Рішення

від 22.08.2014 по справі 908/2683/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/64/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2014 Справа № 908/2683/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача - Ремжина Л.М., довіреність від 01.08.2014 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/2683/14,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Будальянс" (69093, м. Запоріжжя, вул. Хакаська, буд. 3а, кв. 57, скорочено ТОВ "БК Будальянс");

до відповідача: Комунального закладу "Запорізька обласна школа вищої спортивної майстерності" (69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 68, скорочено КЗ "ЗОШВСМ");

про стягнення суми.

Сутність спору:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Будальянс" заявлено позовні вимоги до Комунального закладу "Запорізька обласна школа вищої спортивної майстерності" про стягнення заборгованості за договорами підряду: № 01/04/13 від 01.04.2013 р., № 8/04/13 від 17.05.2013 р., № 3/06/13 від 12.06.2013 р. в розмірі 54327,75 грн., пені в розмірі 4417,65 грн., 3 % річних в розмірі 946,64 грн., інфляційних втрат у розмірі 4323,39 грн. Крім того, позивач просить стягнути 2000 грн. за адвокатські послуги.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.07.2014 р. порушено провадження у справі № 908/2683/14, присвоєно справі номер провадження 34/64/14, розгляд якої призначено на 13.08.2014 р. На підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 21.08.2014 р.

В судовому засіданні 21.08.2014 р. судом оголошена перерва до 22.08.2014 р.

18.08.2014 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява, в якій він зазначає, що після одержання ухвали про порушення справи від господарського суду Запорізької області, відповідачем було перераховано на рахунок позивача 17173,15 грн., про що свідчить платіжне доручення № 138 від 04.08.2014 р. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 37154 грн. суму основного боргу, 3750,84 грн. пеню, 803,75 грн. 3 % річних, 6464,99 грн. інфляційних втрат, 2000 грн. адвокатських послуг.

Представник позивача в судовому засіданні 22.08.2014 р. підтримала заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши заяву ТОВ "Будівельна компанія Будальянс" про зменшення позовних вимог та збільшення позовних вимог в частині інфляційних втрат, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява ТОВ "Будівельна компанія Будальянс" подана з додержанням вимог ст. 22 ГПК України та приймається судом до розгляду.

Таким чином, в судовому засіданні 22.08.2014 р. судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з КЗ "ЗОШВСМ" 37154 грн. суми основного боргу, 3750,84 грн. пені, 803,75 грн. 3 % річних, 6464,99 грн. інфляційних втрат та судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно договорів на виконання підрядних робіт № 01/04/13 від 01.04.2013 р., № 8/04/13 від 17.05.2013 р., № 3/06/13 від 27.05.2013 р. позивач виконав поточний ремонт будівлі та споруд КЗ "ЗОШВСМ" за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 68 на загальну суму 54327,75 грн., яку відповідача сплатив частково в розмірі 17173,15 грн. Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 37154 грн. основного боргу. За неналежне виконання зазначених вище договорів підряду, позивачем було нараховано відповідачу 1875,43 грн. пені, 803,75 грн. 3 % річних, 6464,99 грн. інфляційних втрат. Крім того, ТОВ "БК Будальянс" просить стягнути з КЗ "ЗОШВСМ" суму сплаченого судового збору та 2000 грн. адвокатських послуг. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. ст. 526, 549, 611, 624, 625, 837 Цивільного кодексу України, ст. ст. 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.

КЗ "ЗОШВСМ", відповідач по справі, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За заявою представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2013 р. КЗ "ЗОШВСМ" (замовник) та ТОВ "Будівельна компанія Будальянс" (підрядник) укладено договір підряду № 01/04/13 (далі - договір № 01/04/13).

17.05.2013 р. КЗ "ЗОШВСМ" (замовник) та ТОВ "Будівельна компанія Будальянс" (підрядник) укладено договір підряду № 8/04/13 (далі - договір № 8/04/13).

12.06.2013 р. КЗ "ЗОШВСМ" (замовник) та ТОВ "Будівельна компанія Будальянс" (підрядник) укладено договір підряду № 3/06/13 (далі - договір № 3/06/13).

Згідно п. 1.1. договору № 01/04/13 замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов цього договору, поточний ремонт будівлі та споруд КЗ "ЗОШВСМ" розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 68 згідно погодженої сторонами проектно-кошторисної документації, яка є невід'ємною частиною цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Згідно п. 1.1. договору № 8/04/13 замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов цього Договору поточний ремонт будівлі та басейну КЗ "ЗОШВСМ" розташованого за адресою: м. Запоріжжя вул. Перемоги, 68 згідно погодженої сторонами проектно-кошторисної документації, яка є невід'ємною частиною цього Договору а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Згідно п. 1.1 договору № 3/06/13 замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов цього Договору, поточний ремонт покрівлі КЗ "ЗОШВСМ" розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 68 згідно погодженої сторонами проектно-кошторисної документації, яка є невід'ємною частиною цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її. Строк виконання робіт з моменту підписання даного Договору, і до 31.12.2013 року.

Роботи виконуються з матеріалів Замовника, що відображено в кошторисній документації. Необхідні інструменти і обладнання надає Підрядник (п. 1.2. договорів № 01/04/13, № 8/04/13, № 3/06/13).

Відповідно до п. 9.1. договорів № 01/04/13, № 8/04/13, № 3/06/13 ці Договори набирають чинності з моменту підписання їх сторонами та діють до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін виникли з договору, який за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до п. 3.1. договору № 01/04/13 вартість робіт визначена згідно кошторисів, які є невід'ємною частиною цього Договору, складає 24843 грн. 26 коп. (двадцять чотири тисячі вісімсот сорок три грн. 26 коп. ), в т.ч. ПДВ - 4140 грн. 55 коп. (чотири тисячі сто сорок грн. 55 коп.), і є незмінною, твердою.

Згідно п. 3.1. договору № 8/04/13 вартість робіт визначена згідно кошторисів, які є невід'ємною частиною цього Договору, складає: 19157 грн. 62 коп. (дев'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят сім грн. 62 коп. ), в т.ч. ПДВ - 3192 грн. 93 коп. (три тисячі сто дев'яносто дві грн. 93 коп.), і є незмінною, твердою.

Відповідно до п. 3.1. договору № 3/06/13 вартість робіт визначена згідно кошторисів, які є невід'ємною частиною цього Договору, складає: 17996 грн. 98 коп. (сімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість грн. 98 коп.), в т.ч. ПДВ - 2999 грн. 49 коп. (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 49 коп.), і є незмінною, твердою.

Пунктами 5.1. - 5.2. договорів № 01/04/13, № 8/04/13, № 3/06/13 приймання виконаних робіт з якості і кількості здійснюється сторонами відповідно до вимог чинного законодавства. 3а фактом виконаних робіт Підрядник передає Замовникові:

- рахунок на виконані роботи;

- податкову накладну;

- акт форми КБ-2в.

Згідно п. 3.2. договорів № 01/04/13, № 8/04/13, № 3/06/13 замовник здійснює кінцевий розрахунок за виконані роботи протягом 5-ти робочих днів з дати підписання акту виконаних робіт форми КБ-2в.

На підставі договорів № 01/04/13, № 8/04/13, № 3/06/13 підрядником було виконано роботи та послуги в період: квітень - липень 2013 р. на загальну суму 61997,75 грн., що підтверджується Актами виконаних будівельних робіт (а.с. 21-31).

Заборгованість по Акту виконаних будівельних робіт за квітень 2013 р. на суму 7670,11 грн. було погашено до подачі позовної заяви до суду, що підтверджується платіжним дорученням № U520432 від 12.04.2013 р. на суму 7670,11 грн.

Після подачі позову до суду відповідачем здійснена оплата решти заборгованості по договорам № 01/04/13, № 8/04/13, № 3/06/13 в розмірі 54327,75 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи (а.с. 110, 125, 126, 127). На суму основного боргу в розмірі 17173,15 грн. позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, в решті суми основного боргу в розмірі 37154,60 грн. позивачем не подавалась заява про зменшення позовних вимог.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно п. 4.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З урахуванням вищезазначеного, слід припинити провадження у справі № 908/2683/14 в частині стягнення 37154,60 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

На підставі договору № 01/04/13 підрядником було надано замовнику робіт та послуг в період травень 2013 р. на суму 17173,15 грн., що підтверджується Актом виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. на суму 17173,15 грн., який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін.

Акт виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. на суму 17173,15 грн. було підписано сторонами 24.05.2013 р.

Оскільки, відповідно до п. 3.2. договору № 01/04/13 кінцевий розрахунок за виконані роботи повинен бути здійсненим протягом 5-ти робочих днів з дати підписання акту виконаних робіт форми КБ-2в, тому п'ятим робочим днем з дати підписання Акту виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. на суму 17173,15 грн. є 31.05.2013 р.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідачем було погашено суму заборгованості в розмірі 17173,15 грн. по договору № 01/04/13, що підтверджується платіжним дорученням № 138 від 04.08.2014 р. на суму 17173,15 грн. та банківською випискою від 04.08.2014 р.

Позивачем за неналежне виконання умов договору № 01/04/13 від 01.04.2013 р. заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 1185,65 грн. пені нарахованої по Акту виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. на суму 17173,15 грн. за період: з 12.06.2013 р. по 12.12.2013 р.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 8.2. договору № 01/04/13 у випадку невиконання однією із сторін у встановлені строки зобов'язань за цим Договором, незалежно від причин, за виключенням настання форс-мажорних обставин, така сторона відшкодовує другій стороні збитки, викликані таким невиконанням. За несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми Договору (п. 3.1. Договору) за кожен день прострочки.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5. постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р. Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України, встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в ст. 233 ГК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до п. 6.1. статуту КЗ "ЗОШВСМ", статутна діяльність школи здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету на підставі кошторису, затвердженого уповноваженим органом.

Судом при перевірці заявленого позивачем розрахунку пені встановлено, що позивачем невірно зазначено період нарахування. В розрахунку позовних вимог позивачем розраховано пеню по Акту виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. на суму 17173,15 грн. Як вже було встановлено вище, останнім днем зі сплати даного Акту є 31.05.2013 р., тобто зобов'язання зі сплати цього Акту порушено з 01.06.2013 р. Таким чином, враховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України, зобов'язання зі сплати нарахованої позивачем суми пені припиняється 01.12.2013 р.

Слід зазначити, що позивач не позбавлений права нараховувати пеню не з дня виникнення зобов'язання, однак зобов'язаний припинити її нарахувати зі спливом шестимісячного строку від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, правильною сумою до стягнення пені по Акту виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. є сума 1087,32 грн. за період: з 12.06.2013 р. по 01.12.2013 р.

З урахуванням того, що КЗ "ЗОШВСМ" фінансується з державного бюджету та відбулось повне погашення відповідачем суми основного боргу під час розгляду справи, позивач не заперечує проти зменшення пені на 50 %, суд вважає за можливе застосувати п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, на 50 %, що по Акту виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. по договору № 01/04/13 складає 543,66 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача по Акту виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. по договору № 01/04/13 - 3 % річних в розмірі 254,07 грн. за період: з 12.06.2013 р. по 12.12.2013 р. та інфляційні втрати в розмірі 2043,60 грн. за період: червень 2013 р. - травень 2014 р.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3 % річних та встановлено, що за підрахунками суду правильною сумою нарахування 3 % річних за період: з 12.06.2013 р. по 12.12.2013 р. є сума 259,71 грн., оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, стягненню підлягає заявлена сума 3 % річних в розмірі 254,07 грн.

Судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат та встановлено, що правильною сумою інфляційних втрат за період: червень 2013 р. - травень 2014 р. є 1852,81 грн., яка підлягає задоволенню. В іншій частині заявлених до стягнення інфляційних втрат по Акту виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. слід відмовити.

На підставі договору № 8/04/13 підрядником було надано замовнику робіт та послуг в період травень 2013 р. на суму 19157,62 грн., що підтверджується Актом виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. на суму 19157,62 грн., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Акт виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. на суму 19157,62 грн. було підписано сторонами 24.05.2013 р.

Враховуючи положення п. 3.2. договору № 8/04/13 з приводу порядку оплати виконаних робіт, п'ятим робочим днем з дати підписання Акту виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. на суму 19157,62 грн. є 31.05.2013 р.

Відповідачем було погашено суму заборгованості в розмірі 19157,62 грн. по договору № 8/04/13, що підтверджується платіжним дорученням № 137 від 04.08.2014 р. на суму 19157,62 грн. та банківською випискою від 04.08.2014 р.

Позивачем за неналежне виконання умов договору № 8/04/13 від 17.05.2013 р. заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 1322,66 грн. пені нарахованої по Акту виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. на суму 19157,62 грн. за період: з 12.06.2013 р. по 12.12.2013 р .Однак, у зв'язку з клопотанням № 21/08/01 від 21.08.2014 р. про зменшення суми пені на 50 %, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 50 % від суми 1322,66 грн., тобто в розмірі 661,33 грн.

Згідно п. 8.2. договору № 8/04/13 у випадку невиконання однією із сторін у встановлені строки зобов'язань за цим Договором, незалежно від причин, за виключенням настання форс-мажорних обставин, така сторона відшкодовує другій стороні збитки, викликані таким невиконанням. За несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми Договору (п. 3.1. Договору) за кожен день прострочки.

Враховуючи вищезазначені норми ст. 230, ч. 6 ст.232 ГК України, ст. 549, ч. 3 ст. 551 ЦК України, п. 2.5. постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р., п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, п. 3.17.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» судом перевірено розрахунок пені та встановлено, що позивачем невірно зазначено період нарахування пені по Акту виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. згідно договору № 8/04/13. В розрахунку позовних вимог позивачем розраховано пеню на суму 19157,62 грн. по Акту виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. на суму 19157,62 грн. Як вже було встановлено вище останнім днем зі сплати даного Акту є 31.05.2013 р., тобто зобов'язання зі сплати цього Акту порушено з 01.06.2013 р. Таким чином, враховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України, зобов'язання зі сплати нарахованої позивачем суми пені припиняється 01.12.2013 р.

Слід зазначити, що позивач не позбавлений права нараховувати пеню не з дня виникнення зобов'язання, однак зобов'язаний припинити її нарахувати зі спливом шестимісячного строку від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, правильною сумою до стягнення пені по Акту виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. є сума 1212,97 грн. за період: з 12.06.2013 р. по 01.12.2013 р. В іншій частині заявленої до стягнення пені по Акту виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. слід відмовити.

З урахуванням того, що КЗ "ЗОШВСМ" фінансується з державного бюджету та та відбулось повне погашення суми основного боргу під час розгляду справи, позивач не заперечує проти зменшення пені на 50 %, суд вважає за можливе застосувати п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, на 50 %, що по Акту виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. по договору № 8/04/13 складає 606,49 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача по Акту виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. за договором № 8/04/13 - 3 % річних в розмірі 283,43 грн. за період: з 12.06.2013 р. по 12.12.2013 р. та інфляційні втрати в розмірі 2279,75 грн. за період: червень 2013 р. - травень 2014 р.

Враховуючи положення ст. 625 ЦК України, судом перевірено правильність нарахування 3 % річних та встановлено, що за підрахунками суду правильною сумою нарахування 3 % річних за період: з 12.06.2013 р. по 12.12.2013 р. є сума 289,73 грн., оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, стягненню підлягає заявлена сума 3 % річних в розмірі 283,43 грн.

Судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат та встановлено, що правильною сумою інфляційних втрат за період: червень 2013 р. - травень 2014 р. є 2066,91 грн., яка підлягає задоволенню. В іншій частині заявлених до стягнення інфляційних втрат по Акту виконаних будівельних робіт за травень 2013 р. слід відмовити.

На підставі договору № 3/06/13 підрядником було надано замовнику робіт та послуг в період: червень 2013 р. - липень 2013 р. на суму 17996,98 грн., що підтверджується Актом виконаних будівельних робіт за червень 2013 р. на суму 8897,16 грн. та Актом виконаних будівельних робіт за липень 2013 р. на суму 9099,82 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Акт виконаних будівельних робіт за червень 2013 р. на суму 8897,16 грн. було підписано сторонами 18.06.2013 р.

Акт виконаних будівельних робіт за липень 2013 р. на суму 9099,82 грн. було підписано сторонами 18.07.2013 р.

Враховуючи положення п. 3.2. договору № 3/06/13 з приводу порядку оплати виконаних робіт, п'ятим робочим днем з дати підписання Акту виконаних будівельних робіт за червень 2013 р. на суму 8897,16 грн. є 25.06.2013 р., а п'ятим робочим днем з дати підписання Акту виконаних будівельних робіт за липень 2013 р. на суму 9099,82 грн. є 25.07.2013 р.

Відповідачем було погашено суму заборгованості в розмірі 17996,98 грн. по договору № 3/06/13, що підтверджується платіжними дорученнями: № 139 від 04.08.2014 р. на суму 8897,16 грн., № 140 від 04.08.2014 р. на суму 9099,82 грн. та банківською випискою від 19.08.2014 р.

Позивачем за неналежне виконання умов договору № 3/06/13 від 27.05.2013 р. заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 1242,53 грн. пені, нарахованої по Акту виконаних будівельних робіт за червень 2013 р. на суму 8897,16 грн. за період: з 08.08.2013 р. по 08.02.2014 р. та по Акту виконаних будівельних робіт за липень 2013 р. на суму 9099,82 грн. за період: з 07.08.2013 р. по 07.02.2014 р.

Згідно п. 8.2. договору № 3/06/13 у випадку невиконання однією із сторін у встановлені строки зобов'язань за цим Договором, незалежно від причин, за виключенням настання форс-мажорних обставин, така сторона відшкодовує другій стороні збитки, викликані таким невиконанням. За несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми Договору (п. 3.1. Договору) за кожен день прострочки.

Враховуючи вищезазначені норми ст. 230, ч. 6 ст.232 ГК України, ст. 549, ч. 3 ст. 551 ЦК України, п. 2.5. постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р., п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, п. 3.17.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» судом перевірено розрахунок пені та встановлено, що позивачем невірно зазначено період нарахування пені. В розрахунку позовних вимог позивачем розраховано пеню на суму 614,27 грн. по Акту виконаних будівельних робіт за червень 2013 р. на суму 8897,16 грн. та пеню на суму 628,26 грн. по Акту виконаних будівельних робіт за липень 2013 р. на суму 9099,82 грн. Як вже було встановлено вище, останнім днем зі сплати Акту виконаних будівельних робіт за червень 2013 р. є 25.06.2013 р., а по Акту виконаних будівельних робіт за липень 2013 р. є 25.07.2013 р., тобто зобов'язання зі сплати зазначених Актів порушено з 26.06.2013 р. та з 26.07.2013 р. відповідно.

Таким чином, враховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України, зобов'язання зі сплати нарахованої позивачем суми пені по Акту виконаних будівельних робіт за червень 2013 р. припиняється 26.12.2013 р., а по Акту виконаних будівельних робіт за липень 2013 р. припиняється 26.01.2014 р.

Слід зазначити, що позивач не позбавлений права нараховувати пеню не з дня виникнення зобов'язання, однак зобов'язаний припинити її нарахувати зі спливом шестимісячного строку від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, правильною сумою до стягнення пені по Акту виконаних будівельних робіт за червень 2013 р. є сума 448,03 грн. за період: з 08.08.2013 р. по 26.12.2013 р., а по Акту виконаних будівельних робіт за липень 2013 р. є сума 562,19 грн. за період: з 07.08.2013 р. по 26.01.2014 р. Отже, загальна сума стягнення пені по вказаним Актам складає 1010,22 грн. В іншій частині заявленої до стягнення пені по Актам виконаних будівельних робіт за червень - липень 2013 р. слід відмовити.

З урахуванням того, що КЗ "ЗОШВСМ" фінансується з державного бюджету та відбулось повне погашення суми основного боргу під час розгляду справи, позивач не заперечує проти зменшення пені на 50 %, суд вважає за можливе застосувати п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, на 50 %, що по Актам виконаних будівельних робіт за період: червень-липень 2013 р. по договору № 3/06/13 складає 606,49 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача по Акту виконаних будівельних робіт за червень 2013 р. за договором № 3/06/13 - 3 % річних в розмірі 131,63 грн. за період: з 08.08.2013 р. по 08.02.2014 р. та по Акту виконаних будівельних робіт за липень 2013 р. за договором № 3/06/13 - 3 % річних в розмірі 134,62 грн. за період: з 07.08.2013 р. по 07.02.2014 р., а всього на суму 505,11 грн.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат по Акту виконаних будівельних робіт за червень 2013 р. за договором № 3/06/13 в розмірі 1058,76 грн. за період: червень 2013 р. - травень 2014 р. та по Акту виконаних будівельних робіт за липень 2013 р. за договором № 3/06/13 в розмірі 1082,87 грн. за період: червень 2013 р. - травень 2014 р., а всього на суму 2141,63 грн.

Враховуючи положення ст. 625 ЦК України, судом перевірено правильність нарахування 3 % річних та встановлено, що за підрахунками суду правильною сумою нарахування 3 % річних по Акту виконаних будівельних робіт за червень 2013 р. за період: з 08.08.2013 р. по 08.02.2014 р. є сума 135,29 грн., а по Акту виконаних будівельних робіт за липень 2013 р. за період: 07.08.2013 р. по 07.02.2014 р. є сума 138,37 грн., що разом складає 273,66 грн. Оскільки, суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, стягненню підлягає заявлена сума 3 % річних по вказаним вище Актам виконаних будівельних робіт по договору № 3/06/13 в розмірі 266,25 грн.

Листом Верховного Суду України від 03.04.97 р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат та встановлено, що позивачем при нарахуванні інфляційних втрат не вірно зазначено період нарахування по Акту виконаних будівельних робіт за червень 2013 р. по договору № 3/06/13, встановлюючи період нарахування: з червня 2013 р. по травень 2014 р. Однак, як встановлено вище, строк виконання зобов'язання по Акту виконаних будівельних робіт за червень 2013 р. на суму 8897,16 грн. порушено з 26.06.2013 р., тому інфляційні втрати по даному Акту слід починати нараховувати з липня 2013 р. Таким чином, правильною сумою до стягнення інфляційних втрат є 959,91 грн. за період: липень 2013 р. - травень 2014 р.

Також, судом встановлено, що при перевірці розрахунку інфляційних втрат по Акту виконаних будівельних робіт за липень 2013 р. по договору № 3/06/13 позивачем при нарахуванні інфляційних втрат не вірно зазначено період нарахування, встановлюючи його: з червня 2013 р. по травень 2014 р. Однак, як встановлено вище, строк виконання зобов'язання по Акту виконаних будівельних робіт за липень 2013 р. на суму 9099,82 грн. порушено з 26.07.2013 р., тому інфляційні втрати по даному Акту слід починати нараховувати з серпня 2013 р. Таким чином, правильною сумою до стягнення інфляційних втрат є 991,87 грн. за період: серпень 2013 р. - травень 2014 р.

Отже, загальною правильною сумою до стягнення інфляційних втрат по Актам виконаних будівельних робіт за червень - липень 2013 р. по договору № 3/06/13 є сума в розмірі 1951,78 грн. В іншій частині заявлених до стягнення інфляційних втрат по Актам виконаних будівельних робіт за червень - липень 2013 р. слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, вбачається, що загальною правильною сумою до стягнення 3 % річних по договорам № 01/04/13, № 8/04/13, № 3/06/13 є 803,75 грн., а правильною сумою до стягнення інфляційних втрат є 5871,50 грн.

Що стосується стягнення пені, то загальною правильною сумою до стягнення пені по договорам № 01/04/13, № 8/04/13, № 3/06/13 є сума в розмірі 3310,51 грн., 50 % від якої становить 1655,26 грн.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Стосовно витрат на послуги адвоката.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, зокрема ст. 44 ГПК України до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в господарському суді, належать витрати з оплати судового збору, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи; витрати пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; витрати на оплату послуг перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.

Підпунктом 6.3. пункту 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. (далі - постанова пленуму ВГСУ № 7) передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

16.07.2014 р. ТОВ "Будівельна компанія Будальянс" та адвокатом ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг (далі договір про надання послуг).

Відповідно до договору про надання послуг, адвокат ОСОБА_3 приймає на себе виконання наступних послуг: оформлення позову, розрахунок позовних вимог, участь в суді по позову до КЗ "ЗОШВСМ". Строк виконання послуг встановлюється до 31.12.2014 р. За виконання послуг замовник зобов'язується виконати оплату в сумі 2000 грн.

До матеріалів справи надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 від 11.02.2005 р. на ОСОБА_2 та квитанцію від 16.07.2014 р. на суму 2000 грн. (а.с. 37).

В п/п. 6.5. п. 6 постанови Пленуму ВГСУ № 7 зазначено, що розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, для розрахунку вартості витрат на послуги адвоката пропорційно задоволеним вимогам береться сума 2000 грн. Отже, з відповідача на користь ТОВ "Будівельна компанія Будальянс" підлягає стягненню 1957,08 грн. витрат на послуги адвоката.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Припинити провадження по справі № 908/2683/14 в частині стягнення 37154 (тридцять сім тисяч сто п'ятдесят чотири) грн. 60 коп.

Стягнути з Комунального закладу "Запорізька обласна школа вищої спортивної майстерності" (69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 68, ідентифікаційний код юридичної особи: 02928203) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Будальянс" (69093, м. Запоріжжя, вул. Хакаська, буд. 3а, кв. 57, ідентифікаційний код юридичної особи: 35449890) 1655 (одна тисяча шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 26 коп. пені, 803 (вісімсот три) грн. 75 коп. 3 % річних, 5871 (п'ять тисяч вісімсот сімдесят одна) грн. 50 коп. інфляційних втрат, 1957 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 08 коп. адвокатських послуг, 1787 (одна тисяча сімсот вісімдесят сім) грн. 79 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.08.2014 р.

Суддя А.О. Науменко