Рішення

від 14.08.2014 по справі 908/2351/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/80/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2014 Справа № 908/2351/14

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2351/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП", м. Дніпродзержинськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСІК", м. Запоріжжя

про стягнення 96957,37 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСІК" про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції в сумі 89821,36 грн., пені в сумі 3153,12 грн. та двадцяти чотирьох процентів річних в сумі 3982,89 грн. за договором поставки № 04/14-2п від 02.04.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.07.2014 року, яке підтверджує отримання останнім ухвали про порушення провадження у даній справі.

Разом з тим, позивачем надано суду роздруківку відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з офіційного сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» станом на 06.08.2014 року, зі змісту якої вбачається, що місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 69118, м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька буд. 18-А, кімната 106. Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Однак 13.08.2014 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд розглянути справу без участі свого представника за наявними в матеріалах справи документами та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 02.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП", далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАСІК", далі Покупець, був укладений договір поставки № 04/14-2п, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах цього договору продукцію виробництва ТОВ ПП "ЗІП" (далі Товар), кількість, асортимент і ціна якої зазначені в Специфікаціях (накладних), які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.1. - 3.4. Договору Постачальник постачає товар у кількості і асортименті, оговореному в специфікаціях (накладних), окремими партіями згідно заявок Покупця, протягом 10 (десяти) днів з моменту формування заявки. Визначення обсягів поставки здійснюється на підставі заявки Покупця, затвердженої Постачальником. Перехід права власності на товар здійснюється в момент передачі товару. Перехід ризиків випадкової втрати або псування товару здійснюється в момент передачі товару Покупцю або першому перевізнику.

Умовами п. 4.1. - 4.6. Договору визначено, що товар, що поставляється, оплачується за ціною, встановленою Постачальником і зазначеною в Специфікаціях (накладних). Оплата вартості заявленого до постачання Товару здійснюється Покупцем у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у формі 20 % (двадцять відсотків) попередньої оплати на підставі виставлених рахунків, а оплату останніх 80 % (вісімдесят відсотків) вартості відвантаженої продукції Покупець здійснює на протязі 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з факту постачання продукції, якщо інше не оговорено специфікацією. Моментом оплати вважається надходження грошових коштів на рахунок Постачальника. В платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у Покупця за даним договором Продавець зараховує кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за товар поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначенні платежу. У випадку наступної зміни цін на Товар Постачальник зобов'язаний повідомити Покупця про дату, з якої відбудуться ці зміни, саме з цієї дати відбувається поставка товару за новими цінами. У випадку прострочення заборгованості Покупця за поставлений йому товар, Постачальник має право протягом 3-х днів з дня прострочення заборгованості вимагати повернення всього нереалізованого товару, який знаходиться на складі Покупця, який має належний товарний вигляд та якщо до закінчення строку придатності Товару залишилось не менше 30 (тридцять) днів. У випадку відмови та/або ухилення Покупця від повернення Товару Постачальнику при наявності простроченої заборгованості, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику вартість поставленого Товару за накладними у строк 7 (сім) днів з моменту складення акту взаєморозрахунків. Повернення Товару в інших випадках не передбачено. Покупець зобов'язаний підписати акт звіряння взаєморозрахунків на протязі 7 (сім) календарних днів з моменту його отримання. Одностороннє складений Постачальником зазначений акт у випадку його не підписання Покупцем має юридичну силу.

Пунктами 5.1., 5.2. Договору передбачено, що приймання Товару по кількості та якості проводиться Покупцем під час передачі Товару, відповідно до інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості» та інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості», затвердженими постановами

Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 (надалі по тексту - «Інструкція П-6») та від 25.04.1966 р. № П-7 (надалі по тексту - «Інструкція П-7») відповідно. Товар приймається по кількості та якості:

- по кількості - на відповідність даним видаткової накладної;

- по якості - на відповідність технічним умовам.

Умовами п. 8.1. Договору визначено, що даний договір набуває чинності з « 02» квітня 2014 року і діє до 31 грудня 2014 року (включно).

Отже, умови договору є дійсними на момент розгляду даного спору судом.

Позивач в позові вказує, що відповідач в порушення умов договору не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, а саме не здійснив у погоджений строк та в повному обсязі оплату за поставлений товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 86533,10 грн., яку і намагається стягнути позивач.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем до договору була складена та підписана Специфікація, яка відповідно до п. 1.1. Договору є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 1 до договору). За умовами вказаної Специфікації сторони узгодили поставку товару на загальну суму 108166,38 грн. (з ПДВ), а саме наступного товару:

1) Емаль ПФ-115 біла глянц 0,9 кг у кількості 804 шт. за ціною за одиницю (без ПДВ) 16,21667 грн. на суму 13038,20 грн. (без ПДВ);

2) Емаль ПФ-115 біла глянц 2,8 кг у кількості 402 шт. за ціною за одиницю (без ПДВ) 41,35833 грн. на суму 16626,05 грн. (без ПДВ);

3) Емаль ПФ-115 чорна 0,9 кг у кількості 504 шт. за ціною за одиницю (без ПДВ) 14,17500 грн. на суму 7144,20 грн. (без ПДВ);

4) Емаль ПФ-115 чорна 2,8 кг у кількості 402 шт. за ціною за одиницю (без ПДВ) 37,68333 грн. на суму 15148,70 грн. (без ПДВ);

5) Емаль ПФ-115 темно-коричнева 0,9 кг у кількості 360 шт. за ціною за одиницю (без ПДВ) 14,17500 грн. на суму 5103,00 грн. (без ПДВ);

6) Емаль ПФ-115 темно-коричнева 2,8 кг у кількості 348 шт. за ціною за одиницю (без ПДВ) 37,68333 грн. на суму 13113,80 грн. (без ПДВ);

7) Емаль ПФ-115 зелена смарагд 0,9 кг у кількості 360 шт. за ціною за одиницю (без ПДВ) 16,04167 грн. на суму 5775,00 грн. (без ПДВ);

8) Емаль ПФ-115 зелена смарагд 2,8 кг у кількості 348 шт. за ціною за одиницю (без ПДВ) 40,77500 грн. на суму 14189,70 грн. (без ПДВ).

Пунктами 2, 3 вказаної Специфікації передбачено, що поставка Товару здійснюється на умовах: EXW - склад Постачальника (вул. Широка, 107-А, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровська обл.,) згідно «ІНКОТЕРМС». Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року). Термін відвантаження: 10 календарних днів з моменту підписання даного додатку.

Так, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар, зазначений в Специфікації, на загальну суму 108166,38 грн., що підтверджується підписаною сторонами у справі видатковою накладною № ГП-0000139 від 07.04.2014 року та товарно-транспортною накладною № ГП-0000139 від 07.04.2014 року (а. с. 18, 20).

Зазначений товар був отриманий уповноваженою особою відповідача, а саме: Лагуновою Світланою Олегівною на підставі довіреності № 50 від 04.04.2014 року, про що свідчить її підпис на видатковій накладній.

З матеріалів справи вбачається, що на оплату передбаченого Специфікацією до договору товару позивачем був виписаний рахунок № ГП-0000150 від 04.04.2014 року на суму 108166,38 грн.

Докази у справі свідчать, що відповідачем була здійснена часткова оплата товару згідно виставленого рахунку № ГП-0000150 від 04.04.2014 року в сумі 21633,28 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача за 07.04.2014 року, копія якої міститься в матеріалах справи (а. с. 23).

Втім, відповідач свої зобов'язання з оплати за поставлений товар в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг в розмірі 86533,10 грн., який позивач і намагається стягнути.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за період з 23.04.2014 року по 01.07.2014 року в сумі 3153,12 грн., двадцять чотири проценти річних за загальний період з 23.04.2014 року по 01.07.2014 року в сумі 3982,89 грн. та інфляційні втрати за травень 2014 року в сумі 3288,26 грн. на підставі п. 6.2. Договору. Так, умовами вказаного пункту визначено, що у випадку прострочки оплати товару з вини Покупця, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індекса інфляції за весь час прострочення, 24 (двадцять чотири) процентів річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банка України, яка діє в період прострочки, від суми неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам. Відповідач товар прийняв (про що свідчить наявні в матеріалах справи підписані з боку відповідача видаткова накладна № ГП-0000139 від 07.04.2014 року та товарно-транспортна накладна № ГП-0000139 від 07.04.2014 року), його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

Частиною 1 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 4.2. Договору сторони диспозитивно домовилися, що розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування Покупцем на рахунок Постачальника 20 % попередньої оплати на підставі виставлених рахунків, а оплату останніх 80 % вартості відвантаженої продукції Покупець здійснює протягом 15 календарних днів з факту постачання продукції.

Фактичні обставини справи свідчать, що відповідач свій обов'язок щодо внесення попередньої оплати за поставлений товар виконав, здійснивши часткову оплату за товар згідно рахунку № ГП-0000150 від 04.04.2014 року в сумі 21633,28 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача за 07.04.2014 року.

Втім, оплату залишку вартості поставленого товару у строк передбачений умовами договору відповідач не виконав.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором щодо не здійснення оплати за поставлений товар в повному обсязі, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами договору, а наявність заборгованості в розмірі 86533,10 грн. підтверджується видатковою накладною, яка є первинним документом, згідно якого проводяться розрахунки між сторонами у справі, з врахуванням внесеної відповідачем попередньої оплати за поставлений товар. Крім того, наявність у відповідача заборгованості за договором в сумі 86533,10 грн. підтверджується підписаним сторонами у справі актом звірки взаєморозрахунків від 28.04.2014 року, копія якого міститься в матеріалах справи (а. с. 17). Відповідач доказів сплати боргу суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСІК" основного боргу за поставлений товар в сумі 86533,10 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати поставленого за умовами договору товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок пені за період з 23.04.2014 року по 01.07.2014 року відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 3153,12 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару, позивач з посиланням на умови п. 6.2. договору просить стягнути з відповідача двадцять чотири проценти річних за загальний період з 23.04.2014 року по 01.07.2014 року в сумі 3982,89 грн. та інфляційні втрати за травень 2014 року в сумі 3288,26 грн.

Умовами пункту 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачено, що сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.

Так, зі змісту договору вбачається, що сторони у справі дійшли згоди щодо встановлення відповідальності у випадку прострочки оплати товару з вини Покупця, передбачивши в п. 6.2. договору обов'язок Покупця сплатити Постачальнику крім пені, зокрема і суму боргу з урахуванням встановленого індекса інфляції за весь час прострочення та 24 проценти річних від простроченої суми. Отже, сторони в договорі передбачили збільшений розмір процентів річних, що не суперечить приписам ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Наданий позивачем розрахунок двадцяти чотирьох процентів річних за загальний період 23.04.2014 року по 01.07.2014 року та розрахунок інфляційних втрат за травень 2014 року відповідають приписам вказаної статті, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача двадцяти чотирьох процентів річних в сумі 3982,89 грн. та інфляційних витрат в сумі 3288,26 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1939,15 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "КАСІК", відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 14.08.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 599, 611, 625, 629, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 231, 232, 265, 266 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСІК" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСІК", 69118, м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 18-А, кімната 106, код ЄДРПОУ 33610163, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП", 51901, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, вул. Широка, буд. 107-А, код ЄДРПОУ 21875464, основний борг за поставлений товар в сумі 86533 (вісімдесят шість тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 10 коп., пеню в сумі 3153 (три тисячі сто п'ятдесят три) грн. 12 коп., двадцять чотири проценти річних в сумі 3982 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 89 коп., інфляційні витрати в сумі 3288 (три тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 26 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1939 (одна тисяча дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 15 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 18.08.2014 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.