавалися. Умови зазначених договорів оренди землі є однаковими.

Так, відповідно до п. 3.1 цих договорів, договори укладено на 5 років.

Згідно з п. 3.2 договорів після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 9.5 договорів права і обов'язки сторін також визначаються Земельним кодексом України і Законом України «Про оренду землі».

Підпунктом 12.2.1 договорів встановлено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 7.1 договорів після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Пунктом 14.3 договорів визначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог про зобов'язання відповідача повернути позивачам земельні ділянки, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Та обставина, що строк дії вищезазначених договорів оренди землі закінчився сторонами не заперечувалось, проте між ними існує спір про момент закінчення строку дії цих договорів, а саме на думку позивачів строк договорів закінчився 10.09.2013, а на думку відповідача строк дії договорів обчислюється з дати їх державної реєстрації, а відтак він закінчився 05.11.2013 року та 10.01.2014 року відповідно.

Суд, зазначаючи про помилковість позиції відповідача з приводу обчислення строків дії договорів, виходив з такого.

За правилом ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

З огляду на положення ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, при розгляді даної справи суд керувався правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постанові від 19 лютого 2014 року по справі № 6-162ц13 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 37520393).

Верховний Суд України зазначив, що за змістом ст.ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Частиною першою ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми. Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Таким чином сторони у даній справі дійшли згоди щодо істотних умов договорів оренди землі 10.09.2008 року, скріпивши договори своїми підписами, що і є моментом укладення договорів. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Відповідно до ст.631 ЦК України з моментом укладення договору пов'язується початок дії договору. Відтак, на думку суду, правильною є позиція позивачів у даній справі щодо закінчення строку дії вищезазначених договорів оренди землі 10.09.2013 року.

Представниками сторін у судовому засіданні визнано, що в порядку, передбаченому ст.33 Закону України «Про оренду землі», строк дії договорів оренди землі не продовжувався. Відповідач не повідомляв позивачів письмово у строк, передбачений пунктом 3.2 договорів оренди землі, про намір продовження строку дії договорів.

Таким чином, у зв'язку із закінченням строку дії вищезазначених договорів оренди землі 10.09.2013 року відповідач був зобов'язаний повернути земельні ділянки позивачам на підставі п. 7.1 цих договорів та ст. 34 Закону України «Про оренду землі».

Посилання відповідача на ст.95 ЗК України суд визнав безпідставними, з огляду на таке.

Відповідач всупереч умов укладених договорів свідомо здійснив посіви озимої пшениці в серпні 2013 року, розуміючи неможливість відокремлення ним і використання ранніх сходів пшениці та неможливості збору врожаю пшениці влітку 2014 року після припинення договорів.

Здійснивши посів озимої пшениці без врахування періоду ротації сівозміни і умов договорів, відповідач допустив порушення прав позивачів - власників земельних ділянок.

Із закінченням строку договорів оренди, відповідач втратив статус землекористувача спірних земельних ділянок, а відтак - і право власності на посіви й насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Таким чином, суд прийшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути земельні ділянки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, дана належна оцінка письмовим доказам у сукупності з доводами сторін, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи апелянта, аналогічні доводам відповідача у суді першої інстанції, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст.ст.307,308,314,317 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Скорпіон» відхилити.

Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 27 травня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

судді :