Рішення

від 26.08.2014 по справі 925/1175/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 року Справа № 925/1175/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом споживчого товариства «Пасаж», м. Черкаси, вул. Гоголя, 224

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Черкаси, АДРЕСА_1

про стягнення 5 581,90 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: Потопальська Т.С. - за довіреністю,

Почтаренко Л.І. - керівник - за посадою;

від відповідача: ОСОБА_1 - підприємець - особисто.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

СП «Пасаж» звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та санкцій 5581,90 грн. згідно договору оренди торгівельної площі секції НОМЕР_2 в павільйоні «Пасаж» від 01.01.2014р.

Представник позивача вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Подано акт звірки заборгованості, проведеної на вимогу суду, та первинні платіжні документи.

Відповідач наполягає на відсутності заборгованості, орендна плата виплачувалась повністю. Вказує на погодження зменшення розміру орендної плати та підписання змін до договору, примірник якого не повернуто позивачем. Подано докази внесення плати за оренду місця за спірний період.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Позивач та відповідач є самостійними юридичними особами згідно даних ЄДРПОУ та суб'єктами господарювання на ринку надання послуг та торгівлі.

Споживче товариство «Пасаж» є володільцем споруди - торгівельного павільйону на підставі договору оренди (а.с. 35-39). Спору в цій частині немає.

01.01.2014р. між споживчим товариством «Пасаж» (Орендодавцем - Позивач у справі) в особі голови СТ Почтаренко Л.І., що діє на підставі Статуту, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендарем - Відповідач у справі), що діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, було укладено письмовий двосторонній оплатний строковий договір оренди торгівельної площі секції НОМЕР_2 в павільйоні «Пасаж» (Далі - Договір, а.с. 8-9).

Передано в користування торгівельну площу (надалі майно) 10,0 кв.м, розміщене за адресою: АДРЕСА_2

Майно передається в оренду для торгівлі непродовольчими товарами.

Відповідно з розділом 3 Договору орендна плата визначена за домовленістю сторін і становить з ПДВ 400 грн. за 1 кв.м. у місяць шляхом оплати в безготівковому розрахунку до 5 числа поточного місяця.

За твердженням та розрахунком позивача, заборгованість відповідача за період з грудня 2013 року по червень включно 2014 року становить 5500 грн. з ПДВ.

На суму заборгованості нарахована пеня в сумі 81,90 грн. з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та періоду прострочення з 20.05.2014р. по 30.06.2014р.

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань стало причиною звернення Позивача до суду для примусового стягнення заборгованості. Суд розглядає спір в межах визначеного позивачем предмету спору по стягненню заборгованості на умовах договору від 01.01.2014р.

Суд вважає, що сторонами було досягнуто згоди за всіма істотними умовами договору. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний за згодою сторін до 26.08.2014р. Договір є чинним. Суд виходить з положень правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку - є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 762 ЦК України та пункту п. 3.5 орендна плата перераховується на рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, в Орендаря з травня 2014 року виникла заборгованість за оренду торгівельної площі. Наявність заборгованості по грошовому зобов'язанню відповідача підтверджується поданими документами в справу. На вимогу суду проведена звірка заборгованості між позивачем та відповідачем по оренді торгівельної площі (а.с. 66-67).

Відповідач вказує, що досягнута домовленість про зменшення орендної плати до 300 грн. за 1 кв.м. у місяць з березня 2014р. Відповідачем підписано зміни до договору в частині розміру орендної плати, ці зміни прийняті позивачем. Другий примірник додаткової угоди до договору відповідачу не надано. Відповідач вказує, що її борг перед СП «Пасаж» не може перевищувати 1771,20 грн. за спірний період. Докази укладення двостороннього письмового договору про внесення змін до чинного договору оренди - відповідачем не подано.

Викликаний в судове засідання керівник - голова СП «Пасаж» Почтаренко Л.І. пояснила, що пропозиція про зменшення розміру орендної плати від підприємця ОСОБА_1 була (а.с. 62), але ця пропозиція позивачем не прийнята і ніякі зміни до договору від 01.10.2014р не вносились, додаткові угоди до спірного договору не підписувались. Договір від 01.01.2014р. чинний в тій же редакції. Суду подано письмове пояснення. Суд не розцінює його як заяву про збільшення чи зменшення позовних вимог відповідно до положень ст. 22 ГПК України.

Відповідач не спростував належними доказами вимоги позивача та не надав доказів погашення боргу по оренді торгового місця.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до вимог ст.ст. 15,16 ЦК України.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд критично оцінює доводи позивача про стягнення 5500 грн. заборгованості та доводи відповідача про наявність боргу лише 1771,20 грн., оскільки суд враховує чинність договору з 01.01.2014р. та не враховує сальдо в 500 грн. до 01.01.2014р., що не охоплюється спірним договором. Суд також не враховує твердження відповідача про сплату нею 1480 грн. в лютому 2014р. (квитанція від 05.03.2014р.), оскільки ця сплата не підтверджена касовим чеком позивача (а.с. 68-81).

Заборгованість за оренду торгівельної площі в сумі 5000 грн. за період березня - червня 2014р. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В решті вимог належить відмовити за необгрунтованістю.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Позивач на підставі п. 5.1.1 договору та положень ст.ст. 546, 549 ЦК України нараховує відповідачу 81,90 грн. пені (а.с. 14) за прострочення оплати за період з 20 травня 2014р. до 30 червня 2014р., з урахуванням періодів прострочення, обмеженого строку на стягнення пені, обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ. Договір про забезпечення виконання зобов'язання у виді пені укладено в письмовій формі відповідно до положень ст.ст. 546, 549 ЦК України.

Розрахунок пені перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано невірно, оскільки враховано борг 500 грн. до укладання договору від 01.01.2014р.

Сума боргу за травень 2014р. становить 1000 грн., тому сума пені за період з 20.05.2014р. по 30.06.2014р. складає 21,86 грн.

Сума боргу за червень 2014р. складає 4000 грн., тому сума пені за період з 06.06.2014р. по 30.06.2014р. складає 52,05 грн. Позивачем заявлено до стягнення 49,92 грн. пені. Саме ця сума підлягає до задоволення в межах вимоги.

Суд задовольняє вимогу позивача про стягнення пені в сумі 21,86 грн.+49,92 грн. = 71,78 грн.

В решті вимог належить відмовити за необгрунтованістю.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об'єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 1 827,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Черкаси, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1, номер рахунку в банку невідомий

на користь споживчого товариства «Пасаж», м. Черкаси, вул. Гоголя, 224,

код ЄДРПОУ 38089829, рахунок №26005028100536 в АТ «Піреус банк МКБ» МФО 300658

5000 грн. заборгованості, 71,78 грн. пені та 1827 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 27.08.2014р.

Суддя Г.М. Скиба