Постанова

від 20.01.2007 по справі 15/308/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/308/36

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "20" січня 2007 р.                                                  Справа № 15/308/36

Позивач: управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі, м. Борзна, вул. Леніна, 2.

Відповідач: приватне підприємство «Малозагорівське», с. М. Загорівка Борзнянського району, вул. 1 Травня, 173 а.

Про стягнення 5092,53 грн.   Судя  Федоренко Ю.В., секретар Фурник К.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Тарасенко Г.М., дов. від 27.01.06, 18.01.07 не з»явилась.   

Від відповідача: Лаврентьєв С.В., дов. від 07.12.06, Соловар М.М.- директор.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача витрат на виплату і доставку пенсій за віком, які призначені на пільгових умовах за період з вересня по грудень 2005 р. включно.

Відповідач позов не визнав посилаючись на те, що з 1 січня 2006 р. набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств –платників фіксованого сільськогосподарського податку»згідно з яким виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до п. в –е та ж статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»здійснюється до 1 січня 2005 р. за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 р. за рахунок коштів Державного бюджету України, а тому він є неналежним відповідачем у справі.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Відповідач зареєстрований в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що не оспорюється сторонами і не потребує доказуванню відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України.

Частиною другою Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003р. (далі –Закон України №1058) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюються згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України №1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим законом.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2, абз.3 п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (в діючій в 2005 році редакції) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за ставкою 100 % від об'єкта оподаткування.

З наведено випливає обов'язок відповідача відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у 2005 році.

Згідно з Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного Фонду України від 19.12.2003р. №21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. за №64/8663 (далі –Інструкція) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах (п. 6.2.).

Згідно п.6.4. вищезазначеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України №1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Матеріалами справи підтверджується, що працівникам відповідача були призначені пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 13 пп. В та Д Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідачу направлено Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за 2005р. (надалі розрахунок) з щомісячним розміром відшкодування 349,86 грн. Ляшиченко Р.Г., 364,49 грн. Чубатий О.П., 344,97 грн. Ярош С.В., 357,23 грн. Плеса П.І., 354,35 грн. Брязкало М.І., 46,80 грн. Марченко Л.М. В розрахунку зазначено, що місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенмій складає  у вересні 1635,45 грн., в жовтні – грудні 1453,21 грн. щомісячно.

Факт отримання розрахунку відповідачем підтверджується підписом бухгалтера підприємства на першій сторінці розрахунку та  копією журналу реєстрації розрахунків по відшкодуванню пільгових пенсій.

Визначений розмір витрат на виплату та доставку пенсій за період стягнення відповідаче6м не оспорюється.

Відповідно до п.6.8 Інструкції підприємство щомісяця до 25-го числа вносить до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Сума яка підлягає відшкодуванню відповідачем становить 5092,53 грн. Між позивачем та відповідачем підписано двосторонній акт звірки станом на 01.01.2006р., відповідно до якого заборгованість відповідача по пільгових пенсіях становить 6910,23 грн.

Доказів оплати 5099,53 грн відповідач не наддав.

На підставі викладеного позов є обгрунтованим і підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств –платників фіксованого сільськогосподарського податку», згідно з яким останній абзац п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»встановлює, що виплата пенсій особам, пенсії яким призначено відповідно до п.п. «в»-«е»та «ж»ст.13 Закону України «Про  пенсійне забезпечення»здійснюється до 01.01.05 за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01.01.05 за рахунок коштів Державного бюджету України не приймається судом до уваги, оскільки вказаний Закон набирає чинності з 01.01.06. По даній справі вирішується питання про стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пенсій за вересень –грудень 2005 р.

  Відповідно до ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

   Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 94, 158-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Малозагорівське», с. М. Загорівка Борзнянського району, вул. 1 Травня, 173 а., код 03796078, ( р/р 260048265 в ЧОД АППБ «Аваль»м. Чернігова ), на користь Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі (м.Борзна, вул.Леніна,2, р/р 2560930301265 у Борзнянському відділенні Ощадбанку МФО 343035 код 24841460), 5092,53 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не  скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Чернігівської області.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного господарського суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                              Ю.В.Федоренко