Рішення

від 11.08.2014 по справі 911/2250/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2014 р. Справа № 911/2250/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостар Юг";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобум";

про стягнення 94 000,00 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Лакотош Д.В. (довіреність б/н від 28.05.2014 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостар Юг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобум" про стягнення 94 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.06.2014 року порушено провадження у справі № 911/2250/14 та призначено справу до розгляду на 01.07.2014 року.

В судові засідання 01.07.2014 року та 28.07.2014 року представник відповідача не з'являвся, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 11.06.2014 року не виконав. Розгляд справи відкладався до 28.07.2014 року та 11.08.2014 року відповідно.

В судовому засіданні 11.08.2014 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 11.08.2014 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, письмовий відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

09.12.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автостар Юг" (позивач, Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автобум" (відповідач, Експедитор) укладено Договір доручення б/н (далі - Договір). Згідно п. 1.1 Договору Експедитор, будучи довіреною особою Перевізника і діючи за його дорученням, за даним договором здійснює пошук і підбір вантажовласників (вантажовідправників/вантажоодержувачів або їх довірених осіб) з метою забезпечення транспортних засобів Перевізника експортно-імпортними вантажами для виконання перевезень у міжнародних повідомленнях.

Відповідно до п. 2.2 Договору, по кожному перевезенню обумовлюються конкретні умови в разовій заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Вартість перевезення встановлюється за домовленістю між Перевізником та Експедитором і обумовлюються в кожній заявці. Сума перевезення не включає в себе суму винагороди Експедитора (п. 5.1 Договору).

Оплата проводиться Експедитором із засобів, отриманих від вантажовласників (довірених осіб) (п. 5.3 Договору).

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що оплата послуг Перевізника здійснюється Експедитором на розрахунковий рахунок Перевізника в строки (терміни), встановлені разовою заявкою, на підставі належним чином оформлених оригіналів СМR з відмітками вантажоотримувача про отримання вантажу, рахунку, податкової накладної, акта виконаних робіт.

На виконання умов Договору позивачем в грудні 2013 року - лютому 2014 року надавались відповідачеві транспортні послуги. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи:

- Актом виконаних робіт від 20.12.2013 року, відповідно до якого в грудні 2013 року Перевізником виконано перевезення вантажу, згідно заявки Замовника № 628 від 09.12.2013 року на суму 9000,00 грн., про що також свідчить виставлений позивачем рахунок № 05-12/13 від 20.12.2013 року на суму 9000,00 грн. та міжнародна товаротранспортна накладна (СМR);

- Актом виконаних робіт від 31.01.2014 року, відповідно до якого в січні 2014 року Перевізником виконано перевезення вантажу, згідно заявок Замовника № 638 на суму 8500,00 грн., № 639 на суму 8500,00 грн., № 640 на суму 8500,00 грн., № 641 на суму 8500,00 грн., № 642 на суму 8500,00 грн., № 643 на суму 8500,00 грн., № 644 на суму 8500,00 грн. від 21.01.2014 року, про що також свідчить виставлений позивачем рахунок № 01-01/14 від 31.01.2014 року на суму 59500,00 грн. та міжнародні товаротранспортні накладні (СМR);

- Актом виконаних робіт від 24.02.2014 року відповідно до якого в лютому 2014 року Перевізником виконано перевезення вантажу, згідно заявок Замовника № 646 на суму 8500,00 грн., № 647 на суму 8500,00 грн., № 648 на суму 8500,00 грн. від 10.02.2014 року, про що також свідчить виставлений позивачем рахунок № 03-02/14 від 24.02.2014 року на суму 25500,00 грн. та міжнародні товаротранспортні накладні (СМR).

Згідно вищевказаних заявок, позивач надавав(за замовленням відповідача) відповідачеві послуги з перевезення каучуку в мішках за маршрутом: м. Тольяті (Росія) - м. Біла Церква (Україна), оплата за які здійснюється через 15 банківських днів при наданні оригіналів СМR, рахунку-фактури з розбивкою, акта виконаних робіт з розбивкою і договору транспортного експедирування.

Судом також встановлено, що фактично перевезення вантажу здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю "Автостар", на підставі Договору про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.11.2013 року укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автостар", згідно умов якого позивач (Замовник) доручає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Автостар" (Виконавець) приймає на себе обов'язки по виконанню перевезення.

28.03.2014 року на адресу відповідачу, зазначену в Договорі, позивач надіслав лист № 04/03 від 27.03.2014 року з проханням підписати Акти виконаних робіт від 20.12.2013 року, від 31.01.2014 року, від 24.02.2014 року та Акт звірки взаєморозрахунків на суму 94000,00 грн. (докази надіслання знаходяться в матеріалах справи), який залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Факт надання позивачем на користь відповідача послуг з перевезення вантажу за вищенаведеними заявками відповідачем не заперечено та не спростовано.

Однак, відповідач надані позивачем транспортні послуги своєчасно та в повному обсязі не оплатив.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений правочин, що за своєю правовою природою є договором про надання послуг транспортного експедирування.

В силу ст. 929 Цивільного кодексу України одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що за умовами Договору Експедитор (відповідач) має оплатити позивачу послуги з перевезення, що відповідачем не виконано, борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 94000,00 грн. боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобум" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, Бульвар 50-річчя Перемоги, 159, кв. 144, код 37623380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостар Юг" (68001, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Шевченка, 7-А, офіс 24/1, код 38912899) 94000 грн. (дев'яносто чотири тисячі гривень) 00 коп. боргу, 1880 грн. (одна тисяча вісімсот вісімдесят гривень) 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 15.08.2014 р.

Суддя Карпечкін Т.П.