Ухвала

від 26.08.2014 по справі 5016/2184/2012 (15/47)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

26 серпня 2014 року Справа № 5016/2184/2012 (15/47)

Суддя Ржепецький В.О., розглянувши скаргу арбітражного керуючого Балєвої О.О. у справі про банкрутство: товариства з обмеженою відповідальністю "Керн Груп", 55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Дзержинського, 17, код ЄДРПОУ 35964750,

кредитори :

1. Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області, 55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Революції, 36

2. Первомайський міськрайонний центр зайнятості, вул. Шевченко, 18, м.

Первомайськ, Миколаївська область, 55200

3. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та виробництві та професійних захворювань України в Первомайському районі, вул. Грушевського, 28, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213

на дії: Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, м.Миколаїв, вул. Декабристів, 41/23

за участі представників :

від 1-го кредитора: Пугача В.Ю. за довіреністю №10/16 від 11.12.2013;

від 3-го кредитора: Малійчик З.М. за довіреністю №8 від 01.08.2013;

від органу ДВС: не з'явився,

арбітражний керуючий Балєва О.О.

встановив:

23.07.2014 арбітражним керуючим Балєвою О.О. подано суду скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області від 22.07.2014, в якій скаржник просить суд: визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області щодо відмови у виконанні постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 у справі №2013/2184/2012 (15/47) та наказу господарського суду Миколаївської області від 08.07.2013; визнати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про відмову у відкритті виконавчого провадження №43865246 від 03.07.2014 недійсною; зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області відкрити виконавче провадження та здійснити стягнення з УПФУ в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області на користь арбітражного керуючого Балєвої О.О. 6207,96 грн. оплати послуг ліквідатора за наказом господарського суду Миколаївської області від 08.07.2013 №5016/2184/2012 (15/47).

Ухвалою суду від 24.07.2014 розгляд скарги арбітражного керуючого Балєвої О.О. на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області призначений на 26.08.2014р., зобов'язано орган ДВС надати відзив по суті скарги, докази на обґрунтування відзиву і заперечень проти скарги, забезпечити явку в судове засідання повноважного представника, надати для огляду в судовому засіданні матеріали виконавчого провадження №43865246.

13.08.2014 арбітражним керуючим Балєвою О.О. додатково до матеріалів скарги подано копію листа Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області №15-08/2/8410 від 30.07.2014.

Клопотанням від 26.08.2014 арбітражний керуючий Балєва О.О. просить суд скаргу №01-21/46 від 22.07.2014 в частині визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області щодо відмови у виконанні постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 по справі №5016/2184/2012 (15/47) та наказу господарського суду Миколаївської області від 08.07.2013 №5016/2184/2012 (15/47) залишити без розгляду.

Первомайський міськрайонний центр зайнятості правом участі в судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Органом ДВС явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомлено, письмового відзиву по суті скарги суду не надано, про дату, час та місце розгляду справи орган ДВС повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 26.08.2014 арбітражний керуючий Балєва О.О. підтримує свою скаргу від 22.07.2014 з урахуванням клопотання від 26.08.2014, просить її задовольнити.

Присутні представники кредиторів залишають вирішення питання на розсуд суду.

Вивчивши матеріали скарги, заслухавши пояснення арбітражного керуючого Балєвої О.О. та думки представників кредиторів, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги виходячи з наступного.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 у справі №5016/2184/2012 (15/47) стягнуто на користь арбітражного керуючого Балєвої О.О. з управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області 6207,96 грн. оплати послуг ліквідатора.

На виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 господарським судом Миколаївської області 08.07.2013 видано відповідний наказ №5016/2184/2012 (15/47).

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області постановою №43865246 від 03.07.2014 відмовлено у відкритті виконавчого провадження та 10.07.2014 направлено на адресу арбітражного керуючого Балєвої О.О. відповідну постанову та оригінал наказу №5016/2184/2012 (15/47).

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

23.07.2014 арбітражним керуючим Балєвою О.О. подано суду скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області. Скаргу обґрунтовано посиланням на порушення органом ДВС норм ст. 124 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язковості виконання судових рішень, що набрали законної сили, ст. ст. 2, 11, 21 Закону України « Про виконавче провадження».

Положеннями ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно вимог ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Згідно указу Президента України від 09.12.2010 №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» органи Пенсійного фонду України є центральним органом виконавчої влади.

Таким чином, виконавчі документи про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган виконавчої влади пред'являються на примусове виконання до Державної казначейської служби України в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №945.

Відповідно до положення п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до п. 8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. N 04-5/365, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З наведеного витікає, що необхідною умовою визнання того чи іншого рішення державного виконавця неправомірним, є встановлений матеріалами справи факт порушення ним в момент його ухвалення норм закону.

Натомість, доказів того, що при винесенні оскаржуваної постанови державним виконавцем порушено норми Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, скарга та додані до неї документи не містить.

Як витікає з наведених вище міркувань, законодавством встановлено чітко визначений порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державних органів. Твердження скаржника, покладені в основу скарги, які грунтуються на неможливості фактичного виконання рішення суду в цій справі, органом, який у відповідності до Закону має його виконати, не можуть бути підставою для зміни встановленого Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» порядку виконання рішення суду.

Наведене спростовує твердження скаржника щодо порушення державним виконавцем Закону при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, що зумовлює відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги відмовити.

Суддя В.О. Ржепецький