Рішення
від 06.08.2014 по справі 910/12486/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12486/14 07.08.14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінопрем'єр»

про стягнення боргу за договором поставки

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Скиба І.О. (дов.№12 від 25.06.2014)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТМА» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінопрем'єр» про стягнення боргу за договором поставки.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих за договором поставки зобов'язань, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 4294,84 грн. із нарахуванням штрафних санкцій (пені) у розмірі 268,75 грн., збитків від інфляції у розмірі 86,76 грн. та 3% річних у розмірі 52,73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 порушено провадження у справі №910/12486/14 та призначено її до розгляду на 07.08.2014 року.

05.08.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, а саме позивач, у зв'язку із погашенням відповідачем суми основного боргу, просив стягнути 268,75 грн. пені, 52,73 грн. 3% річних та 86,76 грн. інфляційних втрат.

До початку судового засідання 07.08.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив припинити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю предмету спору внаслідок сплати ним заборгованості. На підтвердження даного факту відповідачем долучено до відзиву платіжне доручення №514 від 01.07.2014 на суму 4294,84 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав надану 05.08.2014 заяву про зменшення розміру позовних вимог та просив задовольнити позов з урахуванням даної заяви.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та розглянувши вказану вище заяву, зауважив, що розгляд справи в подальшому буде здійснюватись у межах заявлених позовних вимог з урахуванням заявлених зменшень.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився,про дату, час та місце проведення якого повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТМА» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кінопрем'єр» (покупець) укладено договір поставки №40-0301/1 КЛ, за яким, відповідно до предмету договору, постачальник зобов'язується постачати і передавати покупцю певний товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору. (а. с. 5-8)

Даний Договір автоматично пролонгується на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін письмово не заявить іншій стороні про припинення дії договору не менш, як за 30 календарних днів до запланованої дати припинення строку дії.

Відповідно до п.2.1.1 та 2.2.3 вищевказаного договору, постачання товару здійснюється партіями, кожна з яких визначається замовленням із зазначенням: найменування товару, одиниці виміру, кількості товару, загальної кількості товару, що повинна постачатися в конкретній партії, часткове співвідношення за сортами, видами, типами, розмірами.

Умовами п.3.7 Договору передбачено, що під час поставки постачальник надає покупцю накладні, сертифікати щодо товару, тощо. У разі приймання товару, покупець з відмітками про прийом товару повертає другий екземпляр накладної постачальнику та залишає собі один екземпляр накладної та сертифікати на товар.

Перехід права власності відбувається в момент поставки відповідної партії товару, що оформлюється видатковою накладною (п.3.8 Договору).

Як встановлено умовами Договору, зокрема п.3.9, при централізовано-кільцевих перевезеннях товару його відпуск постачальником може здійснюватися без довіреності, при умові, що покупець надає повідомлення за підписом керівника та головного бухгалтера підприємства про зразок підпису особи, уповноваженої отримувати товар, та зразок печатки/штампу, якою вказана особа завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис.

На виконання умов Договору, позивачем поставлено, а відповідачем отримано, відповідно до видаткової накладної №АА-0014478 від 03.12.2013, товарів на суму 2017,44 грн., та відповідно до видаткової накладної №АА-0015353 від 23.12.2013 товарів на суму 2277,40 грн. (а. с. 10-11)

Зазначені вище видаткові накладні підписані обома сторонами та містять печатки їхніх підприємств, які, з боку покупця (відповідача) відповідають зразкам, наведених у центрально-кільцевій довіреності №470 від 01.01.2013, наявність якої передбачена п.3.9 Договору поставки. (а. с. 9)

Пунктами 4.1, 4.5 сторони погодили, що вартість кожної партії товару, що поставляється, визначається в рахунку-фактурі та видаткових накладних. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем на розрахунковий рахунок постачальника виключно в національній валюті та в безготівковому порядку протягом 30 календарних днів та з дати постачання постачальником товару.

Оскільки, відповідач у порушення прийнятих за Договором зобов'язань, не здійснив оплату поставленого товару у строк, передбачений умовами договору, позивач 18.04.2014 направив відповідачу претензію №76, у якій просив погасити наявну заборгованість у строк до 02.05.2014 року. (а. с. 12-15)

Внаслідок того, що відповідачем так і не здійснено погашення заборгованості, яка утворилась за порушення зобов'язань, прийнятих за Договором поставки №40-0301/1 КЛ від 03.01.2008, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Оскільки, умовами Договору встановлено відповідальність сторін за порушення своїх зобов'язань, зокрема нарахування штрафних санкцій, позивачем до стягнення у межах даного спору заявлено також штрафні санкції (пеню) у розмірі 268,75 грн., збитки від інфляції у розмірі 86,76 грн. та 3% річних у розмірі 52,73 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (далі- ГК України), господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 03.01.2008 між сторонами укладено договір поставки №40-0301/1 КЛ, за яким постачальник зобов'язується постачати і передавати покупцю певний товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Стаття 629 ЦК України, яка кореспондується із ст.526 ЦК України, визначає обов'язковість виконання сторонами договору, тобто всі умови договору з моменту його укладення, який встановлено ст.640 ЦК України, стають однаково обов'язковими для виконання сторонами. Будучи пов'язані взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятися від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі виконав прийняті за Договором зобов'язання, та поставив відповідачу відповідно до видаткової накладної №АА-0014478 від 03.12.2013 товарів на суму 2017,44 грн., та відповідно до видаткової накладної №АА-0015353 від 23.12.2013 товарів на суму 2277,40 грн., проте оплати за поставлений товар так і не отримав, що спричинило звернення із даним позовом до суду.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач 07.08.2014 надав до суду платіжне доручення №514 від 01.07.2014 на суму 4294,84 грн. у рахунок погашення заборгованості за отриманий товар за Договором поставки. Під час судового засідання представник позивача також підтвердив, що сума основного боргу сплачена відповідачем у повному обсязі, у зв'язку із чим позивачем зменшено розмір позовних вимог.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі (п. 4.4. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

З огляду на вищевикладене, враховуючи заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, у якій він підтверджує сплату відповідачем суми основного боргу у сумі 4294,84 грн., суд вважає за можливе припинити провадження у справі у частині стягнення основного боргу у даній сумі.

У зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати за отримані товари за Договором поставки №40-0301/1 КЛ від 03.01.2008, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції (пеню) у розмірі 268,75 грн.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони п.6.1 Договору погодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором, сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства України.

Умовами п.6.6 Договору встановлено за неналежне виконання зобов'язань щодо порядку розрахунків, покупець на вимогу постачальника сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, з урахуванням умов Договору та приписів ст. 232 Господарського кодексу України, з яким суд погоджується щодо сум, строків, ставок і методики нарахувань штрафних санкцій (пені) у розмірі 268,75 грн.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи статті 549, частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Суд зауважує, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) та інфляційних втрат, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові та відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Встановивши правомірність здійснення нарахування та перевіривши розрахунок позивача 3% річних з простроченої суми та інфляційних втрат, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 86,76 грн., а також 3% річних у розмірі 52,73 грн., підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги що позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 268,75 грн., збитків від інфляції у розмірі 86,76 грн. та 3% річних у розмірі 52,73 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінопрем'єр» про стягнення боргу за договором поставки припинити у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 4294,84 грн.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінопрем'єр» про стягнення боргу за договором поставки - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінопрем'єр» (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 5; ідентифікаційний код 25195022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМА» (02068, місто Київ, вулиця Вербицького, будинок 1; ідентифікаційний код 31287090) 268 (двісті шістдесят вісім) гривень 75 штрафних санкцій, 86 (вісімдесят шість) гривень 76 копійок - інфляційної складової боргу, 52 (п'ятдесят дві) гривні 73 копійки трьох відсотків річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні у присутності представника позивача 07.08.2014 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 12.08.2014 року

Суддя К.В. Полякова

Дата ухвалення рішення06.08.2014
Оприлюднено31.08.2014

Судовий реєстр по справі —910/12486/14

Рішення від 06.08.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Полякова К.В.

Ухвала від 24.06.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Полякова К.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні