Ухвала

від 22.08.2014 по справі 496/2676/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/7394/14

Головуючий у першій інстанції Буран В.М.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Дрішлюка А.І., Кварталової А.М.,

при секретарях - Феленко В.В., Волчанському О.Ю., Швець В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_4, заінтересована особа - ОСОБА_5 про встановлення факту, що має юридичне значення, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27 червня 2014 року,

встановила

У червні 2014 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаною заявою, в якій на підставі ст. ст. 256 - 258 ЦПК України просив встановити юридичний факт в тому, що внесок до статутного фонду ПП «ВИТА-МЕД» становить: - ОСОБА_5 - 5 000 грн., що відповідає 1,45% від фактично сформованого статутного капіталу ПП «ВИТА-МЕД»; - ОСОБА_4 - 341 000 грн., що становить 98,55% від фактично сформованого статутного капіталу ПП «ВИТА-МЕД».

В заяві ОСОБА_4 вказав, що у 2006 р. сторони створили ПП «ВИТА-МЕД» із статутним фондом у розмірі - 10 000 грн. з розмірами часток - по 5 000 грн., що становить по 50% за кожним. Був затверджений Статут приватного підприємства, директором підприємства призначено ОСОБА_5.

У 2011 р. на загальних зборах засновників ПП «ВИТА-МЕД» було прийнято рішення про збільшення статутного фонду підприємства до 1 000 000 грн. з розмірами часток - по 500 000 грн., що становить по 50% за кожним. Внесені та зареєстровані відповідні зміни до Статуту підприємства. Однак, ОСОБА_5 не виконав рішення загальних зборів засновників ПП «ВИТА-МЕД», не вніс жодної копійки на збільшення статутного фонду підприємства.

У державного реєстратора неможливо отримати документ, який посвідчує невнесення ОСОБА_5 до статутного капіталу 500 000 грн.. Для приведення установчих документів у відповідність до діючого законодавства та фактичним реальним обставинам виникла необхідність у встановленні вищевказаного юридичного факту.

Заявник та його представник в судовому засіданні на задоволенні заяви наполягали, просили її задовольнити за вказаних у ній підстав.

Заінтересована особа та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви, просили залишити її без розгляду. Посилалися на те, що між сторонами наявний спір про корпоративне право, який має вирішуватися в господарському суді, про що надали відповідні письмові заперечення.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 27.06.14 р. заяву ОСОБА_4 задоволено. Встановлено юридичний факт в тому, що внесок ОСОБА_5 до статутного капіталу ПП «ВИТА-МЕД» становить - 5 000 грн., що складає 1,45% від фактично сформованого статутного капіталу ПП «ВИТА-МЕД». Встановлено юридичний факт в тому, що внесок ОСОБА_4 до статутного капіталу ПП «ВИТА-МЕД» становить - 341 000 грн., що складає 98,55% від фактично сформованого статутного капіталу ПП «ВИТА-МЕД».

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду першої інстанції скасувати, заяву ОСОБА_4 залишити без розгляду. Посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням норм процесуального (ст. ст. 10, 57, 60, 212, 256 ЦПК України) права.

В судовому засіданні ОСОБА_5 та його представники підтримали доводи та вимоги, які викладені в апеляційній скарзі. Надали додаткові пояснення до апеляційної скарги щодо наявності між сторонами спору.

ОСОБА_4 в письмових запереченнях на апеляційну скаргу вважав необхідним скаргу відхилити, рішення залишити без змін. Посилався на те, що у рішенні суду вказується про відсутність будь-якого спору між сторонами. За рішенням суду не вимагається будь-яких коштів з підприємства, визнання права власності, володіння на будь-яку частку статутного капіталу чи майна підприємства. Встановлення юридичного факту необхідно, щоб внести зміни до Статуту підприємства про зменшення статутного капіталу підприємства. У судовому засіданні ОСОБА_4 та його представник підтримали доводи та вимоги, які викладені в письмових запереченнях на скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви, суд першої інстанції виходив з того, що спір між сторонами відсутній, оскільки з матеріалів справи беззаперечно вбачається, що ОСОБА_5 не вніс належної з нього частки до статутного капіталу ПП «ВИТА-МЕД», крім суми в 5 000 грн. при первісному створені підприємства. Крім того, заявник не вимагає будь-яких коштів як з ОСОБА_5, так і з підприємства. Не просить заявник також визнати за ним право власності на будь-яку частку статутного капіталу чи майна підприємства (а. с. 131 - 133).

Колегія суддів вважає, що погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна. Суд першої інстанції дійшов такого висновку із порушенням норм процесуального (ст. ст. 235, 256 ЦПК України) права.

Відповідно до ч. 6 ст. 235 ЦПК, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Частиною 4 ст. 256 ЦПК України передбачено, що у випадку виявлення під час розгляду справи про встановлення факту, що має юридичне значення спору про право, суд залишає заяву без розгляду.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 у заяві стверджує про внесення ним до статутного капіталу створеного сторонами приватного підприємства грошей у розмірі - 341 000 грн., а ОСОБА_5 грошей у сумі - 5 000 грн. (а. с. 2 - 4), на підтвердження чого надав відповідні докази (а. с. 85 - 126). У наданих суду першої інстанції ОСОБА_5 запереченнях (а. с. 68 - 69) останній не визнавав його внесок до статутного фонду підприємства у сумі - 5 000 грн.. Стверджував про внесення ним до статутного фонду підприємства грошей у сумі - 240 000 грн.., про що надав суду відповідні докази (а. с. 70 - 72).

Таким чином, між сторонами встановлено наявність спору про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження. ОСОБА_4 обрав невірний спосіб захисту порушеного права. Встановлення характеру спору між сторонами в рамках даної цивільної справи до повноважень суду не входить (ст. ст. 10, 11 ЦПК України). Доводи апелянта щодо наявності спору між сторонами є обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість розгляду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення та її задоволення в порядку окремого провадження. З цього виходить і судова практика як Верховного Суду України, так і Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (а. с. 188 - 197).

За правилами, передбаченими п. 4 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і постановити ухвалу про залишення заяви без розгляду при порушенні норм процесуального права. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції допустився порушень вищевказаних норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи щодо задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Необхідно постановити ухвалу про залишення заяви без розгляду. ОСОБА_4 необхідно роз'яснити, що він має право подати відповідний позов до суду на загальних підставах.

Керуючись ст. ст. 235, 303, 307, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27 червня 2014 року - скасувати.

Заяву ОСОБА_4, заінтересована особа - ОСОБА_5 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.

Роз'яснити ОСОБА_4, що він має право подати відповідний позов до суду на загальних підставах.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. І. Дрішлюк

А. М. Кварталова