номер провадження справи 12/74/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.08.2014 Справа № 908/2291/14
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2291/14
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ", м. Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛИГАРХ", м. Запоріжжя
про стягнення 323983,67 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Мороз Є.О., довіреність № 208-2014 від 16.04.14 р.
від відповідача - Астахов Д.С., довіреність № 3 від 18.08.14 р.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛИГАРХ" про стягнення заборгованості в сумі 309576,65 грн., пені в сумі 12442,43 грн. та трьох процентів річних в сумі 1964,59 грн. за договором № 74/2014П від 21.02.2014 року.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач по справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Олигарх», надав суду заперечення на позов, відповідно до якого проти позову заперечив у зв'язку із наступним, зокрема:
- позивач припинив виконувати умови договору № 74/2014П від 21.02.2014 року, чим, в порушення вимог ст. 188 та ст. 206 ГК України, в односторонньому порядку розірвав договір;
- відповідач, незважаючи на припинення поставок, до 02.06.2014 року здійснювало оплату за поставлений товар;
- в березні 2014 року позивач поставив неякісну соняшникову олію у кількості 70 тон на загальну суму 543359,07 грн., яка як виявилось не була зазначена у прайс-листі до договору № 74/2014П від 21.02.2014 року;
- відповідач відмовився від повернення вказаної соняшникової олії;
- намагання відповідача реалізувати олію іншому підприємству виявились неможливими, оскільки товар не відповідав нормам якості для рослинної олії;
- олія стала непридатною та була утилізована, у зв'язку з чим відповідач зазнав збитки на суму 543359,07 грн.
Наявне в запереченнях клопотання відповідача про оголошення перерви в судовому засіданні не підлягає задоволенню, оскільки наявні в матеріалах справи докази надають можливість вирішити спір по суті в даному судовому засіданні, а законодавець імперативно визначив обмеження строку розгляду спору. При цьому відповідач не позбавлений права звернутися до суду із позовом в загальному порядку.
13.08.2014 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про подання додаткових доказів, до якого була додана довідка № 440-2014 від 11.08.2014 року за підписом директора та головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ". В зазначеній довідці директор товариства підтверджує, що у 2014 році між ТОВ ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ" та ТОВ "ОЛИГАРХ" був укладений договір поставки № 74/2014П від 21.02.2014 року, інших договорів, які змінюють умови укладеного договору, а також додаткових угод до нього, в даний період між сторонами не укладено. Також керівник товариства підтвердив, що в процесі виконання зобов'язань за вказаним договором у період з 25.02.2014 року по 03.06.2014 року ТОВ "ОЛИГАРХ" прийняло продукцію на загальну суму 824050,61 грн. без зауважень по якості, кількості та комплектності. При цьому, вказує, що повернення отриманої продукції за договором № 74/2014П від 21.02.2014 року не здійснювалось.
Ухвалою Господарського суду від 07.07.14 року відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЖК-Запоріжжя», поданого в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України, про вжиття заходів до забезпечення позову.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 21.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ", далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛИГАРХ", далі Покупець, був укладений договір № 74/2014П, далі Договір.
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти і оплатити замовлені ним Товари в асортименті, згідно прайс-листа (додаток № 1 до Договору) Постачальника, який є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п. п. 1.2. - 1.4. Договору поставка Товару (п. 1.1. даного Договору) здійснюється Постачальником Покупцю на підставі погоджених сторонами заявок на поставку Товару. Форма заявки надається Постачальником Покупцю (додаток № 2 до Договору). Кількість та розгорнутий асортимент Товару погоджується Покупцем з Постачальником на кожну партію Товару. У випадку появи у Покупця можливостей для роботи з більш широким асортиментом Товару Продавця, ніж той, що зазначений у Додатку № 1, або можливостей розширення ринків його збуту, домовленості за даним Договором можуть бути розширені як у відношенні Товару, так і у відношенні територій, про що складається додаткова угода до даного Договору.
Сторони домовились погоджувати заявки на поставку партії Товару шляхом обміну факсограмами або електронними листами. (п. 11.11. Договору).
Пунктами 2.1. - .2.3. Договору визначено, що Постачальник передає Покупцю Товар у кількості, зазначеній у товарній накладній з оформленням усіх реквізитів, які є невід'ємною частиною даного договору. Якість Товару повинна відповідати затвердженим в Україні стандартам та підтверджується сертифікатами якості та іншими документами, передбаченими діючим законодавством. Документи, які підтверджують якість Товару, Продавець передає Покупцю в момент передачі партії Товару. Продавець зобов'язується надавати разом з кожною партією Товару, яка замовлена Покупцем, такі документи:
- посвідчення якості;
- ветеринарне свідоцтво;
- видаткову накладну;
- податкову накладну;
Товар пакується у відповідності з технічними умовами виробника.
Відповідно до п. 2.4. Договору сторони погодили, що у випадку поставки неякісного товару, продавець зобов'язується здійснити його заміну на Товар необхідної якості на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту вимоги. При цьому, витрати по доставці Товару відносяться на сторону Продавця.
Умовами п. 3.1. - 3.6. Договору передбачено, що Покупець направляє на адресу Постачальника Замовлення (Заявку), в якому зазначаються найменування та кількість необхідного Товару. Замовлення (Заявку) Покупець надає у телефонному режимі, в письмовій формі, факсом, електронною поштою або іншими прийнятними для Постачальника та Покупця способами не менше, ніж за 1 (один) робочий день до дати поставки, зазначеної в Замовленні (Заявці) , не пізніше 13 годин 00 хв. При неможливості виконання Замовлення (Заявки) повністю або частково, Постачальник залишає за собою право корегування направленої Заявки в односторонньому порядку. Замовлення (Заявка) приймається за телефонами (061) 286-64-07, (050) 67-67-891, (067) 98-22-574, направляється на факсимільний номер (061) 286-64-24 (авт.) або на електронну адресу: pzk zaporozhye@i.ua. Постачальник здійснює поставку Товару згідно з отриманим Замовленням (Заявкою) Покупця у кількості та асортименті, який є в наявності на складі Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ". Товар за даний Договором поставляється на умовах EXW - склад Постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ" автомобільним транспортом Покупця (ІНКОТЕРМС-2010). Транспортні витрати несе Покупець. Для отримання Товару на складі Постачальника, уповноважена особа Покупця зобов'язана надати Постачальнику довіреність (довіреність надається у вільній формі згідно додатка № 3 до Договору), видану особі, яка фактично буде отримувати Товар від імені Покупця. Здача-приймання Товару здійснюється представниками Постачальника та з обов'язковою присутністю уповноваженої особи Покупця. Товар вважається отриманим Покупцем без зауважень до якості, кількості та упаковки у випадку підписання уповноваженою особою Покупця трьох примірників накладної, два з яких залишаються у Постачальника, а один - у Покупця.
Відповідно до п. 5.1. - 5.5. Договору поставка Товару здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, зазначеними в прайс-листі та включають в себе усі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість маркування та інші витрати Постачальника. Постачальник залишає за собою право зміни ціни. У випадку зміни ціни Постачальник здійснює відпуск Товару за цінами, які діють у період відвантаження Товару з наданням Покупцю прайс-листа з новими цінами. У випадку замовлення Покупцем на обсяг Товару, який перевищує обсяг Товару лімітований умовами даного Договору Постачальник надає Покупцю зниження ціни на замовлений Товар пропорційно збільшеному обсягу Товару, про що складається додаткова угода. Орієнтовна сума даного Договору, з врахуванням ПДВ-20%, складає 500000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп., сума ПДВ-20 % складає 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп., сума без врахування ПДВ-20 % складає 400000 (чотириста тисяч) грн. 00 коп. Остаточна сума Договору визначається шляхом складання вартості Товару, отриманого Покупцем, згідно накладним, оформленим у відповідності з п. 2.1. даного Договору.
Пунктами 6.1. - 6.4. Договору визначено, що оплата Покупцем Товару здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в даному Договорі. Оплата за фактично отриманий Товар здійснюється Покупцем протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту отримання товару Покупцем. Покупець здійснює оплату за Товар шляхом перерахування грошових коштів зі свого розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений у статті Банківські реквізити сторін Договору. Покупець має право здійснювати оплату Товару до настання строків оплати. У випадку необхідності Сторони проводять звірку взаємних розрахунків з наступним оформленням акту.
Умовами п. 11.3. Договору визначено, що даний договір діє до 31 грудня 2014 року. Отже, умови договору є дійсними на момент розгляду даного спору судом.
Позивач в позові вказує, що відповідач в порушення умов договору не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, а саме не здійснив повного розрахунку за отриманий товар у передбачені умовами договору строки, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 309576,65 грн., яку і намагається стягнути позивач.
Фактичні матеріали справі свідчать, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, передбачений умовами договору, на загальну суму 821988,83 грн., що підтверджується підписаними сторонами у справі видатковими накладними, зокрема:
- видатковою накладною № 2398 від 25.02.2014 року на суму з ПДВ 2575,61 грн.;
- видатковою накладною № 2605 від 25.02.2014 року на суму з ПДВ 358,43 грн.;
- видатковою накладною № 2637 від 25.02.2014 року на суму з ПДВ 77512,36 грн.;
- видатковою накладною № 2739 від 27.02.2014 року на суму з ПДВ 221,38 грн.;
- видатковою накладною № 2799 від 28.02.2014 року на суму з ПДВ 1720,15 грн.;
- видатковою накладною № 2800 від 28.02.2014 року на суму з ПДВ 215,62 грн.;
- видатковою накладною № 3312 від 12.03.2014 року на суму з ПДВ 221,38 грн.;
- видатковою накладною № 3313 від 12.03.2014 року на суму з ПДВ 3284,81 грн.;
- видатковою накладною № 3355 від 12.03.2014 року на суму з ПДВ 188475,00 грн.;
- видатковою накладною № 3489 від 14.03.2014 року на суму з ПДВ 14497,24 грн.;
- видатковою накладною № 3607 від 18.03.2014 року на суму з ПДВ 3713,54 грн.;
- видатковою накладною № 3639 від 18.03.2014 року на суму з ПДВ 53326,40 грн.;
- видатковою накладною № 3685 від 19.03.2014 року на суму з ПДВ 181200,00 грн.;
- видатковою накладною № 3810 від 21.03.2014 року на суму з ПДВ 52283,64 грн.;
- видатковою накладною № 3812 від 21.03.2014 року на суму з ПДВ 1677,26 грн.;
- видатковою накладною № 3813 від 21.03.2014 року на суму з ПДВ 364,50 грн.;
- видатковою накладною № 3816 від 21.03.2014 року на суму з ПДВ 6353,39 грн.;
- видатковою накладною № 3817 від 21.03.2014 року на суму з ПДВ 8712,66 грн.;
- видатковою накладною № 3818 від 21.03.2014 року на суму з ПДВ 27795,67 грн.;
- видатковою накладною № 3934 від 25.03.2014 року на суму з ПДВ 4919,03 грн.;
- видатковою накладною № 3935 від 25.03.2014 року на суму з ПДВ 133,32 грн.;
- видатковою накладною № 4111 від 28.03.2014 року на суму з ПДВ 2081,46 грн.;
- видатковою накладною № 4115 від 28.03.2014 року на суму з ПДВ 171899,53 грн.;
- видатковою накладною № 4610 від 10.04.2014 року на суму з ПДВ 114,28 грн.;
- видатковою накладною № 4611 від 10.04.2014 року на суму з ПДВ 371,52 грн.;
- видатковою накладною № 4778 від 15.04.2014 року на суму з ПДВ 405,55 грн.;
- видатковою накладною № 4793 від 15.04.2014 року на суму з ПДВ 132,49 грн.;
- видатковою накладною № 4914 від 17.04.2014 року на суму з ПДВ 1835,80 грн.;
- видатковою накладною № 4915 від 17.04.2014 року на суму з ПДВ 222,93 грн.;
- видатковою накладною № 4916 від 17.04.2014 року на суму з ПДВ 337,45 грн.;
- видатковою накладною № 4917 від 17.04.2014 року на суму з ПДВ 22,49 грн.;
- видатковою накладною № 4166 від 30.04.2014 року на суму з ПДВ 1784,54 грн.;
- видатковою накладною № 6695 від 03.06.2014 року на суму з ПДВ 13219,40 грн.
Товар, зазначений у вказаних видаткових накладних, був отриманий уповноваженою особою відповідача, а саме: Крищуком Віктором Олексійовичем на підставі довіреностей: № ВК 0225 від 12.03.2014 року, № ДК 0314 від 14.03.2014 року, № ДК 0325 від 25.03.2014 року, № ВК/004 від 10.04.2014 року, № ВК 0415 від 15.04.2014 року (а. с. 53 - 57), про що свідчать його підписи на видаткових накладних.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що видаткова накладна № 3812 від 21.03.2014 року на суму з ПДВ 1677,26 грн. відповідачем не підписана. Однак, докази у справі свідчать, що відповідач згідно прибуткових касових ордерів № 2058 від 21.03.2014 року та № 2184 від 24.03.2014 року, які містяться в матеріалах справи, сплатив в повному обсязі кошти за товар, поставлений саме за вказаною накладною. Тобто, своїми діями підтвердив факт отримання ним вказаного у цій накладній товару, а тому сума накладної враховується в загальну суму товару, поставленого позивачем за договором.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем була здійснена часткова оплата за поставлений згідно умов договору товар на загальну суму 514473,96 грн., що підтверджується завіреними копіями платіжних доручень та прибуткових касових ордерів, зокрема:
- платіжним дорученням № 3 від 14.03.2014 року на суму 91000,00 грн.;
- платіжним дорученням № 8 від 21.03.2014 року на суму 121000,00 грн.;
- платіжним дорученням № 9 від 24.03.2014 року на суму 101000,00 грн.;
- платіжним дорученням № 10 від 31.03.2014 року на суму 8712,66 грн.;
- прибутковим касовим ордером № 2058 від 21.03.2014 року на суму 1677,00 грн., яким оплачена видаткова накладна № 3812 від 21.03.2014 року;
- прибутковим касовим ордером № 2184 від 24.03.2014 року на суму 0,26 грн., яким оплачена видаткова накладна № 3812 від 21.03.2014 року;
- платіжним дорученням № 11 від 31.03.2014 року на суму 3284,47 грн.;
- платіжним дорученням № TR.3735277 від 01.04.2014 року на суму 129740,00 грн.;
- платіжним дорученням № 16 від 08.04.2014 року на суму 7133,81 грн.;
- платіжним дорученням № 17 від 10.04.2014 року на суму 485,76 грн.;
- платіжним дорученням № 2 від 15.04.2014 року на суму 600,00 грн.;
- платіжним дорученням № 6 від 17.04.2014 року на суму 2200,00 грн.;
- платіжним дорученням № 28 від 29.05.2014 року на суму 34000,00 грн.;
- платіжним дорученням № 38 від 02.06.2014 року на суму 13640,00 грн.
Втім, відповідач свої зобов'язання з оплати за поставлений товар в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг в сумі 307514,87 грн., який позивач і намагається стягнути.
Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 16.04.2014 року по 03.07.2014 року в сумі 12442,43 грн. на підставі п. 8.2. Договору. Так, умовами вказаного пункту визначено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати поставленого Товару, зазначених в п. 6.2. Договору, Покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 16.04.2014 року по 03.07.2014 року в сумі 1964,59 грн.
Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам. Відповідач товар прийняв (про що свідчать наявні в матеріалах справи підписані з боку відповідача видаткові накладні), його не повернув, жодних претензій щодо кількості та якості товару, поставленого за видатковими накладними, не заявив, а тому повинен здійснити за нього оплату згідно умов договору.
В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором щодо не здійснення оплати за поставлений товар в повному обсязі, а також доведено порушення відповідачем строків оплати товару, що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжними документами про здійснення відповідачем часткової оплати за поставлений товар, а наявність заборгованості в розмірі 307514,87 грн. підтверджується видатковими накладними, які є первинними документами, згідно яких проводяться розрахунки між сторонами у справі, з врахуванням здійснених відповідачем часткових оплат за поставлений товар.
Посилання відповідача на розірвання позивачем в односторонньому порядку договору № 74/2014П від 21.02.2014 року у зв'язку із тим, що останній припинив поставляти товар за вказаним договором, не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки поставка товару за договором № 74/2014П від 21.02.2014 року здійснювалась позивачем протягом квітня 2014 року, що підтверджується видатковими накладними № 4915 від 17.04.2014 року, № 4916 від 17.04.2014 року, № 4917 від 17.04.2014 року, № 4116 від 30.04.2014 року, а також у червні 2014 року, зокрема згідно видаткової накладної № 6695 від 03.06.2014 року. Одночасно, в матеріалах справи відсутні докази розірвання договору в порядку ст. 11.6 Договору.
Разом з тим, судом враховано, що право позивача на припинення поставки товару відповідачу сторони диспозитивно узгодили в п. 8.3. договору в якості виду відповідальності для покупця у разі порушення строків оплати поставленого товару більше ніж на 20 банківських днів.
Твердження відповідача про поставку йому неякісного товару , а саме рослинної олії, яка не передбачена умовами договору № 74/2014П від 21.02.2014 року, не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки відсутні докази звернення Покупця до Продавця у встановленому законом порядку щодо якості поставленого за Договором товару, в т. ч. в порядку п. 2.4. Договору. Доказів завдання збитків відповідачу матеріали справи не містять, а вказані обставини можуть бути підставою для пред'явлення самостійного позову, з яким відповідач не позбавлений звернутися до господарського суду в загальному порядку.
Таким чином, відповідач не спростував факту порушення ним своїх зобов'язань за договором щодо оплати отриманого товару, а отже і застосування до нього відповідальності, передбаченої чинним законодавством за допущене порушення та умовами договору.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛИГАРХ" основного боргу за поставлений товар підлягають задоволенню частково в сумі 307514,87 грн.
Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати поставленого за умовами договору товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок пені за загальний період з 16.04.2014 року по 03.07.2014 року відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 12442,43 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем за поставлений товар, а наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних за загальний період з 16.04.2014 року по 03.07.2014 року відповідає приписам вказаної статті, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 1964,59 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 19.08.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 599, 611, 625, 629, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 231, 232, 265, 266 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛИГАРХ" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛИГАРХ", 69057, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 86, код ЄДРПОУ 39108742, на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ", 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, код ЄДРПОУ 38461580, основний борг за поставлений товар в сумі 307514 (триста сім тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн. 87 коп., пеню в сумі 12442 (дванадцять тисяч чотириста сорок дві) грн. 43 коп., три проценти річних в сумі 1964 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 59 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 6438 (шість тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 46 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛИГАРХ" щодо стягнення основного боргу за поставлений товар в сумі 2061,78 грн. відмовити.
Повне рішення складено - 26.08.2014 року
Суддя О.Г.Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2014 |
Оприлюднено | 29.08.2014 |
Номер документу | 40262921 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Смірнов О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні