Рішення

від 21.08.2014 по справі 911/1191/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"21" серпня 2014 р. Справа № 911/1191/14

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДН Транс», м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОАЗ-ГРУПП», Київська обл., м. Ржищів про стягнення 10796,98 грн. за участю представників:

позивача:Лозінський М.В. - дов. від 11.11.2013р. відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДН Транс» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОАЗ-ГРУПП» (далі - відповідач) про стягнення 10796,98 грн., з яких 10500 грн. основний борг, 139,50 інфляційні втрати та 157,48 грн. 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за разовим договором-заявкою на надання транспортно-експедиторських послуг від 17.10.2013р. № 1710 щодо здійснення повного розрахунку за надані транспортно-експедиторських послуги.

Під час розгляду справи представник позивача подав до суду заяву від 21.08.2014р., якою в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 10629,87 грн., з яких 10500 грн. основний борг, 31 грн. інфляційні втрати та 98,87 грн. 3% річних.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 10629,87 грн., з яких 10500 грн. основний борг, 31 грн. інфляційні втрати та 98,87 грн. 3% річних.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 21.08.2014р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Проте, він подав відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що він заперечує проти позовних вимог, з мотивів їх безпідставності та необґрунтованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Відповідно до узгодженого разового договору-заявки на надання транспортно-експедиторських послуг від 17.10.2013р. № 1710 (далі - договір-заявка), завірена копія якого залучена до матеріалів справи, відповідач - експедитор, діючи за дорученням і за рахунок коштів третьої сторони, що іменується замовником (клієнтом), з якою у експедитора підписаний належним чином оформлений договір, зобов'язався надати вантаж, готовий до перевезення, необхідні документи на нього і своєчасно оплатити вартість перевезення за рахунок коштів замовника. Перевізник зобов'язався виконати перевезення в повному обсязі, згідно наданих даних.

Маршрут: 40012 BOLOGNA (Італія) - Київ (Україна).

Найменування вантажу: метал вироби вага 2400 кг.

Необхідні документи: ЦМР.

Дата і адреса завантаження згідно умов разового договору-заявки - є 17.10.2013 Via Torretta 32 40012 Calderara di Reno - Bologna.

Дата і адреса розвантаження - 24.10.2013 або до 10-00 25.10.2013, Київ.

Згідно умов разового договору-заявки сума фрахту - 15500 грн.

На виконання умов разового договору-заявки, позивачем було здійснено перевезення вантажу до місця призначення і видано його вантажоотримувачу, що підтверджується відміткою отримувача у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Надання послуг з перевезення вантажу на суму 15500 грн., підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт від 24.10.2013р. на суму 15500 грн., який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Для оплати наданих транспортно-експедиторських послуг позивач надіслав відповідачу рахунок від 24.10.2013р. № 403 на суму 15500 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 31.10.2013р. № 1021. Завірені копії зазначених документів залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані транспортно-експедиторських послуги не виконав, у зв'язку з чим позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 11.11.2013р. № 203 про сплату боргу у сумі 15500 грн., яку відповідач отримав 18.12.2013р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.12.2013р. Завірені копії вище перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач вказану претензію про сплату заборгованості виконав частково, перерахувавши на користь позивача 03.02.2014р. 5000 грн., в зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі 10500 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю наданих послуг з перевезення вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Положеннями ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору-заявки, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги з перевезення вантажу, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 10500 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 10500 грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу.

Оскільки відповідачем було порушено строки виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за надані послуги з перевезення вантажу, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати з простроченої суми 15500 грн. за період прострочення з 26.12.2013р. по 02.02.2014р. в сумі 31 грн., 3% річних з простроченої суми 15500 грн. за період прострочення з 26.12.2013р. по 02.02.2014р. в сумі 49,68 грн. та з простроченої суми 10500 грн. за період прострочення з 03.02.2014р. по 31.03.2014р. в сумі 49,19 грн., всього 3 % річних в сумі 98,87 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 10500 грн. основного боргу, 31 грн. інфляційних втрат та 98,87 грн. 3 % річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову, які полягають в тому, що він розраховується з позивачем за надані послуги з перевезення за рахунок коштів третьої сторони, що іменується замовником, який не перерахував їх відповідачу відхиляються та не приймається судом до уваги при вирішенні спору з огляду на те, що обов'язок відповідача здійснити повний розрахунок за надані позивачем послуги не стоїть в прямій залежності від наявного виконання грошового зобов'язання замовника - боржника перед відповідачем.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається судом на відповідача. позаяк спір виник в наслідок його неправильних дій. Доказів протилежного останній суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОАЗ-ГРУПП» (09230, Київська обл., м. Ржищів, вул. Леніна, 37, кв. 5, ідентифікаційних код 37851165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДН Транс» (29019, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Рибалка, 32/1, ідентифікаційний код 32452015) 10500 (десять тисяч п'ятсот) грн. основного боргу, 31 (тридцять одну) грн. інфляційних втрат, 98 (дев'яносто вісім) грн. 87 коп. 3 % річних, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 28.08.2014р.