Рішення

від 02.02.2007 по справі 11/42

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/42

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

----------------------------------------------------------------------------------------------------------                                 

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"02" лютого 2007 р.                                                                                   Справа №  11/42

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Довганя К.І., при секретарі –Анастасьєвій Л.В., за участю представників сторін: позивача –Дрогоман О.О. за довіреністю,  відповідача –Сінельніков Є.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу  за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Техрент Ко” до  товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Етекс” про стягнення 48603,34 грн.,

                                                   ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення інфляційних та річних у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за укладеним сторонами договором. В обгрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач не належним чином виконував умови укладеного сторонами договору поставки продукції в частині своєчасної оплати, що встановлено рішенням господарського суду Черкаської області від 24 вересня 2004 р., яким з відповідача на користь позивача було стягнуто суму основного боргу. Однак присуджений судом борг  відповідач повністю сплатив лише 20 листопада 2006 р. За таких обставин, на думку позивача, він вправі вимагати стягнення з відповідача інфляційних та річних за весь час прострочки оплати боргу.  

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позові.

Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні проти позову заперечили, пославшись на наступне.

Рішення господарського суду Черкаської області, на яке посилається позивач, знаходилось на виконанні у виконавчій службі, а тому, на думку відповідача, його вина в затягуванні оплати присудженого судом боргу відсутня а тому вимоги позивача щодо стягнення інфляційних та річних є безпідставними.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

15 грудня 2003 р. сторонами було укладено договір №1-С, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 1855616,60 грн. Однак відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати вартості придбаної продукції належним чином не виконував, заборгувавши позивачу станом на 9 серпня 2004 р. 241465,70 грн. Вказані обставини були встановлені рішенням господарського суду Черкаської області від 24 вересня 2004 р., яким з відповідача на користь позивача була стягнута  заборгованість за договором а саме 236559,11 грн. Дане рішення набрало законної сили. Виданий на виконання рішення суду наказ було передано на виконання до виконавчої служби. Повне погашення присудженого судом боргу відповідач здійснив лише 20 листопада 2006 р.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору та існування заборгованості в сумі 236559,70 грн. встановлено рішенням господарського суду та не підлягає повторному доведенню.

Ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну  дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати:

-          з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення  ЦК

України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з фактичних обставин справи та приписів наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли з моменту укладення  договору від 15 грудня 2003 р. за умовами якого позивач був зобов'язаний поставити відповідачу продукцію а відповідач прийняти та оплатити її у визначені договором розмірі та строки.

Повний розрахунок за придбану продукцію відповідач здійснив лише 20 листопада 2006 р. і саме з цієї дати його зобов'язання за договором було припинено.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Згідно розрахунку, поданого позивачем за весь період прострочки а саме з вересня 2004 р. по листопад 2006 р. інфляційні становлять 39467,54 грн. а річні 9135,80 грн. Розрахунок зроблено вірно.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та інші судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

                                                          ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Етекс” м. Черкаси, вул. Червоноармійська, 165, код 25208241 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Техрент Ко”, м. Дніпропетровськ, вул. Ламана, 17, код 32140177 –39467,54грн. інфляційних,  9135,80 грн. річних, 486,03 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                                К.І.Довгань