Постанова

від 11.08.2014 по справі 925/779/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2014 р. Справа№ 925/779/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Пашкіної С.А.

при секретарі судового засідання Євдокимові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД»

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 17.06.2014

у справі №925/779/14 (суддя - Скиба Г.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт», Черкаська обл., м. Умань,

про стягнення 159 006,16 грн заборгованості, трьох процентів річних та інфляційних,

за участю представників:

від позивача: Томіна А.І. - представник (довіреність б/н від 10.02.2014);

Миронюк О.А. - представник (довіреність б/н від 25.06.2014);

від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МСБУД» (надалі - ТОВ «МСБУД») звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт» (надалі - ТОВ «Граніт») про стягнення в порядку статті 1212 ЦК України вартості не виконаних, проте попередньо оплачених робіт згідно договору на виконання будівельних робіт №148/П-232-11 від 24.05.2011 в сумі 150 000,00 грн, а також 4 056,16 грн три проценти річних та 4 950,00 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.06.2014 у справі №925/779/14 у позові ТОВ «МСБУД» відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «МСБУД» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2014 у справі №925/779/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 апеляційна скарга прийнята до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Суховий В.Г. та призначена до розгляду на 11.08.2014.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 у зв'язку з перебуванням Сухового В.Г. у відпустці для розгляду справи №925/779/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Мальченко А.О., судді - Жук Г.А., Пашкіна С.А.

В судовому засіданні представники скаржника підтримали вимоги апеляційної скарги, просили рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання 11.08.2014 відповідач свого уповноваженого представника не направив, про день, місце та час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

Вислухавши думку представників позивача, враховуючи, що відповідач не повідомив суд про поважність причин нез'явлення до суду апеляційної інстанції та не заявив клопотання про відкладення розгляду справи, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності відповідача.

11.08.2014 у справі №925/779/14 колегією суддів було проголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 24.05.2011 між ТОВ «МСБУД» (в тексті договору - генеральний підрядник) та ТОВ «Граніт» (в тексті договору - субпідрядник) було укладено договір на виконання будівельних робіт №148/П-232-11 (далі - договір), відповідно до якого субпідрядник зобов'язаний виконати на свій ризик власними та залученими силами та засобами роботи на об'єкті за замовленням генпідрядника.

При цьому, як вірно зазначив місцевий господарський суд, договір не містить договірної ціни та строків виконання робіт.

Підписанням договору сторони засвідчують, що будівельний майданчик та фронт робіт підготовлений генпідрядником у повній відповідності до вимог даного договору, нормативних актів України та вимог ДБН і субпідрядник прийняв майданчик та готовий приступити до виконання робіт у строки, зазначені в даному договорі (п. 8.1 договору).

Відповідно до п. 12.1 договору передача-приймання виконаних робіт у відповідності з даним договором оформлюється сторонами шляхом підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт КБ-2 та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 протягом 5 днів з моменту закінчення робіт та надання субпідрядникові вказаних актів генеральному підрядникові.

Даний договір, згідно п. 18.4, вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання обов'язків сторін по даному договору та підписання акту державної робочої комісії з прийняття об'єкта в експлуатацію.

Протоколом погодження одиничних розцінок на загальнобудівельні роботи, що є додатком №1 до договору (а.с. 20), визначено розцінки на виконання робіт на біологічних очисних спорудах комплексу по забою курчат-бройлерів «Птахофабрика «Вінницький бройлер».

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 27.05.2011 та 15.07.2011 позивач перерахував відповідачу в якості попередньої оплати за виконання будівельних робіт згідно спірного договору грошові кошти в сумі 100 000,00 грн та 50 000,00 грн відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с. 21,23).

Однак, як стверджує позивач, ТОВ «Граніт» не приступило до виконання робіт за договором, у зв'язку з чим 18.05.2013 ТОВ «МСБУД» направило на його адресу лист-вимогу вих. №96 (а.с. 24) про повернення в строк до 31.05.2013 грошових коштів в сумі 150 000,00 грн у зв'язку з втратою інтересу до виконання робіт ТОВ «Граніт», що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком (а.с. 25).

З огляду на те, що вказана претензія була отримана представником відповідача 23.05.2013, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 26), проте була залишена останнім без відповіді та задоволення, позивач був вимушений звернутися з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «МСБУД», місцевий господарський суд виходив з того, що у відповідача не виникало грошового зобов'язання з договору перед позивачем, а доводи позивача про безпідставне збагачення відповідача, яке відбулось за рахунок передоплати позивачем грошових коштів за невиконані роботи, не відповідають фактичним обставинам справи, наведеним нормам чинного законодавства та праву позивача.

В апеляційній скарзі позивач наголошував на тому, що у зв'язку з надісланням відповідачу листа-вимоги вих. №96 від 18.05.2013 зобов'язання за спірним договором припинилося, а тому відпала правова підстава для утримання відповідачем грошових коштів у сумі 150 000,00 грн, що відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України має наслідком повернення вказаних коштів позивачу.

Колегія суддів погоджується з такими доводами скаржника, а висновки місцевого господарського суду вважає помилковими, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є субпідрядним договором у договорі підряду.

Загальні положення стосовно підрядних відносин у капітальному будівництві врегульовані главою 33 Господарського кодексу України, главою 61 Цивільного кодексу України. Порядок укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві врегульований Постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», із змінами і доповненнями.

За договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх (ч.1 ст. 318 ГК України).

Відповідно до ст. 319 ГК України договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками. Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Відповідно до ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Пунктом 12.1 договору сторони визначили, що передача-приймання виконаних робіт у відповідності з даним договором оформлюється сторонами шляхом підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 протягом 5 днів з моменту закінчення робіт та надання субпідрядникові вказаних актів генеральному підрядникові.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані документи між сторонами не підписувались, що свідчить про відсутність факту виконання робіт за договором №148/П-232-11 від 24.05.2011. Доказів протилежного в порядку ст.ст. 32-34 ГПК України сторонами суду не надано.

Статтею 849 ЦК України чітко визначені права замовника під час виконання робіт. Так, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу, або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. При цьому, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що оскільки форма такої відмови від договору законом не передбачена, замовник може здійснити своє право будь-яким шляхом, у тому числі звернувшись до підрядника з вимогою про повернення сплаченої суми передоплати.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 02.06.2014 у справі №5006/33/147пд/2012, від 09.07.2013 у справі №5006/18/55/2012, від 30.08.2012 у справі №15/5005/2635/2012.

Дослідивши зміст листа-вимоги вих. №96 від 18.05.2013 (а.с. 24) про повернення суми попередньої оплати за договором у зв'язку з втратою інтересу до виконання робіт ТОВ «Граніт», колегія суддів дійшла висновку, що вказаний лист слід вважати відмовою позивача від договору у розумінні статті 849 ЦК України, а тому висновок суду першої інстанції про відсутність такої вимоги зі сторони позивача визнається апеляційним судом таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Таким чином, враховуючи, що одностороння відмова від договору (розірвання) з огляду на положення ст. 849 ЦК України не потребує узгодження з відповідачем, договір на виконання будівельних робіт №148/П-232-11 від 24.05.2011 є припиненим з моменту отримання ТОВ «Граніт» зазначеного листа-вимоги, тобто з 23.05.2013, докази отримання якого відповідачем підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 26).

Помилковим є також висновок суду стосовно отримання відповідачем коштів, сплачених позивачем в якості передоплати за виконання робіт по договору, за наявності правової підстави.

Виходячи зі змісту ст. 1212 ЦК України, положення цієї статті застосовуються не лише у випадках, коли особа набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), а також, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України безпідставно набуте майно повертається також і у випадках, коли має місце повернення виконаного однією зі сторін у зобов'язанні.

Положення глави 83 ЦК України застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З огляду на те, що правовим наслідком пред'явлення позивачем вимоги про повернення відповідачем сплаченої суми передоплати є припинення зобов'язань сторін, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у ТОВ «Граніт» підстав для подальшого утримання сплаченої ТОВ «МСБУД» суми попередньої оплати.

Таким чином, позовна вимога про стягнення в порядку статті 1212 ЦК України вартості невиконаних, проте попередньо оплачених робіт згідно договору на виконання будівельних робіт №148/П-232-11 від 24.05.2011 в сумі 150 000,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4 056,16 грн 3% річних та 4 950,00 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму попередньої оплати.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до роз'яснень, викладених у п.5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 №14, обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 4 056,16 грн та інфляційних втрат у сумі 4 950,00 грн є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд у відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД», стягнення з відповідача 150 000,00 грн суми попередньої оплати за договором та відмови у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1, 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на встановлене, апеляційну скаргу ТОВ «МСБУД» судова колегія визнає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2014 у справі №925/779/14 - скасуванню, а судові витрати у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, перерозподілу.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2014 у справі №925/779/14 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2014 у справі №925/779/14 скасувати.

3. Постановити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт» (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Ленінської Іскри, буд. 1/24, код ЄДРПОУ 30626432) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 34, код ЄДРПОУ 21555958) 150 000,00 (Сто п'ятдесят тисяч) грн 00 коп. боргу, 3 000,00 (Три тисячі) грн 00 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 1 500,00 (Одну тисячу п'ятсот) грн 50 коп. судового збору за розгляд справи в апеляційній інстанції.

В іншій частині позову відмовити.

4. Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ на виконання постанови.

5. Матеріали справи №925/779/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.А. Пашкіна