Постанова

від 14.08.2014 по справі 820/13182/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2014 р. № 820/13182/14

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Чудних С.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Приватного підприємства "Фірма Алмаз" про накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Лозівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить накласти арешт на кошти Приватного підприємства "Фірма Алмаз", що знаходяться на розрахункових рахунках, відкритих в установах банку, до погашення боргу в розмірі 2651,93 грн.

В обґрунтовування позову зазначив, що Приватне підприємство "Фірма Алмаз" має податковий борг перед бюджетом у сумі 2651,93 грн., що виник в результаті несплати податку на додану вартість, який на теперішній час відповідачем не сплачений та є узгодженим. Податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу. У зв'язку із чим представник позивача просив позов задовольнити та накласти арешт на кошти відповідача.

Позивач в судове засідання, призначене на 14.08.2014 року не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду надав заяву з проханням слухати справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання 14.08.2014 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, клопотання про розгляд даної справи без його участі суду не надав.

Суд вважає, що сторони є належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає, а тому суд вважає, що справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на положення ч. 6 ст. 128 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство "Фірма Алмаз" знаходиться на обліку в Лозівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (а.с. 6).

Відповідно до довідки контролюючого органу від 09.07.2014 року за вих. № 1369/10/20-28-25-029, відповідач для здійснення розрахунків в безготівковій формі має відкриті розрахункові рахунки в банківських установах, а саме: Харківське ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, р/р № 26005052314661, Харківське ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, р/р № 26043052300347, Харківське ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, р/р № 26056052310227, ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, р/р № 2600010369 (а.с. 10).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, про що складено акт від 03.02.2014 року № 21/20-28-15-01-66/36816711 (зв.б. а.с. 11, а.с 12).

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000021501 від 03.02.2014 року, яким відповідачу нараховано штрафні санкції за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2679,98 грн. (а.с. 11)

Вказане повідомлення-рішення направлено та вручено відповідачу, що підтверджується підписом на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с. 11).

У зв'язку з непогашенням відповідачем суми податкового зобов'язання протягом граничного строку сплати, Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено та направлено на адресу Приватного підприємства "Фірма Алмаз" податкову вимогу форми "Ю" № 995-25 від 29.04.2014 року (а.с. 13).

Таким чином, податковий борг відповідача перед бюджетом становить 2679,98 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Основним завданням контролюючих органів є здійснення контролю за своєчасністю достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів установлених цим Кодексом (статті 19-1, 61 Податкового Кодексу України).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до положень підпункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Приписами пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Положеннями пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Відповідно до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається:

- платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;

- іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У Приватного підприємства "Фірма Алмаз" є податковий борг та відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, що підтверджується наявними у матеріалах справи: актом про відсутність майна боржника за юридичною адресою №5/20-28-11-038 від 04.07.2014 року; листом Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обґрунтування Первомайського району в Харківській області №129 від 04.07.2014 року про відсутність транспортних засобів; інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна від 04.07.2014 року про відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей; рішенням Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 10/10/20-28-25-035 від 28.05.2014 року про опис майна у податкову заставу (зв.б. а.с.13, а.с. 14-15).

Суд зазначає, що Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області дотримано винесення податкової вимоги та її надіслання на адресу боржника, відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржено податкову вимогу та на день звернення до суду не сплачено податковий борг.

Також позивачем вжито заходи, спрямовані на розшук майна відповідача для опису в податкову заставу, проте такого майна не знайдено, у відповідача є лише відкриті на його ім'я розрахункові рахунки у банківських установах, у зв'язку з цим, суд вважає, що позивач має законні підстави для звернення до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку.

Згідно підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Приватного підприємства "Фірма Алмаз" підлягають задоволенню в частині накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку у розмірі 2651,93 грн.

Керуючись статтями 14, 160-163, 164, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Приватного підприємства "Фірма Алмаз" про накладення арешту - задовольнити в повному обсязі.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства "Фірма Алмаз" (61115, Харківська область, Первомайський район, с Новоберцьке, вул. Задорожна, б. 24-А, код ЄДРПОУ 36816711), що знаходяться на розрахункових рахунках відкритих у банківських установах, а саме: Харківське ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, р/р № 26005052314661, Харківське ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, р/р № 26043052300347, Харківське ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, р/р № 26056052310227, ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, р/р № 2600010369 до погашення боргу у розмірі 2651 (дві тисячі шістсот п'ятдесят одна) грн. 93 коп.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Чудних