Рішення

від 27.08.2014 по справі 904/5276/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.08.14р. Справа № 904/5276/14

За позовом Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування", м. Дніпропетровськ

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Бондик Є.В.

Представники:

прокурор - Ягольник Г.В., прокурор відділу прокуратури м. Дніпропетровська, посвідчення № 016143 від 12.04.2013р.

Від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" та просить, внести зміни до пунктів 2.3., 4.1. договору оренди землі від 14.08.2004 року, посвідченого 14.08.2004р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за № 5932 (державна реєстрація від 10.12.2004р. № 5921), укладеного між Дніпропетровською міською радою та Публічним акціонерним товариством "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування", виклавши їх в наступній редакції:

""п.2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 23.06.2014р. становить 791 678,82 грн.";

"п.4.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 23 750,37 грн. не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом.".

Прокурор підтримав позовні вимоги, викладенні у позовній заяві, в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач в друге судове засідання свого представника не направив, відзив на позов не надав.

Суд вважає, що відповідач про розгляд справи в господарському суді був повідомлений належним чином на підставі наступного.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.(п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р.)

Так, ухвалу про порушення провадження у справі № 904/5276/14 від 18.07.2014р. відповідач отримав 25.09.2014р., про що свідчить підпис представника за довіреністю (поштове повідомлення № 4905403676010 про вручення 25.07.2014р. відповідачу ухвали від 18.07.2014р. (а.с. 38)).

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання, з метою об'єктивного, повного та всебічного розгляду справи, дотримання рівності сторін та змагальності процесу, суд відкладав розгляд справи.

Ухвалу про відкладення розгляду справи на 26.08.2014р. відповідач отримав 14.08.2014р., про що свідчить підпис представника за довіреністю (поштове повідомлення № 4905403685361 про вручення 14.08.2014р. відповідачу ухвали від 04.08.2014р. (а.с. 43)).

Відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК.

Отже, приймаючи до уваги, що відповідач знав про наявність в господарському суді справи, він не був позбавлений можливості після отримання ухвали про порушення провадження у справі з'ясувати як в телефонному режимі, так і на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень про стан розгляду справи та надати свої заперечення на позов та докази в їх обґрунтування.

Також в ухвалі про порушення провадження у справі від 18.07.2014р., яка була отримана відповідачем зазначено, що інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\.

Всупереч цьому, відповідач не скористався користуватися належними йому процесуальними правами та не вжив заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 04.08.2014р. ухвалою суду розгляд справи відкладався до 26.08.2014р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 26.08.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2004 року між Дніпропетровською міською радою (далі - орендодавець, позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» (далі - орендар, відповідач) був укладений договір оренди землі, посвідчений 14.08.2004р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за № 5932 (державна реєстрація від 10.12.2004р. № 5921) (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: проспект Кірова, 46 (Кіровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:06:038:0053.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.5 (дослідження і розробки).

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 18.02.2004 р. № 156/15 та від 14.07.2014р. № 132/18 (п. 1.3. договору).

В оренду, відповідно до п. 2.1. договору, передається земельна ділянка загальною площею 0,0802 га.

Згідно п. 2.3. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становить 356 815 грн. 88 коп.

Договір укладається на п'ятнадцять років (п.3.1 договору).

Відповідно до п.4.1. договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1(%) відсотку від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексації проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України (п. 4.2. Договору).

У відповідності до п. 4.3. Договору орендар повинен щорічно, протягом першого кварталу, надавати до комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради копію довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Пунктом 4.7. договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається у щорічно, або у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- змін у цільовому використанні земельної ділянки;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Земельна ділянка передається в оренду: по фактичному розміщенню виробничо-складських будівель та споруд. Цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості (п.п. 5.1., 5.2. Договору).

Умовами п.12.1. договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (п. 12.2. Догвоору).

Передача земельної ділянки підтверджується актом приймання передачі земельної ділянки від 14.08.2004р. (а.с. 31).

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до ст. 288 вказаного кодексу встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (ст. 288.5.1);

Прокурор вважає, що прийняття Податкового кодексу, яким внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, є підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 14.08.2004 року, що і стало причиною спору.

Розглянувши позовні вимоги господарський суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільними кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст.6 Цивільного кодексу України).

Згідно до вимог статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0802га, кадастровий номер 1210100000:06:038:0053, по пр. Кірова, буд. 46, нормативна грошова оцінка складає 791 678,82 грн. (а.с. 35).

З метою приведення рішень Дніпропетровської міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин у відповідності до вимог чинного законодавства Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 216/8 від 02.02.2011р. "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідності до вимог чинного законодавства" (а.с. 32).

Відповідно до п.1 вказаного рішення, до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

Таким чином, відповідач має сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою на рівні трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

18.02.2011р. позивач звернувся до відповідача, як орендаря земельної ділянки комунальної власності у м. Дніпропетровську (лист від 18.02.2011р. № 7/22-185 "Про приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог законодавства" (а.с. 34)), з пропозицією привести договір оренди землі до вимог Податкового кодексу України та Рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011р. № 216/8. Пропозиція позивача була опублікована в офіційному виданні Дніпропетровської міської ради (газета "Наше Місто" від 22.02.2011р. № 26 (3306) (а.с.33)) як офіційне повідомлення. На підставі викладеного відповідачу необхідно було у двотижневих строк, з моменту опублікування повідомлення (до 08.03.2011р.) звернутись до департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради для приведення договору оренди до вимог чинного законодавства України в частині орендної плати, шляхом укладення додаткового договору.

Проте у строк, визначений повідомленням, відповідач відповіді на вказану вимогу не надав.

На час розгляду справи доказів щодо приведення договору оренди спірної земельної ділянки від 14.08.2014р. до вимог діючого законодавства в частині орендної плати за користування земельною ділянкою на рівні три кратного розміру земельного податку, у відповідності до вимог ст.288 Податкового кодексу України сторонами суду не надано.

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п. 12 Земельного кодексу України).

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 144 Конституції України рішення, прийняті органом місцевого самоврядування, є обов'язковими до виконання на відповідній території.

У відповідності до ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Умовами спірного договору передбачені підстави для зміни розміру орендної плати, в тому числі і у випадку, передбаченому законодавством України.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Враховуючи, що має місце зміна законодавства щодо визначення розміру орендної плати за користування землею у відповідному розмірі земельного податку, рішення Дніпропетровської міської ради №216/8 від 02.02.2011 року "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідності до вимог чинного законодавства", суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про внесення змін до п.п. 2.3., 4.1. договору оренди земельної ділянки, який укладено між Дніпропетровською міською радою та Відкритим акціонерним товариством «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування».

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Аналогічна правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 06.12.2010 року по справі № 2-1/10068-2008, та постановою Вищого господарського суду України від 20.03.2012 року по справі № 21/5005/11886/11.

Крім того, щодо правовідносин викладених у позовній заяві стосовно вказаного предмету спору, існує і правова позиція Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 27.12.2010 року по справі № 27/15-10 та постанові від 20.11.2012р. по справі № 28/5005/640/2012р., які прийняті за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У відповідності до норм ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Отже нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата на земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що спір доведено до розгляду у суді з вини відповідача, на нього, відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судовий збір у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.288 Податкового кодексу України, ст.ст.651,653 Цивільного кодексу України,ст.ст. 22, 49, 75, 82-85, 87, 116, 111 28ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Внести зміни до п.п. 2.3., 4.1. договору оренди землі від 14.08.2004 року посвідченого 14.08.2004р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за № 5932 (державна реєстрація від 10.12.2004р. № 5921), укладеного між Дніпропетровською міською радою (4900, м. Дніпропетрвоськ, пр. К. Маркса, буд. 75) та Публічним акціонерним товариством "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 46, код ЄДРПОУ 14311577), виклавши їх в наступній редакції:

"п.2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 23.06.2014р. становить 791 678,82 грн.";

"п.4.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 23 750,37 грн. не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом.".

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 46, код ЄДРПОУ 14311577), в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/рахунок 31214206783005, МФО 805012, КБКД 22030001; призначення платежу - судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891, пункт 2.2.) судовий збір в розмірі 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 27.08.2014р.

Суддя Н.Г. Назаренко