Рішення

від 21.08.2014 по справі 914/2714/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2014 р. Справа № 914/2714/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СВА-Транс», м.Червоноград, м.Соснівка Львівської області

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Галичина», м.Радехів Львівської області

про стягнення 125774,00грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: Супоровська В.А. - директор, ОСОБА_2 - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «СВА-Транс», м.Червоноград, м.Соснівка Львівської області до Приватного акціонерного товариства «Галичина», м.Радехів Львівської області про стягнення 125774,00грн., з яких 112800,00грн. основного боргу, 11618,40грн. індексу інфляції, 1325,61грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 30.07.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.08.2014 року. Ухвалою суду від 13.08.2014р. розгляд справи відкладено на 21.08.2014р. у зв'язку з неявкою відповідача.

Позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог (вх.№4075/14 від 20.08.2014р.), за якою ТзОВ «СВА-Транс» просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 96509,70грн., з яких 83000,00грн. основного боргу, 11820,80грн. індексу інфляції та 1689,86грн. 3% річних.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. Відтак, судом прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, подальший розгляд справи відбувається з її врахуванням.

Представникам позивача роз'яснено права згідно ст.ст.20, 22 ГПК України.

Представники позивача в судовому засіданні 21.08.2014р. долучили до матеріалів справи додаткові документи на підтвердження своєї правової позиції (вх.№35896/14 від 21.08.2014р.), позов підтримали повністю з мотивів, зазначених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог (вх.№3132/14 від 17.06.2014р.). Ствердили, зокрема, що між позивачем та відповідачем - ПрАТ «Галичина» в травні 2013 року укладено договір перевезення, на виконання умов якого протягом січня-лютого 2014 року надано послуг на суму 112800,00грн., що підтверджується підписаними сторонами актами. Внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань у нього утворилась заборгованість, що зумовило звернення ТзОВ «СВА-Транс» до суду із позовною заявою, після чого ПрАТ «Галичина» частково погашено заборгованість на суму 23800,00грн. Відтак, просили позов задоволити та стягнути з відповідача 83000,00грн. основного боргу, 11820,80грн. індексу інфляції та 1689,86грн. 3% річних.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 21.08.2014р. повторно не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, поважності причин неявки суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Проте, до матеріалів справи долучено документи на підтвердження часткового погашення заборгованості за договором (вх.№35811/14 від 20.08.2014р.).

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «СВА-Транс» (позивач по справі, перевізник за договором) та Приватним акціонерним товариством «Галичина» (відповідач по справі, замовник за договором) укладено договір №280513 перевезення вантажів від 27.05.2013р., за яким перевізник зобов'язався доставити довірену йому замовником продукцію (даіл - вантаж) до пункту призначення та видати її уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві), а замовник - сплатити перевізнику за перевезення вантажу встановлену плату (п.1.1).

На виконання умов договору позивачем за період з 07.01.2014р. по 18.02.2014р. надано послуг із перевезення на суму 112800,00грн., що підтверджується підписаними представниками товариств та скріпленими їх печатками актами надання послуг (копії знаходяться в матеріалах справи). Факт надання послуг перевезення відповідачем не заперечено.

Відповідно до п.4.2 договору, замовник зобов'язується сплачувати плату за перевезення вантажів, згідно виставленого перевізником актів виконаних робіт та рахунку. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника, протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт підписується протягом 2-х банківських днів з моменту отримання документів.

Невиконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань із оплати за надані послуги зумовило звернення ТзОВ «СВА-Транс» до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості.

У поданій ТзОВ «СВА-Транс» заяві (вх.№4075/14 від 20.08.2014р.) зазначено, що після подання позовної заяви відповідачем сплачено 29800,00грн., що зумовило зменшення розміру позовних вимог на вказану суму. До матеріалів справи долучено копії платіжних доручень №5112258 від 25.07.2014р., №4002 від 29.07.2014р., №721 від 11.08.2014р., №835 від 18.08.2014р. та №3190 від 19.08.2014р. Враховуючи вищенаведене та зважаючи на призначення платежів за вказаними платіжними дорученнями, суд розглядає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 83000,00грн. наданих ТзОВ «СВА-Транс» та неоплачених ПрАТ «Галичина» послуг за актами №08 від 19.01.2014р., №09 від 21.0.12014р., №11 від 24.01.2014р., №12 від 6.01.2014р., №13 від 28.01.2014р., №15 від 31.01.2014р., №1 від 02.02.2014р., №02 від 04.02.2014р., 03 від 07.02.2014р., №4 від 09.02.2014р., №05 від 11.02.2014р., №07 від 14.02.2014р., №8 від 16.02.2014р. та №09 від 18.02.2014р.

Окрім цього, позивачем заявлено до стягнення 11820,80грн. індексу інфляції та 1689,86грн. 3% річних.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Як встановлено ч.1 ст.909 ЦК України, За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.1 ст.916 ЦК України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення 83000,00грн. основного боргу обґрунтований поданими доказами, відповідачем не спростований та підлягає до задоволення.

Що стосується вимог про стягнення 11820,80грн. індексу інфляції та 1689,86грн. 3% річних, суд зазначає, що відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши долучені до заяви про зменшення позовних вимог (вх.№4075/14 від 20.08.2014р.) розрахунки, суд приходить до висновку, що не зважаючи на допущені позивачем неточності у нарахуваннях 3% річних, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Окрім цього, ч.2 ст.49 ГПК України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.4.7 Постанови №7 від 21.02.2013р. роз'яснено, що суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Зважаючи на те, що часткове погашення заборгованості здійснено ПрАТ «Галичина» після звернення ТзОВ «СВА-Транс» до суду із позовною заявою (подано до установи зв'язку згідно штемпеля 24.07.2014р.), суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст.48 ГПК України, витрати за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». У Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26), в якому встановлюється порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо (ч.2 ст.30). При встановлені розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, а гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.3 ст.30). Закон не містить іншого порядку визначення розміру коштів за послуги адвоката.

Договори з адвокатами про надання послуг мають відповідати нормам глави 63 ЦК України (Послуги. Загальні положення) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, а також Законом України «Про адвокатуру» і Правилами адвокатської етики. У договорі про надання юридичних послуг, відповідно до статті 180 ГК України, у будь-якому разі має бути погоджена ціна.

Відповідно до статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до чинного законодавства України, розмір оплати за договором про надання юридичних послуг, а значить і розмір гонорару визначається угодою сторін.

Критерієм розумної обґрунтованості розміру гонорару є його відповідність комплексу факторів, зазначених у статті 33 Правил адвокатської етики.

Окрім цього, Пленумом Вищого господарського суду України у п.6.5 Постанови №7 від 21.02.2013р. роз'яснено, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Внаслідок невиконання боржником зобов'язання за договором позивач був вимушений звернутись за правовою допомогою до адвоката. Таким чином, укладення з адвокатом договору про надання юридичних послуг було зумовлене неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором.

З аналізу угоди про надання правової допомоги від 18.07.2014р. вбачається, що надання правової допомоги ТзОВ «СВА-Транс» та її об'єм пов'язані із даною справою і її розглядом в господарському суді. Витрати позивача в повному обсязі документально підтверджуються вказаним договором, довіреністю від 18.07.2014р., яка уповноважує ОСОБА_2 представляти інтереси ТзОВ «СВА-Транс», свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, ордером на надання правової допомоги серія ЛВ №049229 та платіжним дорученням №225 від 22.07.2014р. про сплату ТзОВ «СВА-Транс» 3000,00грн. плати згідно договору про надання правової допомоги від 18.07.2014р.

Відповідно до п.6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р., вирішуючи питання про розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування таких витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову.

Суд, врахувавши суму позову, тривалість розгляду та складність справи, вважає за необхідне покласти витрати, понесені позивачем на оплату послуг адвоката в розмірі 3000,00грн. на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 48, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Галичина» (Львівська область, м.Радехів, вул.Б.Хмельницького, буд.120; код ЄДРПОУ 25553579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВА-Транс» (Львівська область, м.Червоноград, м.Соснівка, вул.Львівська, буд.27, кв.28; код ЄДРПОУ 38543228) 83000,00грн. основного боргу, 11820,80грн. індексу інфляції, 1689,86грн. 3% річних, 3000,00грн. витрат на оплату послуг адвоката та 2514,88грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 26.08.2014р.

Суддя Щигельська О.І.