Постанова

від 06.05.2014 по справі 804/5153/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 р. Справа № 804/5153/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Шабанова Д.В.

представника позивача: Ткаченка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод бурової техніки «ДСД»

до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод бурової техніки «ДСД» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 02 грудня 2013 року №0003072201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість.

В обґрунтування пред'явлених позовних вимог зазначалося, що в акті документальної позапланової виїзної перевірки позивача від 17.10.2013р. №190/221/21931694, на підставі якого видано оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідачем безпідставно зроблено висновок про нереальність правочинів, укладених позивачем з його контрагентом ТОВ «К.С.ТОРГ», оскільки ці правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, натомість, акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами вказаних правочинів. Також доводи відповідача відносно того, що є певні недоліки в заповненні товарно-транспортних накладних не є підтвердженням нереальності самої господарської операції, тим більше, що всі основні реквізити в них наявні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач неправомірно завищив суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «К.С.ТОРГ» за липень 2013 року, оскільки правочини, укладені з цим контрагентом, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є матеріали зустрічної звірки ТОВ «К.С.ТОРГ», які відповідач отримав від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, та згідно яких встановлено не підтвердження реальності проведення господарських операцій ТОВ «К.С.ТОРГ» з позивачем з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку. Також відповідач посилався на те, що надані позивачем до перевірки товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам до первинних документів в розумінні ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: в них відсутня інформація про адреси пункту навантаження та пункту розвантаження товарно-матеріальних цінностей, придбаних позивачем у ТОВ «К.С.ТОРГ». Також відповідач зазначав, що ремонтні роботи, які нібито ТОВ «К.С.ТОРГ» виконувало для Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод бурової техніки «ДСД», фактично були виконані самим позивачем, оскільки у нього наявні для цього всі необхідні ресурси, так як він здійснює діяльність в галузі машинобудування і може забезпечити ремонт власного обладнання.

Представник відповідача у судове засідання з розгляду справи не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові заперечення відповідача на позов, матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод бурової техніки «ДСД» (далі - ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД») (код ЄДРПОУ 21931694) зареєстроване виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 11.09.1995р., перебуває на обліку в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Криворізька північна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області ) як платник податків та, зокрема, є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу в. о. начальника Криворізької північної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №241 від 03.10.2013р. завідувачем сектору планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту та головним державним податковим ревізором-інспектором відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового аудиту цього контролюючого органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД» (код ЄДРПОУ 21931694) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «К.С.ТОРГ» (код ЄДРПОУ 38112852) за липень 2013 року (а.с.7).

За результатами означеної перевірки було складено акт №190/221/21931694 від 17.10.2013р., яким, зафіксовано допущення позивачем порушення приписів п.180.1 ст.180, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «К.С.ТОРГ» за липень 2013 року на загальну суму 248352,00 грн. (а.с.8-22).

Означений висновок обґрунтований тим, що позивач неправомірно завищив суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «К.С.ТОРГ» за липень 2013 року, оскільки правочини, укладені з цим контрагентом, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є матеріали зустрічної звірки ТОВ «К.С.ТОРГ», отримані від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, а саме: довідки від 24.09.2013р. №209/223/38112852, згідно якої встановлено не підтвердження реальності проведення господарських операцій ТОВ «К.С.ТОРГ» з ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД» з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку. Також у акті перевірки позивача №190/221/21931694 від 17.10.2013р. зазначено, що останнім були надані до перевірки товарно-транспортні накладні, які оформлені з порушенням вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: в них відсутня інформація про адресу пункту навантаження та розвантаження, в яких здійснювалось завантаження автотранспортного засобу товарно-матеріальними цінностями та відповідно розвантаження. Крім того в акті значиться, що ремонтні роботи, які нібито ТОВ «К.С.ТОРГ» виконувало для ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД», фактично були виконані самим позивачем, оскільки у нього наявні для цього всі необхідні ресурси, так як він здійснює діяльність в галузі машинобудування і може забезпечити ремонт власного обладнання самостійно.

На підставі означеного акту перевірки, з урахуванням заперечень на нього та рішення за результатом їх розгляду, Криворізькою північною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 02 грудня 2013 року було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0003072201, яким ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 372528,00грн., з яких за основним платежем - 248352,00грн. та за штрафними санкціями - 124176,00грн. (а.с.23).

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що предметом основної діяльності ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД» є виробничо-господарська діяльність з машинобудування, виробництво машин для добувної промисловості, гірничошахтне і гірничорудне машинобудування та надання послуг з ремонтних робіт та технічного обслуговування машин для добувної промисловості (а.с.26-33).

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, у травні 2013 року у ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД» виникла необхідність здійснення ремонту основних засобів підприємства. Оскільки в цей період позивач мав термінове замовлення від ПАТ «ЦГЗК» на виготовлення бурового верстату, з метою дотримання строків поставки обладнання та уникнення сплати пені і штрафів за порушення цих строків, ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД» звернулося до ряду підприємств з питання проведення відповідних ремонтних робіт у мінімальні строки. Тим більше, що ремонт основних засобів не є спеціалізацією позивача і підприємство не має спеціалістів у галузі ремонтів верстатів, печей, пресів та інших основних засобів. У якості контрагента було обрано ТОВ «К.С.ТОРГ».

Так, 31 травня 2013 року між ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД» та ТОВ «К.С.ТОРГ» було укладено договір підряду №029/13/1, згідно якого ТОВ «К.С.ТОРГ», як підрядник, в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язувався власними силами та засобами, на власний ризик виконати роботи згідно специфікацій до даного договору (а.с.250).

Відповідно до п. 1.2 Договору підряду №029/13/1 від 31.05.2013р. роботи здійснюються із матеріалів ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД», як замовника, при цьому частина робіт також може здійснюватися з матеріалів ТОВ «К.С.ТОРГ».

Пунктом 5.1 цього Договору передбачено, що приймання-передача виконаних робіт оформлюється актами, які підписуються уповноваженими представниками підрядника та замовника.

Як вбачається з актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), ТОВ «К.С.ТОРГ» на підставі договору підряду №029/13/1 від 31.05.2013р. надало ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД» у липні 2013 року послуги з ремонту приводу руху столу преса гідравлічного, коробки перемикання швидкостей бабки розточного верстату 2Н636ГФ1, масло станції пресу гідравлічного 400, направляючих станіни токарно-гвинторізного верстату TUD, варіатора стійкості зубонарізного верстату MODUL, токарного патрону д250 токарно-гвинторізного верстату TUD-50, коробки швидкостей токарно-гвинторізного верстату TUD-50, приводу виймання стружки зубонарізного верстату MODUL, машинного перетворювача на тиристорний з повною модернізацією шкафу управління розточного верстату 2л614, венцових шестерень редукторів підйому столу (4шт.) преса гідравлічного 400т., вогнетривких матеріалів печі СНОЛ, нагрівальних елементів (ніхром) печі СНОЛ, механізму приводу столу розточного верстату 2Н636ГФ1, двигуна постійного струму приводу координат розточного верстату 2Н636ГФ1, головного двигуна приводу коробки карусельного верстату 1516, шкафу швидкостей планшайби карусельного верстату 1516, шкафу управління карусельного верстату 1516 на загальну суму 660060,00грн., у тому числі податок на додану вартість 110010,00грн. (а.с.150, 152, 154, 157, 159, 161, 164, 167, 169, 172, 174, 177, 180, 182, 185, 187, 189).

У ремонтних відомостях наведено повний перелік ремонтних робіт з їх детальним описом, зокрема, вказано найменування механізму, ремонт якого проводився, та його інвентарний номер, перелік виконаних ремонтних робіт та змінюваних деталей (вузлів) (а.с.156,163,166,171,176,179,184).

На вартість виконаних робіт ТОВ «К.С.ТОРГ» були виписані рахунки-фактури №14 від 01.07.20144 року, №15 від 01.07.2014 року, №16 від 01.07.2014 року,№17 від 01.07.2014 року, №18 від 01.07.2014 року, №19 від 01.07.2014 року, №20 від 01.07.2014 року, №21 від 01.07.2014 року, №22 від 01.07.2014 року, №23 від 01.07.2014 року, №24 від 01.07.2014 року, №25 від 01.07.2014 року, №26 від 01.07.2014 року, №27 від 01.07.2014 року, №28 від 01.07.2014 року, №29 від 01.07.2014 року, №42 від 01.07.2014 року (а.с.151, 153, 155, 158, 160, 162, 165, 168, 170, 173, 175, 178, 181, 183, 186, 188, 190).

На підставі означених актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та рахунків-фактур ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД» відобразило оприбуткування послуг з ремонтних робіт, отриманих від ТОВ «К.С.ТОРГ», в своєму бухгалтерському обліку.

Також ТОВ «К.С.ТОРГ» були виписані податкові накладні на суму вартості наданих послуг, а саме на 660060,00грн., у тому числі податок на додану вартість 110010,00грн., на підставі яких позивач відніс до складу податкового кредиту липня 2013 року вказану суму податку на додану вартість. Означені податкові накладні оформленні з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України (а.с.73-89).

Судом також встановлено, що між ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД» та ТОВ «К.С.ТОРГ» було укладено договір поставки №032/13 від 03 червня 2013 року, згідно умов якого ТОВ «К.С.ТОРГ», як продавець, зобов'язувалося поставити та передати у власність ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД», як покупця, товар в кількості та за ціною, передбаченою в специфікаціях до даного Договору (а.с.245).

Згідно п.4.2 та п.5.1 Договору поставки №032/13 від 03 червня 2013 року датою поставки є дата отримання відвантажувальних накладних, а безпосередньо сама поставка здійснювалась на умовах склад «Покупця».

У Специфікаціях №1 від 03.07.2013р., №2 від 04.07.2013р., №3 від 03.07.2013р., які є додатками до Договору поставки №032/13 від 03 червня 2013 року, було визначено вид, кількість та вартість товару, який має бути поставлений ТОВ «К.С.ТОРГ» позивачу - обладнання, запасні частини, інструменти (а.с.246-249).

Відповідно до рахунків-фактури №43 від 01.07.2013 року, №46 від 02.07.2013 року, №73 від 03.07.2013 року, №90 від 04.07.2013 року, №114 від 05.07.2013 року, №147 від 08.07.2013 року, №188 від 09.07.2013 року, №231 від 10.07.2013 року, №262 від 11.07.2013 року, №297 від 12.07.2013 року, №342 від 15.07.2013 року, №381 від 16.07.2013 року, №399 від 17.07.2013 року, №435 від 19.07.2013 року, №467 від 22.07.2013 року, №491 від 23.07.2013 року, №418 від 18.07.2013 року, а також згідно видаткових накладних ТОВ «К.С.ТОРГ» поставило ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД» у липні 2013 року товар (обладнання, запасні частини, інструменти) загальною вартістю 830023,40грн., у тому числі податок на додану вартість - 138337,20грн. (а.с.191-198, 200-201, 203-210, 212-213, 215-216, 218-226, 228-229).

На підставі означених видаткових накладних та рахунків-фактур позивачем було здійснено оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ «К.С.ТОРГ», у власному бухгалтерському рахунку приймальними накладними (а.с.47-49).

На суму вартості поставлених товарно-матеріальних цінностей згідно договору поставки №032/13 від 03 червня 2013 року ТОВ «К.С.ТОРГ» було виписано податкові накладні на загальну суму 830023,40грн., у тому числі податок на додану вартість - 138337,20грн., на підставі яких позивач відніс до складу податкового кредиту липня 2013 року вказану суму податку на додану вартість. Означені податкові накладні оформленні з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України (а.с.72,90-99).

Транспортування товару від ТОВ «К.С.ТОРГ» до позивача підтверджується товарно-транспортними накладними, з яких вбачається, що перевезення здійснювалося за рахунок позивача з пункту навантаження: м. Дніпропетровськ до пункту розвантаження: м. Кривий Ріг, вантажоодержувач - ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД», вантаж приймав ОСОБА_2 Також у цих товарно-транспортних накладних, зокрема, значиться марка та номер автомобілів, які здійснювали перевезення, та прізвища водіїв (а.с.199,202,211,214,217,227).

Щодо посилання відповідача на те, що ці товарно-транспортні накладні складені з порушенням вимог до первинних документів в розумінні ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» через відсутність в них інформації про повні адреси пункту навантаження та пункту розвантаження товарно-матеріальних цінностей, придбаних позивачем у ТОВ «К.С.ТОРГ», суд зазначає наступне.

Зі змісту наведених вище приписів ст.198 Податкового кодексу України вбачається, що у платника податку виникає право на включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду вартості отриманого товару та послуг лише за умови підтвердження відповідними первинними документами здійснення господарських операцій, на підставі яких платником податків було сформовано податковий кредит.

Наявність незначних недоліків документів є обставинами, які самі по собі не позбавляють правового значення складених контрагентом підприємства товарно-транспортних накладних та інших первинних документів, що виключає відповідальність платника податків. У разі підтвердження дійсного виконання операції недоліки правореалізуючих документів є порушенням порядку заповнення цих документів, допущених постачальником, а відтак такі недоліки не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником законного права на податковий кредит.

Щодо розрахунків між ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД» та ТОВ «К.С.ТОРГ» за отримані товарно-матеріальні цінності згідно договору поставки №032/13 від 03.06.2013р., а також послуги відповідно до договору підряду №029/13/1 від 31.05.2013р., то судом встановлено, що протягом липня 2013 року ТОВ «К.С.ТОРГ» було реалізовано товарно-матеріальні цінності та надано послуги з ремонтних робіт в адресу позивача на загальну суму 1490083,40грн., в тому числі податок на додану вартість - 248352,00грн.

Оплата за отримані товари та послуги була здійснена ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД» в безготівковій формі відповідно до платіжних доручень №895 від 01.07.2013р., №962 від 08.07.2013р., №981 від 10.07.2013р., №1054 від 18.07.2013р. та №1055 від 22.07.2013р. на загальну суму 1490000,00грн.

Таким чином, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «К.С.ТОРГ» підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: договорами підряду та поставки, специфікаціями, видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), ремонтними відомостями, а також платіжними дорученнями щодо перерахування позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «К.С.ТОРГ» коштів за отримані від останнього товар та послуги.

Означені документи відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв'язку із здійсненням оплати за отримані товари та послуги, та їх подальше використання у власній господарській діяльності.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарських операцій, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Зміст укладених ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД» з ТОВ «К.С.ТОРГ» договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. В межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагента та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди.

При цьому, як на час укладення угод між позивачем та його означеним вище контрагентом, так і на час їх виконання, вказані суб'єкти господарювання знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також є платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Щодо посилань відповідача на матеріали зустрічної звірки ТОВ «К.С.ТОРГ», отримані ним від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно яких встановлено не підтвердження реальності проведення господарських операцій ТОВ «К.С.ТОРГ» з позивачем з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку, то означені доводи також не приймаються судом, оскільки навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування податку на додану вартість за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані товари і послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків - одержувачів товарів - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту липня 2013 року відповідні суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ «К.С.ТОРГ», в ході реального виконання господарських операцій, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства, а, отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 487,20грн., що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи (а.с.2), а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 487,20грн.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод бурової техніки «ДСД» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 02.12.2013р. №0003072201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод бурової техніки «ДСД» судові витрати із сплати судового збору у розмірі 487,20грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова