Рішення

від 27.08.2014 по справі 902/830/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 серпня 2014 р. Справа № 902/830/14

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський Агромаш" (вул. Кірова, 169, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100; вул. Ватутіна,52, кв. 123, м. Вінниця)

до :Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (вул. Черновола,29, м. Вінниця)

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог товариство з обмеженою відповідальністю " 5 Океан" ( вул. К Маркса,36, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 24894858).

про визнання договору іпотеки недійсним

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Головаченко Т.В.

За участю представників :

позивача : Зільберт О.Є.,

відповідача : Григоренко С.В.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов товариством з обмеженою відповідальністю "Жмеринський Агромаш" до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання договору іпотеки недійсним.

Ухвалою суду від 18.06.2014р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/830/14 з призначенням судового засідання на 11.08.2014р. та залучено в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю " 5 Океан" ( вул. К Маркса,36, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 24894858).

В зв'язку з неявкою в судове засідання 11.08.2014р. представника третьої особи та наданням можливості сторонам надати додаткові документи в обґрунтування своїх вимог та заперечень ухвалою суду від 11.08.2014р. розгляд справи відкладено до 27.08.2014р. та продовжено строк вирішення спору у даній справі на 15 днів.

В судовому засіданні 27.08.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях від 27.08.2014р. (вх.канц. №08-46/8109/14 від 27.08.2014), зокрема зазначив, що при укладенні договору іпотеки від 05.09.2007р. не було дотримано його істотних умов, встановлених п. 2 ч.1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку".

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві №30-91/337 від 08.08.2014р. (вх.канц. №08-46/8110/14 від 27.08.2014р.). Суду пояснив, що посилання позивача на збільшення зобов'язань за рахунок укладання додаткової угоди від 07.08.2008р. за №11170951001 не відповідає дійсності та матеріалам справи, оскільки дана додаткова угода охоплює умови Генерального договору щодо Індивідуальних угод. Крім того, боржником (позичальником) здійснювались часткові оплати щодо погашення заборгованості та плати за користування кредитними коштами, що підтверджується виписками по рах. №26005059780900 з 05.09.2007р. по 21.01.2011р.

З огляду на викладене, представник відповідача просив суд у позові відмовити.

Представник третьої особи (ТОВ "5 Океан") в судове засідання не з'явився. Про дату, місце та час розгляду справи останній повідомлений належним чином, що стверджується наявними в справі матеріалами.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відсутність представника третьої особи в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

05.09.2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "5 Океан" укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №11209942000, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати позичальнику кредитні послуги у формі поновлювальної кредитної лінії, у валютах, вказаних в цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 247 000,00 грн., у порядку та на умовах, зазначених в даному договорі. Відповідно до умов Кредитного договору Позичальник має право отримати кредитні кошти у вигляді одного траншу або декількох, загальна сума яких не може перевищувати розміру суми кредиту. При цьому, по міріповернення раніше наданих коштів (траншів) ліміт кредитної лінії поновлюється. Позичальник повинен виконати свої зобов'язання по поверненню в повному обсязі суми використаного ліміту за Кредитним договором в термін не пізніше 04.09.2018 року. Умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кредитної послуги в межах Кредитного договору - оформляються Додатковою угодою до цього Договору у формі Індивідуальної угоди, що є невід'ємною частиною до основного Договору.

05.09.2007р. між Банком та Позичальником, була укладена Додаткова угода №11170951000 до Генерального Договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11209942000 від 05.09.2007р. Згідно з умовами Індивідуальної угоди Позичальнику був наданий кредит (транш) в національній валюті у розмірі 247 000 (двісті сорок сім тисяч), грн. 00 коп., а позичальник зобов'язався повернути наданий кредит, та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 15,50% річних, а з 04.12.2007р. процентна ставка встановлюється в розмірі 17,5% річних.

05 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (з 21.12.2009р. Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю « 5 Океан» (надалі - Позичальник) укладено Кредитний договір №11209970000 (надалі - Кредитний договір 2).

Відповідно до умов вказаного Кредитного договору Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні послуги у формі поновлювальної кредитної лінії, ліміт якої 2 300 (дві тисячі триста) грн. 00 коп., у порядку та на умовах, зазначених в даному договорі.

Банк надав Позичальнику кредитні кошти (транші) шляхом їх зарахування на поточний рахунок Позичальника № 26005059780900 для подальшого їх використання за цільовим призначенням.

Відповідно до п.5.6 Постанови Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254 Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних операцій.

07 серпня 2008 року між Позичальником та Банком було укладено Додаткову угоду №11170951001 до Додаткової угоди №11170951000 до Генерального Договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11209942000 від 05.09.2007 року. Відповідно до вказаної угоди сторони домовились, що з 07.08.2008р. за використання кредитних коштів, а саме строкової суми основного боргу, встановлюється процентна ставка в розмірі 22,9 % річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк Банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі, збільшеному вдвічі від ставки, визначеної за користування кредитом. Також Банк в рамках поновлювальної кредитної лінії надав Позичальнику транш кредитні кошти в розмірі 124 000,00 (сто двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп.

Банк надав Позичальнику кредитні кошти (транші) шляхом їх зарахування на поточний рахунок Позичальника № 26005059780900 для подальшого їх використання за цільовим призначенням.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеними Кредитними договорами 05.09.2007р. між банком (далі - іпотекодержатель) та відкритим акціонерним підприємством "Жмеринське районне підприємство "Агромаш" (далі - іпотекодавець) укладено договір іпотеки. Відповідно до умов вказаного договору іпотеки Банком 05.09.2007р. прийнято від майнового поручителя - Відкритого акціонерного підприємства «Жмеринське районне підприємство «Агромаш» (надалі - Іпотекодавепь) в заставу нерухоме майно - предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю котельні з прибудовами, означену на плані літерою «У», загальною площею 544,9 кв.м., яка складає 37/1000 частки, яка виділена в натурі і зареєстрована такою (п. 1.4. Договору іпотеки), що знаходиться за адресою: Вінницька обл., місто Жмеринка, вул. Кірова 169.

Предмет іпотеки є власністю Іпотекодавця на підставі свідоцтва №26 про право власності, виданого виконкомом Жмеринської міської ради 02.03.2004р. на підставі рішення виконкому Жмеринської міської ради № 288 від 20.11.2003р. Право власності на предмет іпотеки зареєстровано в КП «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» 25.06.2004р. в реєстровій книзі №52 за реєстровим № 232 (п. 1.5. договору іпотеки).

Відповідно до умов розділу 4 Договору іпотеки у разі порушення Позичальником або Іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за Договором іпотеки, Банк має право на звернення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, позасудового врегулювання у відповідності до умов Договору іпотеки та інших підстав, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч.2 п. 1.1. Генерального договору умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах цього договору оформлюється Додатковою угодою до цього договору у формі окремої Індивідуальної угоди, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.1.3. Генерального договору за надання кредитних послуг позичальник сплачує банку плату за кредитні послуги. При надані кожної кредитної послуги плата за таку кредитну послугу визначається в відповідних Індивідуальних угодах, що є невід'ємною частиною цього договору.

Як на підставу визнання договору іпотеки недійсним позивач посилається на те, що останній укладений з порушенням ч. 2 ст. 7 та п. 2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про іпотеку», оскільки ані з договору іпотеки, ані з генерального кредитного договору чи додаткових угод до нього неможливо встановити розмір вимоги на конкретний час протягом дії основного зобов'язання, а умови генерального кредитного договору та додаткових угод до нього на момент укладання договору іпотеки не передбачають граничних процентних ставок.

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, а майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника за основним зобов'язанням на підставі договору, закону або рішення суду.

Отже, іпотека є самостійним видом забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Основним зобов'язанням є Генеральний договір про надання кредитних послуг №11209942000 від 05.09.2007р. та Кредитний договір №11209970000 від 05.09.2007р., які набрали чинності на момент укладання договору іпотеки та містили всі істотні умови, які є необхідними для такого виду правочинів - валюту, ліміт кредиту, строк виконання зобов'язань та інші необхідні умови.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Генерального договору про надання кредитних послуг №11209942000 від 05.09.2007р. відповідач та боржник уклали додаткові угоди. Вказані додаткові угоди є невід'ємною частиною Генерального договору про надання кредитних послуг №11209942000 від 05.09.2007р. і містять конкретні умови надання траншів кредиту - суми, відсоткові ставки за користування кредитом, строк та порядок повернення, тощо.

Як вбачається зі змісту договору іпотеки сторони досягли згоди відносно розміру, строку і порядку виконання зобов'язань, що забезпечуються іпотекою відповідно до цього договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру таких зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання у випадках, передбачених умовами договору, що обумовлюють основне зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір має містити обов'язкові умови, відсутність яких може бути наслідком визнання його недійсним у судовому порядку. Так, ч. 2 ст. 18 Закону передбачено, що іпотечний договір має містити зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.

Отже, істотною умовою договору іпотеки, що укладається в забезпечення виконання грошових зобов'язань, є зміст грошового зобов'язання і його сума або посилання на договір, що має визначити зміст і розмір такого грошового зобов'язання чи надати критерії, які дозволяють їх встановити на конкретний час протягом строку дії такого зобов'язання.

Генеральний договір про надання кредитних послуг №11209942000 від 05.09.2007р., який набрав чинності на час укладення договору іпотеки від 05.09.2007р., містив всі істотні умови, які є необхідними для такого виду правочинів, валюту та ліміт заборгованості, строк виконання зобов'язань та інші необхідні умови.

Таким чином, зміст основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, визначається Генеральним договором про надання кредитних послуг №11209942000 від 05.09.2007р. та додатковими угодами, які є його невід'ємними частинами, що укладені на виконання основного договору і забезпечують дійсне зобов'язання, виконання якого прийняв на себе боржник.

Враховуючи викладене, суд вважає, що договір іпотеки від 05.09.2007р. містить всі істотні умови, необхідні для його чинності, у зв'язку з чим не приймає до уваги твердження позивача про те, що оскаржуваним договором забезпечуються ймовірні зобов'язання боржника.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5,6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що під час укладення договору іпотеки від 05.09.2007р. сторони досягли всіх істотних умов, передбачених діючим законодавством та необхідних для чинності цього договору, а тому відсутні правові підстави для визнання договору іпотеки від 05.09.2007р. недійсним.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32-35, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

Копію рішення направити третій особі рекомендованим листом.

Повне рішення складено 28 серпня 2014 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- третій особі ( вул. К Маркса,36, м. Вінниця).