Рішення

від 05.08.2014 по справі 916/1366/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 916/1366/14 05.08.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "ОДЕСАГРОШЛЯХБУД"

До Публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061"

Про стягнення 51 613,19 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

від позивача Гнатовський Ю.О. - директор

від відповідача Купер І.О. - представник (дов. № б/н від 02.01.2014)

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "ОДЕСАГРОШЛЯХБУД" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" про стягнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.04.2014 передано позовну заяву Приватного акціонерного товариства "ОДЕСАГРОШЛЯХБУД" до Публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" про стягнення заборгованості в сумі 51 613,19 грн. за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Автоматизованою системою документообігу, що забезпечує об'єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями, справу призначено на розгляд судді Прокопенко Л. В.

Ухвалою суду від 24.04.2014 суддя Прокопенко Л.В. прийняла справу №916/1366/14 до свого провадження та призначила розгляд справи на 27.05.2014.

27.05.2014 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 27.05.2014 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача не заперечив проти задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 27.05.2014 розгляд справи відкладено на 04.07.2014.

01.07.2014 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про збільшення позовних вимог.

04.07.2014 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить задовольнити позовні вимоги частково.

В судове засідання 05.08.2014 представник позивача з'явився, просив задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання 05.08.2014 представник відповідача з'явився, просив задовольнити позовні вимоги частково, а саме заперечує проти стягнення пені в розмірі 6120,06 грн.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

06.02.2013 між позивачем Приватним акціонерним товариством "ОДЕСАГРОШЛЯХБУД", як субпідрядником та відповідачем Публічним акціонерним товариством "Київське автотранспортне підприємство 13061", як генпідрядником було укладено договір субпідряду № 01-Д, , який підписано представниками генпідрядника та субпідрядника і посвідчено печатками сторін, оригінали яких було досліджено в судовому засіданні, а належним чином засвідчені позивачем копії наявні в матеріалах справи.

Умовами договору сторони погодили, що генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе обов'язок щодо виконання комплексу робіт з реконструкції будівлі авто мийки за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський район, с. Бурляч'я Балка, вул.. Інститутська, 32 А

22.02.2013 позивачем Приватним акціонерним товариством "ОДЕСАГРОШЛЯХБУД", як субпідрядником та відповідачем Публічним акціонерним товариством "Київське автотранспортне підприємство 13061", як генпідрядником було укладено Додаткову угоду № 2 до договору субпідряду № 01-Д від 06.02.2013.

Відповідно п. 1.1 Додаткової угоди № 2 від 22.02.2013 до Договору , генеральний підрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе обов'язки щодо виконання додаткових робіт з посилення пилонів будівлі PDI за адресою Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Бурлач'я Балка, вул. Інститутська, 32А.

Сторони п.2 Додаткової угоди № 2 передбачили, що , вартість робіт складає 292 291, 20 грн., в т.ч. ПДВ 20 %.

На виконання п. З Додаткової угоди № 2, 25.02.2013 року згідно рахунку № 11 від 22.02.2013 року Відповідачем здійснений авансовий внесок за виконання вказаних робіт в сумі 150 000 грн.

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, позивач виконав прийняті на себе зобов'язання, про що свідчить Довідка про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 та акт прийомки виконаних будівельних робіт КБ-2, загальною вартістю 201 613, 19 грн.

Відповідно до п . 4.3. Договору , Генеральний підрядник зобов'язаний протягом 5 днів підписати надані Субпідрядником акт та довідку (прийняти роботу за якістю, вартістю та об'ємом) або надати Субпідряднику письмову вмотивовану відмову від підпису.

Відповідно до п. 4.4 Договору , в разі відсутності в зв'язку зі спливом строку, вказаного в п. 4.3. Договору, письмової вмотивованої відмови Генерального підрядника від підписання акту та довідки, Субпідрядник залишає за собою право підписання акту та довідки в односторонньому порядку.

Пунктом 4.2. Договору , передбачено що, кінцева сума оплати робіт сплачується Генеральним підрядником протягом 10 днів з моменту підписання Сторонами акту прийомки виконаних підрядних робіт на підставі рахунку-фактури Субпідрядника.

06.08.2013 року Позивачем направлений Відповідачу лист про складання акту в односторонньому порядку та про наявну заборгованість відповідно до такого акту. Лист отриманий Відповідачем 17.08.2013 року.

16.09.2013 року Позивачем направлена відповідна претензія, яка отримана Відповідачем 25.09.2013 року, проте заборгованість Відповідачем погашена так і не була.

Позивач зазначає що відповідачем зобов'язання за договором виконані неналежним чином, в зв'язку із чим, у відповідача уторилась заборгованість у розмірі 51 613,19 грн.

Відповідач зазначив, що ПАТ КАТП 13061 визнає існування заборгованості у розмірі 51 613,19 грн. перед ПАТ "ОДЕСАГРОШЛЯХБУД" в повному обсязі. Проте зазначив що позивачем невірно нараховано санкції.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Стаття 853 ЦК України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 527 ЦК України визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості за договорами в розмірі 51613,19 грн. з оплати виконаних робіт є правомірними та обґрунтованими.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6120,06 грн., 569,71 грн. - інфляційної складової боргу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшТкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт за договором підлягає задоволенню частково в розмірі 3345,67 грн.

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції з простроченої суми, суд задовольняє його в розмірі 569,71 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню із сторін пропорційно задоволеним вимогам

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства " Київське автотранспортне підприємство 13061" ( 03022, м. Київ, вул.. Васильковська, 24, код ЄДРПОУ 05440979) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "ОДЕСАГРОШЛЯХБУД" (67820, Одеська обл.., Овідіопольський район, с. Прилиманське, вул.. Оборонна, 44-к, код ЄДРПОУ 02138530) основний борг в розмірі 51 613 ( п'ятдесят одна тисяча шістсот тринадцять) грн. 19 коп., пеню в розмірі 3345 ( три тисячі триста сорок п'ять) грн. 67 коп. інфляційні втрати в розмірі 569 ( п'ятсот шістдесят дев'ять ) грн.. 71 коп., 1735 ( одну тисячу сімсот тридцять п'ять) грн.. 65 коп. судового збору.

3 В іншій частині відмовити.

4 Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено 12.08.2014.

Суддя Л.В. Прокопенко