Рішення

від 27.08.2014 по справі 904/4863/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.08.14р. Справа № 904/4863/14 За позовом Приватного підприємства "ГРІФ-2007", с. Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області

до Міського комунального підприємства "Новомосковський комбінат комунальних підприємств", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення 72 284 грн. 97 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Шпакова О.С., дов. б/н від 20.03.14р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

Приватне підприємство "ГРІФ-2007" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Міського комунального підприємства "Новомосковський комбінат комунальних підприємств" заборгованість за надані охоронні послуги в сумі 68 500 грн. 00 коп., 2 335 грн. 87 коп. пені, 500 грн. 70 коп. 3% річних, 948 грн. 40 коп. інфляційних втрат, за порушення зобов'язань за договором про надання охоронних послуг від 15.08.12р. № 35.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг.

Відповідач відзив на позов не надав.

В судовому засіданні 22.07.14р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник відповідача в судове засідання 21.08.14р. не з'явився та не надав витребувані судом документи.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалася перерва з 22.07.2014р. по 07.08.2014р.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

15.08.12р. між Приватним підприємством "ГРІФ-2007" (виконавець) та Міським комунальним підприємством "Новомосковський комбінат комунальних підприємств" (замовник) укладений договір № 35 про надання охоронних послуг (надалі-Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовникові послуги з охорони майна, що належить замовникові і/або перебуває у нього, а замовник зобов'язується прийняти послуги і оплатити їх (п. 1.1 Договору)

За умовами п.3.1 Договору вартість послуг визначається сторонами на підставі протоколу про договірну ціну, що є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №2).

Відповідно до п. 3.2 Договору оплата послуг виконавця проводиться замовником на підставі виставленого виконавцем рахунку, а також акту виконаних робіт за фактично зроблені послуги в строк до 15 числа місяця наступного за тим, за який проводиться оплата.

Згідно до п. 3.3 Договору акт виконаних робіт за надані послуги підписується щомісячно в строк до 15 числа місяця наступного за звітним й є підставою для здійснення оплати.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору між позивачем та відповідачем були складені та підписані акти здачі-прийняття робіт на підтвердження надання виконавцем послуг з охорони майна замовника у період з вересня 2013р. по березень 2014р. на загальну суму 68 500 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ. (а.с. 12-15).

Відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, не сплативши вартість наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у вказаній сумі.

Відповідно до п. 4.6 Договору за порушення строків оплати замовник сплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку позивача розмір пені, нарахованої за період з 15.10.13р. по 30.04.14р. по кожному акту окремо, складає загальну суму 2 335 грн. 87 коп.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в сумі 500 грн. 70 коп. за період з 15.10.13р. по 30.04.14р. та інфляційні втрати в розмірі 948 грн. 40 коп. за вказаний період.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками, копіями актів здачі-прийняття робіт, обґрунтованим розрахунком суми боргу тощо.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного Договору про надання послуг охорони майна замовника, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих майново-господарських відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, цивільні (господарські) зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписам ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, в порушення умов п. 3.3 Договору, акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000101 від 31.03.14р. не містить підпису замовника та печатки підприємства відповідача, у зв'язку із чим у позивача відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за послуги охорони в сумі 13 700 грн. 00 коп. за даним актом, та, відповідно, для нарахування пені та 3% річних за прострочення відповідачем грошового зобов'язання зі сплати вартості охоронних послуг за березень 2014р.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені Договором майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати наданих послуг охорони, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 54 800 грн. 00 коп. основного боргу - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача вартості охоронних послуг в сумі 13 700 грн. 00 коп. за березень 2014р. слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення з МКП „Новомосковський комбінат комунальних підприємств" 2 335 грн. 87 коп. пені, 500 грн. 70 коп. 3% річних, 948 грн. 40 коп. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13р. № 14, з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені за прострочення оплати вартості послуг охорони за вересень 2013р. за актом № ОУ-00000011 від 30.09.13р. здійснено позивачем без урахування положень ч.6 ст.232 ГК України, тому згідно здійсненого судом перерахунку, до стягнення з відповідача підлягає пеня за цим актом в сумі 888 грн. 06 коп., нарахована за період з 15.10.13р. по 14.04.14р., а всього до стягнення з відповідача підлягає сума пені у розмірі 2 108 грн. 67 коп.

Крім того, при перевірці розрахунку інфляційних втрат в межах заявленого позивачем періоду, перерахована судом сума індексу інфляції перевищує суму, нараховану позивачем, але з огляду на те, що у суду відсутнє право виходити за межі позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі, який заявлено позивачем, на загальну суму 948 грн. 40 коп.

Одночасно, перевіряючи розрахунок 3% річних, господарським судом встановлено, що позивачем невірно розраховані 3% річних за актом № ОУ-00000011 від 30.09.13р., оскільки за перерахунком суду 3% річних за прострочення грошового зобов'язання за вказаним актом за період з 15.10.13р. по 30.04.14р. складають суму 222 грн. 95 коп., у зв'язку із чим до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у загальній сумі 479 грн. 68 коп.

В решті позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахованих позивачем господарських санкцій слід відмовити.

За умовами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Міського комунального підприємства "Новомосковський комбінат комунальних підприємств" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Радянська, б. 14, код ЄДРПОУ 32679659) на користь Приватного підприємства "ГРІФ-2007" (51260, Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с. Вільне, вул. Фрунзе, б. 2, код ЄДРПОУ 35323635) 54 800 грн. 00 коп. (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот грн. 00 коп.) основного боргу, 948 грн. 40 коп. (дев'ятсот сорок вісім грн. 40 коп.) індексу інфляції, 479 грн. 68 коп. (чотириста сімдесят дев'ять грн. 68 коп.) 3% річних, 2 108 грн. 67 коп. (дві тисячі сто вісім грн. 67 коп.) пені, 1 474 грн. 46 коп. (одну тисячу чотириста сімдесят чотири грн. 46 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено - 26.08.14р.