Рішення

від 23.07.2014 по справі 911/1864/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2014 р. Справа № 911/1864/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Горбатюк Н. М. (довіреність б/н від 17.03.2014 р.), Довжук Д. А. (договір про надання правової допомоги № 25-4/14 від 12.05.2014 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хербіон", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства „Альба Україна", м. Бориспіль

про стягнення 412 431, 62 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Хербіон" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПРАТ „Альба Україна" про стягнення 412 431, 62 грн основної заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору купівлі-продажу № 03/08 від 24.03.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.05.2014 р. порушено провадження у справі № 911/1864/14 за позовом ТОВ „Хербіон" до ПРАТ „Альба Україна" про стягнення 412 431, 62 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 04.06.2014 р.

22.05.2014 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 22.05.2014 р. про забезпечення позову, у якій він просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти в сумі 420 681, 62 грн, що належать відповідачеві.

04.06.2014 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшов лист № 1943 від 03.06.2014 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

04.06.2014 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 25.06.2014 р.

25.06.2014 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 04.07.2014 р.

03.07.2014 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання б/н від 29.05.2014 р. про збільшення позовних вимог, у якому він просить суд стягнути з відповідача на свою користь додатково 102 922, 64 грн пені, 61 397, 33 грн інфляційних збитків, 60 212, 84 грн 3 % річних.

04.07.2014 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.07.2014 р.

23.07.2014 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його клопотання про збільшення позовних вимог.

Клопотання б/н від 29.05.2014 р. позивача про збільшення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 03/08, згідно умов п. 1.1. якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити лікарські засоби, вироби медичного призначення, продукцію інших товарних груп в асортименті, за цінами та у кількості відповідно до накладних (рахунюв-фактур), які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 1.2. договору загальна сума договору становить сумарну вартість відвантаженого товару за видатковими накладними (рахунками-фактурами) протягом періоду дії договору.

Відповідно до п. 3.1. договору оплата за товар здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що оплата за товар проводиться шляхом попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу 60 календарних днів з дати підписання видаткових накладних.

Пунктом 11.7. договору визначено строк його дії, згідно якого договір купівлі-продажу набуває чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2009 р., але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно з п. 11.8. договору строк дії даного договору автоматично продовжується на один рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін на протязі 15 календарних днів до закінчення дії даного договору письмово, шляхом направлення поштового листа з повідомленням, не повідомить іншу сторону про небажання продовжувати строк дії даного договору

На виконання умов договору позивачем у період з січня 2013 р. по березень 2014 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 4 450 693, 14 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними, перелік яких зазначений у акті звірки взаєморозрахунків станом на 27.03.2014 р., підписаному обома сторонами, наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково повернуто товар та виконано свій обов'язок по оплаті товару на загальну суму у розмірі 6 264 695, 48 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними на повернення товару і відповідними виписками з банківського рахунку позивача, перелік яких зазначений у акті звірки взаєморозрахунків станом на 27.03.2014 р., підписаному обома сторонами, наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 412 431, 62 грн (з урахуванням сальдо відповідача на користь позивача за договором станом на 01.01.2013 р. у розмірі 2 226 433, 96 грн), що підтверджується договором купівлі-продажу № 03/08 від 24.03.2008 р., відповідними видатковими накладними, перелік яких зазначений у акті звірки взаєморозрахунків станом на 27.03.2014 р., підписаному обома сторонами, відповідними видатковими накладними на повернення товару і відповідними виписками з банківського рахунку позивача, перелік яких зазначений у акті звірки взаєморозрахунків станом на 27.03.2014 р., підписаному обома сторонами, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 412 431, 62 грн за договором купівлі-продажу № 03/08 від 24.03.2008 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором купівлі-продажу № 03/08 від 24.03.2008 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 03.06.2013 р. по 30.11.2013 р. всього на загальну суму 102 922, 64 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що у випадку порушення сторонами умов даного договору винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент виникнення прострочення зобов'язання, за кожен день прострочення.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 102 922, 64 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з січня 2013 р. по квітень 2014 р. всього на загальну суму 61 397, 33 грн та з 01.01.2013 р. по 22.05.2014 р. всього на загальну суму 60 212, 84 грн відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 61 397, 33 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 60 212, 84 грн.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на послуги адвоката у розмірі 8 000, 00 грн.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Понесені позивачем витрати на послуги адвоката у розмірі 8 000, 00 грн підтверджуються договором „Про надання правової допомоги" № 25-4/14 від 12.05.2014 р., укладеним між ТОВ „Хербіон" та Адвокатським бюро „Адвокатська фірма „Довжук та партнери", додатковою угодою № 1 до договору „Про надання правової допомоги" № 25-4/14 від 12.05.2014 р., підписаною між ТОВ „Хербіон" та Адвокатським бюро „Адвокатська фірма „Довжук та партнери", ордером серії КВ № 062759 від 29.05.2014 р., актом приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 25-4/14 від 25.06.2014 р., платіжним дорученням № 189 від 16.05.2014 р. на суму 8 000, 00 грн, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 3328 від 29.05.2008 р., наявними у матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Також, як було зазначено вище, позивач у заяві б/н від 22.05.2014 р. про вжиття заходів до забезпечення позову просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти в сумі 420 681, 62 грн, що належать відповідачеві.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У зв'язку із тим, що позивач не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про залишення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Альба Україна" (ідентифікаційний код 22946976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хербіон" (ідентифікаційний код 35264475) 412 431 (чотириста дванадцять тисяч чотириста тридцять одна) грн 62 (шістдесят дві) коп. основної заборгованості, 102 922 (сто дві тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн 64 (шістдесят чотири) коп. пені, 61 397 (шістдесят одна тисяча триста дев'яносто сім) грн 33 (тридцять три) коп. інфляційних збитків, 60 212 (шістдесят тисяч двісті дванадцять) грн. 84 (вісімдесят чотири) коп. 3 % річних та судові витрати 12 739 (дванадцять тисяч сімсот тридцять дев'ять) грн. 29 (двадцять дев'ять) коп. судового збору та 8 000 (вісім тисяч) грн 00 (нуль) коп. витрат на послуги адвоката.

3. Відмовити у задоволенні заяви б/н від 22.05.2014 р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Хербіон" про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

06 серпня 2014 р.