Рішення

від 19.08.2014 по справі 922/3212/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2014 р.Справа № 922/3212/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м.Краматорськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативна теплоенергія", м.Харків про стягнення 47278,03 гривень за участю представників:

позивача - Коваль С.О. (довіреність №01-14 від 10 лютого 2014 року)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2014 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативна теплоенергія" (відповідача) суми заборгованості у розмірі 47278,03 гривень, у тому числі, 44256,91 гривень суми основної заборгованості та 3012,12 гривень суми 3% річних. Заявлену вимогу обґрунтував неналежним виконанням відповідачем умов договору №1086 про поставку теплової енергії в гарячій воді, укладеного між сторонами 28 березня 2012 року. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 1827,00 гривень судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 серпня 2014 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 серпня 2014 року.

19 серпня 2014 року представник позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№28859) та супровідним листом (вх.№28971) витребувані судом документи на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні 19 серпня 2014 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у відкрите судове засідання 19 серпня 2014 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 08 серпня 2014 року.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами, без участі відповідача, в порядку ст.75 ГПК України.

Отже, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

28 березня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Альтернативна теплоенергія" (відповідачем) було укладено договір №1086 про поставку теплової енергії в гарячій воді. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками підприємств.

Відповідно до умов договору, постачальник (позивач) зобов'язався поставляти споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді у необхідних останньому об'ємах, а споживач, в свою чергу, зобов'язався оплатити відповідну послугу за тарифами, передбаченими умовами даного договору та додатків до нього.

Додатками до основного договору №№1, 2 від 28 березня 2012 року сторони погодили перелік об'єктів та обсяги постачання теплової енергії, межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності, відповідно до яких, теплова енергія повинна була постачатися за адресою: м.Харків, вул.Вознісенського, 17 (а.с.15-16). Відповідні додатки було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив на адресу, вказану у додатку №1 до договору, теплову енергію на суму 44256,91 гривень, у зв'язку з чим, направив на адресу відповідача акт-рахунок №1086-3 від 31 березня 2012 року (а.с.17). Факт направлення відповідного акта-рахунка підтверджується матеріалами справи.

Однак, відповідач, в свою чергу, за отриману теплову енергію не розрахувався, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області із вищевказаним позовом.

Суд, проаналізувавши обставини, вказані у позовній заяві, дійшов висновку про те, що позивач виконав свої зобов'язання за спірним договором належним чином та у повному обсязі. Проте, відповідач, в свою чергу, зобов'язання за спірним договором не виконав, у зв'язку з чим, утворилась основна заборгованість перед позивачем у розмірі 44256,91 гривень, яка до цього часу залишається непогашеною.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться, згідно з п.6.1 договору, виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2 договору).

У відповідності до п.3.2.7 договору, споживач зобов'язаний отримувати акти-рахунки для їх оплати.

Споживач повинен здійснювати оплату протягом 5 банківських днів з моменту отримання акту-рахунку постачальника, але не пізніше 15 числа календарного місяця, наступного за розрахунковим, в якому була спожита теплова енергія (п.6.4 договору).

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 44256,91 гривень нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача 3012,12 гривень суми 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми 3% річних, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та таким, що відповідає нормам чинного законодавства України, а тому нарахована сума підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, суд керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.530, 599, 612, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативна теплоенергія" (61140, м.Харків, вул.Чугуївська, 78, код ЄДРПОУ 37190589, р/р №26008416000010 в ПАО АКБ "Базис" у м.Харкові, МФО 351760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (84305, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 5, код ЄДРПОУ 34657789, р/р №26005301376944 у філії ДОУ ПАТ "Ощадний банк України", МФО 335106) 44256,91 гривень основної заборгованості, 3012,12 гривень суми 3% річних та 1827,00 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26 серпня 2014 року.

Суддя К.В. Аріт

Справа №922/3212/14