Рішення

від 26.08.2014 по справі 902/806/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 серпня 2014 р.

Справа № 902/806/14

за позовом :Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (вул. Козельницька,15, м. Львів,79026; вул. Наконечного,173, м. Ладижин, Вінницької обл.)

до :Приватного підприємства "Імпрекс" ( вул. Суворова. буд.36, смт. Тростянець, Вінницької обл., 24300; фактична адреса: вул. Промислова,14, м. Ладижин, Вінницька обл., 24321)

про стягнення 13706,72 грн. заборгованості

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Головаченко Т.В.

Представники

позивача : Кабанець Р.І.,

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов публічним акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго" до приватного підприємства "Імпрекс" про стягнення 13706,72 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 13.06.2014 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 07.08.2014 року.

Ухвалою суду від 07.08.2014 року розгляд справи було відкладено на 26.08.2014 року, з об'єктивних причин.

В судове засідання 26.08.2014 року з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 26.08.2014 року повторно не з'явився, направлена кореспонденція суду повернута, з поштовою відміткою «За закінченням строку зберігання».

В силу вимог ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам або прокурору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Окрім того, при неявці відповідача в судове засідання суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документів. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому, суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Ладижинська теплова електрична станція є відокремленим підрозділом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», який розташований м. Ладижин, Вінницької області.

Публічне акціонерне товариство «Західенерго» перейменовано в Публічне акціонерне товариство « ДТЕК Західенерго» відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства „Західенерго" (протокол від 28 березня 2012 року).

20 грудня 2011р. між Ладижинською ТЕС від імені ПАТ „Західенерго" і ПП «Імпрекс» був укладений договір № 1190 на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до розділу 1 договору за цим договором, з додатком №1,2,3,які є невід»ємної частиною договору, Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачання Споживачу теплову енергії в гарячій воді в потрібних йому обсягах для потреб опалення адміністративної будівлі ПП «Імпрекс», яка знаходиться за адресою: 24321, м. Ладижин, вул. Промислова,14, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.2.1. договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води для потреб опалення в період опалювального сезону.

Відповідно до п.6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться включно у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п. 6.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін оплати - до 20 числа місяця наступного за звітним.

Орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається споживачу протягом року ( 116.36 Гкал) відповідно до діючих тарифів на момент укладення договору, становить 40 565,89 грн. з урахуванням ПДВ.

Тариф на теплову енергію складає 290,52 грн./Гкал, без урахування ПДВ, із інших:

- тариф на виробництво теплової енергії - 140,72 грн./Гкал без урахування ПДВ;

- тариф на транспортування теплової енергії 58,10 грн./Гкал без урахування ПДВ;

- тариф на постачання теплової енергії - 91,70 грн./Гкал без урахування ПДВ.

Споживач має право здійснювати авансову оплату у розмірі 20 % середньомісячного рахунку за отримані послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 6.3 договору тариф на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії може змінюватися відповідними відомствами України (НКРЕ та іншими уповноваженими на це державними органами та органами місцевого самоврядування) та приймається сторонами до виконання з дати набрання чинності таких рішень без внесення змін до умов договору.

Відповідно до ст. 13, 17, ч.8 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" постановою НКРЕ України № 2248 від 28.11.2011р для Ладижинської ТЕС було затверджено тариф на виробництво теплової енергії в розмірі 174,12 грн. за 1 Гкал без ПДВ.

Рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради від 10.03.11р. № 95 "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води, що надаються Ладижинською ТЕС в м. Ладижин" було встановлено тарифи на транспортування та на постачання теплоенергії для категорій споживачів згідно додатку № 1 до вказаного рішення. Так, тариф на транспортування теплової енергії для ПП «ІМПРЕКС» складає 58,10 грн. без ПДВ, тариф на постачання теплової енергії - 91,70 грн. без ПДВ.

За період з жовтня 2013 року по березень 2014 р. включно ДТЕК ЛАДИЖИНСЬКА ТЕС відпущено відповідачу теплоенергії в кількості 36,65 Гкал на загальну суму 14246,00 грн. , що стверджується звітами про відпуск теплової енергії, копії яких наявні в матеріалах справи.

На адресу відповідача були пред'явлені рахунки на оплату наданих послуг, а саме:

№2044 від 31.10.13р. на суму 564,14 грн.,

№1934 від 31.10.13р. на суму 485,35 грн.,

№ 2257 від 28.11.13р. на суму 626,83 грн.,

№2187 від 28.11.13р. на суму 539,28 грн.,

№2507 від 26.12.13р. на суму 1581,71 грн.,

№2474 від 26.12.13р. на суму 1360,78 грн.,

№79 від 31.01.14р. на суму 1581,71 грн.,

№93 від 31.01.14р. на суму 1360,79 грн.,

№259 від 27.02.14р. на суму 2862,53 грн.,

№ 296 від 27.02.14р. на суму 2462,71 грн.,

№461 від 27.03.14р. на суму 440,87 грн.,

№ 553 від 27.03.14р. на суму 379,30 грн.,

03.01.2014 р. відповідачем був оплачений рахунок № 2187 від 28.11.2013 р. на суму 539,28 грн.

10.04.2014 року позивачем було відправлено відповідачу претензія № 22-1566 з вимогою сплатити борг, яка останнім отримана, про що свідчить поштове повідомлення, копія якого міститься в матеріалах справи та яка залишена без задоволення.

Таким чином, сума боргу за теплоенергію, відпущену у період з жовтня 2013 року по березень 2014 р. на день подання позову складає 13 706,72 грн.

Непроведення відповідачем розрахунків спонукало позивача звернутися з позовом до суду.

Cуд задовольняючи позовні вимоги виходив з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

З моменту укладення сторонами договору, між ними виникли зобов'язання, які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 статті 625 ЦК України).

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно із ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 6.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін оплати - до 20 числа місяця наступного за звітним.

Відповідачем були порушені умови договору, а саме зобов'язання щодо сплати коштів за поставлену теплову енергію.

Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача в сумі 13 706,72 грн., тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Разом з тим, як слідує із акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.06.2014р. відповідач визнає борг в сумі 13706,72 грн.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Імпрекс" (вул. Суворова. буд.36, смт. Тростянець, Вінницької обл., 24300; фактична адреса: вул. Промислова,14, м. Ладижин, Вінницька обл., 24321, код ЄДРПОУ 34004914) на користь публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (вул. Козельницька,15, м. Львів,79026; вул. Наконечного,173, м. Ладижин, Вінницької обл., код ЄДРПОУ 05470928) 13706,72 грн. заборгованості; 1827,00 грн. витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Копію рішення направити відповідачу.

Повне рішення складено 27 серпня 2014 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу ( вул. Суворова. буд.36, смт. Тростянець, Вінницької обл., 24300; фактична адреса: вул. Промислова,14, м. Ладижин, Вінницька обл., 24321)