Рішення

від 18.08.2014 по справі 911/2751/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2014 р. Справа № 911/2751/14

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода», Вінницька обл., Іллінецький р-н, с. Павлівка

до Приватного підприємства «Електровес», Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 230900,00 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Шмагалов В.Б. - довіреність № 47 від 02.05.2014 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

до господарського суду Київської області звернулось Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода» (далі - позивач) з позовом до Приватного підприємства «Електровес» (далі - відповідач) про стягнення 230900,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором від 25.07.2011 р. № 75 щодо виконання підрядних робіт. У зв'язку з цим Позивач просить суд стягнути з Відповідача 230900,00 грн. заборгованості, з якої: 110000,00 грн. сплаченого та неповернутого авансу, 120000,00 грн. суми неповернутого завдатку, згідно ст. 571 ЦК України та 900,00 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.07.2014 р. порушено провадження у справі № 911/2751/14 та призначено її до розгляду на 18.08.2014 р.

В судове засідання 18.08.2014 р. з'явився представник Позивача та надав пояснення у справі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі. Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов суду не надав.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до інформації з сайту УДППЗ «Укрпошта» - відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення за номером 0103244931832 - ухвала суду від 11.07.2014 р. про порушення провадження у справі №911/2751/14, яка направлялася Відповідачу у справі, надійшло 23.07.2014 р. до відділення зв'язку БІЛА ЦЕРКВА 6 з індексом 09106, на даний час не вручене.

Таким чином, Відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Детально розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника Позивача та дослідивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2011 р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Злагода» (замовник, позивач у справі) та Приватним підприємством «Електровес» (виконавець, відповідач у справі) укладено договір № 75 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. п. 1.1., 1.2. договору) замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання робіт по переобладнанню, ремонту, наладці та сервісному обслуговуванню промислового обладнання (автомобільних ваг) протягом 12 місяців після завершення робіт по договору. Будівництво ваг на 18 м до 80 т. Термін виконання робіт протягом 35 днів від дня одержання авансу на розрахунковий рахунок виконавця, для придбання необхідного обладнання та доставки його по місцю проведення робіт.

Частиною 2 Договору передбачено вартість робіт та порядок розрахунків, зокрема за виконані роботи замовник перераховує (або видає готівкою) виконавцеві у відповідності з договірною ціною 180000,00 грн. в т.ч. ПДВ (п. 2.1.). До початку робіт замовник перераховує авансовий платіж на розрахунковий рахунок виконавця в розмірі 65% від договірної ціни у сумі 120000,00 грн. в т.ч. ПДВ (п. 2.2.). 25% - після поставки конструкції та обладнання ваг, перед початком монтажу (п. 2.3.). Остаточний розрахунок проводиться протягом 5 днів після підписання акту здачі-приймання робіт та здачі ваг центру стандартизації та метрології України (п. 2.4.).

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач належним чином виконав вимоги п. 2.2. Договору, перерахувавши суму авансу 120000,00 грн. на рахунок Відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 291 від 25.07.2011 р. та випискою з банківського рахунку за 26.07.2011 р., копії яких додано Позивачем до позовної заяви.

Проте, в порушення свого зобов'язання, Відповідачем після отримання коштів не були розпочаті будівельні роботи за Договором та станом на дату розгляду справи виконані не були.

В подальшому Відповідачем було частково повернуто сплачений аванс, зокрема 20.07.2012 р. Відповідачем було перераховано Позивачу 10000,00 грн. Доказів повернення Позивачу решти суми авансу суду не надано та наявність вказаної заборгованості Відповідачем не спростована.

У березні та квітні 2014 р. Позивач звертався до Відповідача з претензіями щодо сплати заборгованості у сумі 110000,00 грн., проте вказані претензії повернулися Позивачу з довідкою УДППЗ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання». Зазначені конверти долучені Позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу Відповідача перед Позивачем в розмірі 110000,00 грн., а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім цього Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму 120000,00 грн., визначену Позивачем відповідно до ст. 571 ЦК України, як відповідальність за порушення зобов'язання у розмірі завдатку.

Згідно ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Частиною 1 ст. 571 ЦК України передбачено, що якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Таким чином, враховуючи, що суду не надано доказів домовленості між сторонами щодо визначення суми 120000,00 грн., перерахованої Позивачем Відповідачу, у якості саме завдатку, та згідно п. 2.2. Договору вказану суму визначено авансом, позовна вимога про стягнення з Відповідача 120000,00 грн. в порядку ст. 571 ЦК України не підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язання за Договором, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 900,00 грн. штрафу.

Частиною першою ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами другою, третьою цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4.4. Договору, виконавець несе відповідальність за строки виконання і якість робіт по переобладнанню, ремонту, наладці та сервісному обслуговуванню промислового обладнання (автомобільних ваг). За несвоєчасне виконання умов договору виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 0,5% від вартості невиконаних робіт.

Перевіривши розрахунок штрафу, наданий Позивачем, господарський суд встановив, що він є обґрунтованим, арифметично вірним, а отже вимога Позивача про стягнення з Відповідача штрафу за невиконання зобов'язання за Договором підлягає задоволенню повністю в сумі 900,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Електровес» (09106, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Таращанська, 163 «а», кв. 35; код ЄДРПОУ 36822788) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» (22713, Вінницька обл., Іллінецький р-н, с. Павлівка, вул. Набережна, 5; код ЄДРПОУ 32446499) 110000 (сто десять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 900 (дев'ятсот) грн. 00 коп. штрафу та 2218 (дві тисячі двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата виготовлення та підписання рішення 26.08.2014 р.

Суддя Наріжний С.Ю.