Постанова

від 29.01.2007 по справі 2/350а/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/350а/10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "29" січня 2007 р.                                                  Справа № 2/350а/10

                         09 год. 40 хв.

за позовом:            прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління

Пенсійного фонду  України в м. Прилуки

                              17500, м. Прилуки, вул. 1 Травня, 48а           

до :                     приватного підприємства “Прилукиінтерм”

                              м. Прилуки, вул. П. Хмельницького, 60/1

про                     стягнення 2651,19    грн.

                                                  Суддя Михайлюк С.І

                                                Секретарі Польська А.І. (22.12.2006р.), Скорик М.В.

Представники сторін:

Від позивача: Унгурян І.В.

Від відповідача:  Ручко В.А.  

Прокурор Демидок Д.А.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача   недоїмку по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2651,19 грн., у тому числі страхові внески 208,72 грн., штрафні санкції –1599,15 грн., 843,32 грн. пеня.  

Згідно з уточненими позовними вимогами від 09.01.2007р. № 12 вих. 07 прокурор  просить стягнути з відповідача на користь позивача   недоїмку по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2651,19 грн., у тому числі страхові внески 208,72 грн., штрафні санкції –1599,15 грн., 843,32 грн. пеня.  

У судовому засіданні 11.01.2007р. відповідач позов не визнав, повідомив про сплату 208,72 грн. недоїмки.

У судовому засіданні 29.01.2007р. представник позивача подав заяву, погоджену з прокурором,  про відмову від позову в частині стягнення 208,72 грн. боргу зі сплати страхових внесків та про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 1599,15 грн. та пені в сумі 843,32 грн.

У судовому засіданні 29.01.2007р. представник відповідача визнав позов в частині стягнення 1599,15 грн. штрафних санкцій та 843,32 грн. пені, вказав на відсутність коштів.  

Дослідивши матеріали, суд,

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст.ст. 51, 61 КАСУ позивач та прокурор можуть відмовитися від адміністративного позову. Відмова від позову лише в частині певних вимог передбачена ст. 112 КАСУ. При цьому дії позивача, прокурора  не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.  Сплата відповідачем боргу у сумі 208,72 грн.  підтверджується банківською випискою, яка надана позивачем до матеріалів справи.  

Тому суд дійшов висновку про прийняття відмови позивача від адміністративного позову щодо стягнення 208,72 грн. боргу зі сплати страхових внесків та закриття провадження у справі в цій частині.

Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003р. (далі –Закон–1058) відповідач як платник повинен сплачувати страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону–1058 страхувальники, яким є відповідач, зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно до п.5.1.4. Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003. (далі - Інструкція), нараховані  за  відповідний базовий звітний період, а саме календарний місяць, страхові внески сплачуються платниками  не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч.ч. 2 ,3   ст. 106 Закону  суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій; територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом;  у разі    якщо    страхувальник,    який    одержав    вимогу територіального  органу  Пенсійного  фонду  про  сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену  у  вимозі  суму  недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку,  а  також  у  разі  якщо  страхувальник  узгодив вимогу,  але  не  сплатив  узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги,  відповідний орган Пенсійного  фонду  звертається  в  установленому законом порядку і подає  вимогу  про  сплату  недоїмки  до  відповідного  підрозділу державної   виконавчої   служби.   У   зазначених  випадках  орган Пенсійного  фонду  також  має  право   звернутися   до   суду   чи господарського  суду  з  позовом  про  стягнення недоїмки.  У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до   господарського   суду   передбачені   законодавством   заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Рішенням позивача № 138 від 06.09.2004р. до відповідача застосовані штраф у розмірі 19,93 грн. та пеня у розмірі 5,88 грн.  

Рішенням позивача № 55 від 06.02.2006р. відповідачеві до сплати нараховані штраф у розмірі 1645,45 грн. та пеня   у розмірі 886,05 грн.  Рішенням позивача № 146 від 10.05.2006р. відповідачеві до сплати нараховані штраф у розмірі 89,89 грн. та пеня   у розмірі 30,30 грн. грн.  

Рішення одержані відповідачем. Штрафні санкції оплачені частково  в сумі  156,12 грн., пеня –в сумі 78,91 грн.  

12.09.2006р. відповідачем одержана вимога про сплату боргу від 07.09.2006р.  № Ю-25, відповідно до якої  заборгованість зі сплати фінансових санкцій (штрафи) становить 1599,15 грн., пеня складає 843,42 грн.

Рішення та вимога не оскаржені.

Відсутність коштів не може бути підставою для звільнення від виконання обов'язку сплатити штраф та пеню.

За таких обставин позов в частині стягнення  штрафних санкцій та пені підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, а також ст.ст. 51, 61, 112, 136, 157  158,  160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

1. Прийняти відмову позивача від адміністративного позову щодо стягнення 208,72 грн. боргу зі сплати страхових внесків та закрити провадження у справі в цій частині.

2. Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства “Прилукиінтерм” (м. Прилуки, вул. П. Хмельницького, 60/1, код 30925062) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки (м. Прилуки. вул. 1 Травня, 48а, р/р 2560630305272, МФО 343154, код 14241463) 1599,15 грн. штрафних санкцій та 843,32 грн. пені.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у встановлений  строк,  постанова  суду    набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова  може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява  про  апеляційне  оскарження  чи  апеляційна скарга, подані  після  закінчення  строків,  встановлених  цією   статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                                      С.І. Михайлюк

У повному обсязі постанова виготовлена 30.01.2007р.