ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" серпня 2014 р.Справа № 924/787/14
Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Музика М.В. при секретарі судового засідання Муляр Г.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом управління комунального майна Хмельницької міської ради
міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності,
м. Хмельницький
до товариства з обмеженою відповідальністю "СХУХІТ", с. Давидківці Хмельницький район Хмельницької області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Хмельницької міської ради
про стягнення 16 394, 65 грн., з яких - 14 925, 27 грн. - заборгованості по орендній платі, 945 грн. - по відшкодування земельного податку, 524, 38 грн. - пені, дострокового розірвання договору оренди, вилучення та повернення майна,
за участю представників сторін:
від позивача 1: не з'явився
від позивача 2: не з'явився
від відповідача: Дерев'янчук Г.Г. - керівник ТОВ "СХУХІТ"
від третьої особи - не з'явився
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення
позивачі звернулись до суду із позовом, в якому просять стягнути з відповідача на користь міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності м. Хмельницького (позивач 2) з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог заборгованість по орендній платі, оплаті земельного податку, пені, а також достроково розірвати договір оренди, вилучити та повернути майно, надане відповідачу за договором оренди.
Ухвалою суду від 17.06.2014 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Хмельницьку міську раду.
В судове засідання 18.08.2014 року позивачі своїх повноважних представників не направили, на адресу суду надіслали письмові клопотання про слухання справи без їх участі, заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Від третьої особи надійшло письмове пояснення по справі, у якому третя особа підтримує позовні вимог, заявлені позивачами. Представник просить розглядати справу без їі участі.
Відповідач в судовому засіданні та в запереченнях проти позову просить суд залишити позовну заяву без задоволення. Вказує, що договір оренди нежитлового приміщення по вул. Купріна, 61 загальною площею 162,5 кв. м., укладений 22.03.2013 року між управлінням комунального майна Хмельницької міської ради, товариством з обмеженою відповідальністю "СХУХІТ" та міським комунальним підприємством по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності є нікчемним в силу положень п.1. ст. 227 Цивільного кодексу України. Просить суд врахувати, що комунальне майно знаходиться на даний час у міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, що є порушенням п.5 ст. 78 Господарського кодексу України, оскільки дане підприємство в своїй назві не має вказівки на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство.
Наголошує на ненаданні міським комунальним підприємством по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності первинних документів в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відсутності в статуті підприємства, в порушення наказу Міністерства фінансів України від 19.12.2006 року №1213, будь-якого варіанту бухгалтерського обліку, хоча повинно бути більше, ніж один.
Звертає увагу суду, що юридичною особою - Управління комунального майна Хмельницької міської було прийнято рішення про призначення начальника Управління комунального майна, проте, згідно витягу з Єдиного державного реєстру, органом управління є директор, в той же час, як право підпису має керівник, що суперечить національному класифікатору України (ISCO 88). На думку представника відповідача, наведене свідчить про недієздатність даної юридичної особи на підставі п.2 ст. 92 Цивільного кодексу України.
З посиланням на п.2 ст. 203 Цивільного кодексу України, п.2 ст. 133 Господарського кодексу України, п.2 ст. 23 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п. 3 ст. 1030 та пп. 1,2 ст. 1031 Цивільного кодексу України стверджує, що Управління комунального майна Хмельницької міської ради не мало права вчиняти наведений вище правочин, оскільки не має необхідного обсягу цивільної дієздатності.
В судовому засіданні 18.08.2014 р. відповідачем подано клопотання відповідно до ст. 79 ГПК України про зупинення провадження у справі "в зв'язку з з'ясуванням відповідності свідоцтва про право власності, яке є сумнівним, а саме реєстраційний номер представника 33332218 незаконне отримання представником Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка була представлена в суд". До клопотання про зупинення провадження у справі долучена позовна заява за підписом директора ТОВ "СХУХІТ" та ухвала судді Хмельницького окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі № 822/3127/14. Клопотання про зупинення провадження у справі судом відхилено виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 79 ГПК України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Як вбачається, підставами, передбаченими в законі для зупинення провадження у справі з вказаних підстав має бути сукупність двох обставин: пов'язаність однієї справи з іншою і неможливість вирішення справи одним судом до вирішення іншої пов'язаної з нею справи іншим судом. Суд не погоджується із твердженням, що справу № 924/787/14 неможливо розглянути до вирішення справи № 822/3127/14, що розглядається Хмельницьким окружним адміністративним судом. Так, відповідно до п.3.16 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Також представником відповідача у судовому засіданні подано клопотання, в якому останній просить в порядку ст.83 ГПК "вийти за межі позовних вимог та визнати договір нікчемним". Судом при вирішенні вказаного клопотання враховується наступне.
Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині повязаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству; виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів і про це є клопотання заінтересованої сторони. Реалізація положень цієї статті ГПК пов'язана із правом суду.
Згідно п.2.5.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними необхідно з урахуванням приписів статті 215 ЦК України та статті 207 ГК України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, частина перша статті 220, частина друга статті 228 ЦК України, частина друга статті 207 ГК України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора (зокрема, частина перша статті 227, частина перша статті 229, частина перша статті 230, частина перша статті 232 ЦК України, частина перша статті 207 ГК України). За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду.
Враховуючи викладене, суд не знаходить правових підстав для застосування положень ст. 83 ГПК України в частині визнання нікчемним договору приймаючи рішення по справі. Окрім того, у своєму клопотанні представник відповідача не вказує який саме договір він просить визнати нікчемним.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
28.10.2011р. між управлінням комунального майна Хмельницької міської ради (орендодавець), товариством з обмеженою відповідальністю "СХУХІТ", с. Давидківці Хмельницький район Хмельницької області (орендар) міським комунальним підприємством по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (Отримувач коштів, Балансоутримувач) укладено договір оренди нежитлового приміщення по вул. Купріна, 61 у м. Хмельницькому загальною площею 186.2 кв.м, корисною площею 179,0 кв.м., що належить до комунальної власності та знаходиться на балансі міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності. Майно передається в оренду під виробничу майстерню строком на 2 роки і 11 місяців з 28.10.2011р. по 28.09.2014р. (п. 1.1).
Згідно п.п. 2.1.-2.4. вказаного вище договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна з балансоутримувачем. У разі не підписання акту приймання-передачі договір вважається неукладеним. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається територіальна громада міста, а орендар користується ним протягом строку оренди. У разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.
У розділі 3 договору оренди сторонами було погоджено орендну плату, зокрема, згідно п.п. 3.1 - 3.3, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням міської ради №11 від 28.12.1999р.; №18 від 25.04.2007р. (зі змінами та доповненнями), згідно з розрахунком за перший місяць оренди (без ПДВ) - жовтень 2011 року становить 2164,94 грн. (без врахування ПДВ та індексу інфляції за жовтень 2011р.). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України, і становить 432,99грн.. Сума орендної плати з ПДВ з жовтня 2011 року складає 2597.93 грн. з урахування індексу інфляції за жовтень 2011 року). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць. Орендна плата перераховується отримувачу коштів до 25 числа поточного місяця на обумовлений договором рахунок.
У п. 3.5. сторони передбачили відповідальність орендаря в разі несвоєчасного перерахування або не в повному обсязі орендної плати у вигляді сплати пені в розмірі 1 відсотка від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахована пеня повинна бути сплачена орендарем окремим платіжним дорученням в 7-ми денний термін з моменту отримання рахунку.
Пунктами 5.3, 5.8 договору на орендаря покладено обов'язок сплачувати в повному обсязі орендну плату до 25 числа поточного місяця; у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
Відповідно до п. 5.10 даного договору, орендар зобов'язаний відшкодовувати Балансоутримувачу витрати, пов'язані зі сплатою земельного податку, пропорційно займаній площі, укласти договір на відшкодування вказаних витрат.
Згідно п. 9.6. договору в разі неефективного використання Майна, використання його не за призначенням, передачі третій особі без дозволу Орендодавця, несвоєчасної сплати орендної плати, як передбачено цим договором та чинним законодавством України, та в випадках порушення умов договору з боку Орендаря, Орендодавець має право достроково розірвати договір оренди.
Пунктом 10.3. договору визначено, що за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та цим договором.
Відповідно до п.п. 10.6. чинність даного договору припиняється, зокрема, внаслідок невиконання орендарем обов'язків, зазначених в пункті 5.3, 5.4, 5.10.
На виконання умов договору оренди згідно акту приймання-передачі від 28.10.2011р. відповідачу передано в оренду частину нежитлового приміщення, загальною площею 186,2 кв.м., корисною площею 179,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна, 61.
Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, а також з рахунків, за період з січня 2014 року по червень 2014 року відповідачу нараховано орендну плату (в тому числі ПДВ) в розмірі 14 925,27 грн.та відшкодування земельного податку в сумі 945,00 грн.
Між тим, відповідач орендну плату за вказаний період не сплатив. Вказана обставина відповідачем не заперечується.
За невиконання умов договору оренди позивач на підставі п. 3.5. договору оренди нарахував відповідачу пеню в розмірі 524,38 грн. за період, який в загальному складає з 26.01.2014р. по 30.06.2014р., детальний розрахунок пені знаходиться в матеріалах справи.
03.04.2014р. позивач надсилав відповідачу повідомлення про відмову від договору оренди від 28.10.2011р. з вимогою підписання додаткової угоди про розірвання договору оренди від 28.10.2011 року та акт приймання-передачі приміщень.
Крім того, позивачем направлялась на адресу відповідача вимога №238/в від 08.05.2014р. про оплату заборгованості за оренду приміщення. Дана вимога залишена відповідачем без відповіді.
Докази направлення повідомлення додано у справу, а саме: фіскальний чек №8174 від 04.04.2014р. Однак, відповідачем вимога про сплату боргу та повернення майна виконана не була.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.
У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди майна, що належить до комунальної власності, і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання.
Оренда комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справи застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.
Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
В силу ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 759 ЦК України, ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Як передбачено частинами 1 та 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно зі ст. ст. 18 та 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному об'ємі незалежно від наслідків господарської діяльності.
Наявні матеріали справи свідчать, що відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення і зобов'язаний був сплачувати орендну плату. Орендна плата розраховувалась згідно договору від початкової суми (без ПДВ) шляхом коригування на індекси інфляції щомісяця. Тобто, розмір орендної плати був погоджений сторонами при укладенні договору, і в подальшому нараховувався залежно від індексу інфляції. Між тим, відповідачем допущено борг за період з січня 2014 року по червень 2014 року, отже, він є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього виникла заборгованість по сплаті орендної плати в сумі 14 925,27, яка підлягає стягненню.
Крім того, згідно з п.5.10 договору від 28.10.2011 р. відповідач взяв зобов'язання відшкодовувати балансоутримувачу витрати, пов'язані зі сплатою земельного податку, пропорційно займаній площі.
Відповідно позивачем нараховано відповідачу за січень-червень 2014р.(включно) 945 грн. відшкодування земельного податку. Відповідачем сума заборгованості не погашена, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Згідно ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Стаття 230 Господарського кодексу України передбачає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч.2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розмір пені, передбачений сторонами у договорі, становить 1 відсоток від суми заборгованості. Наявний в матеріалах справи розрахунок пені свідчить про те, що позивач врахував положення ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", обмеживши розмір нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ. Перевіривши поданий розрахунок пені, суд вважає обґрунтованими, правомірними стягнення з відповідача пені в сумі 523,55 грн. В частині стягнення з відповідача 0,83 грн. пені слід відмовити.
Щодо позовної вимоги про дострокове розірвання договору оренди судом враховується наступне.
Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.
Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів (п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" №12 від 29.05.2013р.).
Право орендодавця на дострокове розірвання договору оренди у разі, зокрема, несвоєчасної сплати орендної плати передбачено також у п. 9.6 договору оренди.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлений договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Згідно п. 10.3. договору за ініціативою однієї із сторін договору цей договір може бути розірвано рішенням суду у випадках, передбачених законодавством. Факт порушення (невиконання) відповідачем умов договору підтверджується наявними матеріалами та полягає у несплаті в зазначені у договорі строки орендних платежів.
Згідно ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата є однією з істотних умов договору оренди, тому неотримання орендодавцем орендної плати у встановленому договором порядку та розмірі є істотним порушенням умов договору, оскільки внаслідок цього орендодавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору. Отже, невиконання відповідачем умов договору щодо внесення орендних платежів є достатньою підставою для задоволення позову в частині розірвання договору оренди.
Згідно ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі.
Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що відповідач за період з січня 2014 року - по червень 2014 року (6 місяців) не вносив орендну плату вчасно та в повному обсязі. Тобто, факт тривалого і систематичного порушення грошових зобов'язань із здійснення орендних платежів, є доведеним, що згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України та п. 9.6, 10.3 договору оренди є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору.
На даний момент відповідач займає спірне приміщення, що підтверджується актом від 28.10.2011р. та не заперечується відповідачем.
Оскільки договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності від 28.10.2011р. розривається за рішенням суду, у відповідача відсутні підстави для подальшого перебування у займаному приміщенні, яке має бути повернуто балансоутримувачу - міському комунальному підприємству по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають частковому задоволенню.
Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги, суду не надав.
Відповідно до ст. 49 ГПК України оплата судового збору покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов управління комунального майна Хмельницької міської ради, міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "СХУХІТ", с. Давидківці Хмельницький район Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Хмельницької міської ради, про стягнення 16 394, 65 грн., з яких - 14 925, 27 грн. - заборгованості по орендній платі, 945 грн. - по відшкодування земельного податку, 524, 38 грн. - пені, дострокового розірвання договору оренди, вилучення та повернення майна, задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СХУХІТ" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Давидківці, вул. Примакова, 15, код 37614643) на користь міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 2, код 30579655) 14 925, 27 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять гривень 27 коп.) - заборгованості по орендній платі, 945 грн. (дев'ятсот сорок п'ять гривень) - заборгованості по відшкодуванню земельного податку, 523, 55 грн. (п'ятсот двадцять три гривні 55 коп.) - пені, 4 263 грн. (чотири тисячі двісті шістдесят три гривні) - судового збору.
Розірвати договір оренди майна (нерухомого або іншого), що належить до комунальної власності, укладений 28.10.2011 р. між управлінням комунального майна Хмельницької міської ради, товариством з обмеженою відповідальністю "СХУХІТ" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Давидківці, вул. Примакова, 15, код 37614643) та міським комунальним підприємством по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності м. Хмельницький (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 2, код 30579655).
Вилучити у товариства з обмеженою відповідальністю "СХУХІТ" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Давидківці, вул. Примакова, 15, код 37614643) орендоване майно, яке розташоване за адресою: Хмельницький, вул. Купріна, 61, загальною площею 186,2 кв.м та передати по акту балансоутримувачу - міському комунальному підприємству по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 2, код 30579655).
В решті позову відмовити.
Повне рішення складено 22.08.2014 року.
Суддя М.В.Музика
Віддрук. у 4 прим. : 1 - до справи, 2,3 - позивачам (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 2) (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 2), 4 - третій особі - Хмельницька міська рада (м. Хмельницкий, вул. Гагаріна, 3)
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 18.08.2014 |
Оприлюднено | 29.08.2014 |
Номер документу | 40257582 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні