Постанова

від 06.08.2014 по справі 826/7133/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 06 серпня 2014 року                      № 826/7133/14           Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазурек-груп» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії. ВСТАНОВИВ:           До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Мазурек-груп» (далі по тексту також – позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (надалі також – відповідач),  в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило:                      - визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Мазурек-груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014р.;           - визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві по оформленню результатів зустрічної звірки ТОВ «Мазурек-груп» у формі Акту №1067/26-59-22-13/38899716 від 30.04.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014р. по 31.03.2014р.;           - визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві по внесенню змін до облікових даних платника ТОВ «Мазурек-груп», зокрема до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», у тому числі в базу даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», на підставі акту № 1067/ 26-59-22-13/З8899716 від 30.04.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки;           - зобов'язати ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві відновити в облікових даних платника ТОВ «Мазурек-груп», в усіх базах даних, зокрема у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014р.;                    - відновити Договір на подання електронної звітності, що був розірваний через складання акту №1067/26-59-22-13/38899716 від 30.04.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки;           - стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Мазурек-груп» (код ЄДРПОУ 38871198) витрати по сплаті судового збору в розмірі 73, 08 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що зміна посадовими особами інспекції в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Відповідач у судове засідання 15.07.2014р. повноважного представника не скерував, про час, дату і місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи. Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов  підлягає частковому задоволенню  з огляду про наступне. Фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідачем 30.04.2014р. складено акт за №1067/26-59-22-13/38899716 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазурек-груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014р. по 31.03.2014р.» Позивач категорично не погоджується з відповідністю дій відповідача при здійсненні заходів скерованих на проведення зустрічної звірки імперативним приписам податкового законодавства, оскільки відповідачем порушено процедуру проведення зустрічних звірок; а висновки, викладені в акті  №1067/26-59-22-13/38899716 від 30.04.2014р. на переконання позивача є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.   В письмових запереченнях проти позову, наданих у ході судового розгляду справи, відповідач покликався на те, позовні вимоги є безпідставними, оскільки зустрічну  звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що згідно ІС «Податковий блок» який використовується в ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, станом на момент проведення зустрічної звірки, стан підприємства: 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», відповідно долучаємо до матеріалів справи витяг з ІС «Податковий блок» з приводу вищевказаного стану. З огляду про що відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем п. 45.2 ст.45 Податкового кодексу України, ст.93 Цивільного кодексу України, а також встановлено, що позивач здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Враховуючи вищевикладене просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного. Як слідує зі змісту акту про неможливість проведення зустрічної звірки, підставою оформлення акту про неможливість проведення зустрічної звірки вказано не знаходження  позивача за юридичною адресою.           Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 74 Податкового Кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань. Відповідно до ст.74 Податкового Кодексу України податкова інформація є власністю держави і може використовуватися лише для визначених Податковим кодексом цілей. Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, у відповідності до п.п. 62.1.2 п.62.1 ст.62 ПКУ, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю.           Відповідно до п.61.1 ст.61 ПКУ податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримали законодавства з питань  регулювання   обігу  готівки, проведення  розрахункових  та  касових   операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: - ведення обліку платників податків; - інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; - перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо отримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Згідно   з   приписами   статті   72   Податкового   кодексу  України,   для   інформаційно – аналітичного  забезпечення   діяльності   державної   податкової   служби    використовується інформація, що надійшла,   зокрема,   від   платників   податків,   податкових   агентів,  органів влади чи органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових   установ,   органів   влади   інших  держав,   міжнародних   організацій   або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів. Водночас, згідно до  пункту   73.1   статті   73   Податкового   кодексу  України,   інформація,  визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається органам державної податкової служби  періодично або на окремий письмовий запит органу державної податкової служби у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу. Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та вистави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. В силу приписів абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу, письмовий запит про подання  інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки. Так, згідно з абзацом 1 пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.           Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.                За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.           Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначений Порядком   проведення   органами   державної   податкової   служби   зустрічних   звірок,   який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1232 (далі - Порядок).           Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів  виникають сумніви стосовно  факту здійснення таких операцій або якщо  існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.           Відповідно до пункту 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.           Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.           В силу положень пункту 4 Порядку проведення органами державної податкової служби звірок, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку,  складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням,  податковою адресою) рекомендованим листом з  повідомленням  про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.           Водночас, у випадку проведення зустрічної звірки органом державної податкової служби (ініціатором), відповідно до положень пункту 3.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року № 236, обов'язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу  відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, пінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС - ініціатора. При ньому, обов'язок направлення запиту на адресу суб'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС - виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку (крім випадків, визначених у абзаці шостому п. 3.1 Методичних рекомендацій).           Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, передбачено надіслання податковим органом запиту про подання інформації та її    документального   підтвердження    суб'єкту    господарювання    за    його    адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) у разі відсутності запитуваної органом державної податкової  служби (ініціатором) інформації.           Так незважаючи на посилання відповідача у акті про направленя позивачу відповідних запитів, документального підтвердження вказаних доводів відповідач суду не надав.                      Крім того, суд звертає увагу на те, що складання податковим органом довідки про проведення зустрічної звірки (у разі отримання від платника податків інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження) або акта про неможливість проведення зустрічної звірки (у разі неподання платником податків інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження, у тому числі внаслідок відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою) здійснюється виключно у разі дотримання податковим органом законодавчо визначеної процедури інформування такого платника податків про необхідність подання інформації та її документального підтвердження шляхом надіслання рекомендованим поштовим відправленням, яке відповідає вимогам законодавства, або вручення під розписку відповідного запиту. Відповідачем суду не надано доказів законодавчо визначеної процедури інформування позивача про необхідність подання інформації та її документального підтвердження. Крім того, обставини справи свідчать, що відповідачем в ході проведення зустрічної звірки фактично  здійснено перевірку. При цьому, Акт про неможливість проведення зустрічної звірки, в якому податковий орган робить висновок про порушення цивільного законодавства, відсутність факту реального здійснення діяльності спрямованої на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, не відповідають визначеному змісту акта про неможливість проведення зустрічної звірки та на переконання суду не носить правового підґрунтя. Водночас, визначені чинним законодавством заходи, які здійснюються податковим органом з метою проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання, мають на меті лише отримання від таких осіб податкової інформації.           Крім того, суд звертає увагу на те, що складання податковим органом довідки про проведення зустрічної звірки (у разі отримання від платника податків інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження) або акта про неможливість проведення зустрічної звірки (у разі неподання платником податків інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження, у тому числі внаслідок відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою) здійснюється виключно у разі дотримання податковим органом законодавчо визначеної процедури інформування такого платника податків про необхідність подання інформації та її документального підтвердження шляхом надіслання рекомендованим поштовим відправленням, яке відповідає вимогам законодавства, або вручення під розписку відповідного запиту. Відповідачем суду не надано доказів законодавчо визначеної процедури інформування позивача про необхідність подання інформації та її документального підтвердження. При цьому, акт про неможливість проведення зустрічної звірки, в якому податковий орган робить висновок про порушення цивільного законодавства, відсутність факту реального здійснення діяльності спрямованої на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, не відповідають визначеному змісту акта про неможливість проведення зустрічної звірки та на переконання суду не носить правового підґрунтя. Водночас, визначені чинним законодавством заходи, які здійснюються податковим органом з метою проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання, мають на меті лише отримання від таких осіб податкової інформації.           Разом  з тим,  в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, відповідач дійшов до висновку про те, що позивач здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, а господарські відносини  позивача із платниками податків за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року носили нереальний характер та не були направлені на настання юридичних наслідків. Суд критично ставиться до таких доводів відповідача, з огляду про наступне.        Відповідно до ч. 2 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.                  Згідно ч. 1 статті 204 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).                Таким чином, головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом.           Крім того, згідно постанови пленуму  Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року, вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову н цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається ні нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися па відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину і повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК Україні вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемною правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину.                Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства посилаючись на їх нікчемність.           Водночас,  жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України - контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Крім того, відповідно до пункту 4.6 наказу ДПА України від 24 травня 2011 року №306 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (від'ємного значення податку на додану вартість) »- у разі якщо згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення про розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань, зроблений за результатами перевірки, за формою «Р» згідно з додатком 2 до наказу №985. Одночасно, згідно п.п. 6.1 п. 6 вказаного наказу - підрозділи обліку та звітності органів державної податкової служби у день надходження інформації, вказаної у пунктах 3.11. 3.12.2 розділу 3 (на підтверджену до відшкодування суму ПДВ) та пункті 4.8 розділу 4 (на суму бюджетного відшкодування ПДВ, щодо нарахування якої на дату формування довідки не виявлено фактів порушень законодавства) цих Методичних рекомендацій, здійснюють відповідні облікові операції в картках особових рахунків платників ПДВ. Таким чином, зміни в облікові дані операцій по податку на додану вартість здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України. Відтак внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження. Проте, в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачем  податкове-повідомлення рішення на підставі акту  № 1067/26-59-22-13/38899716 від 30.04.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.01.2014 року по 31.03.2014р. не виносилось, проте дані щодо задекларованого податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивача за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014р. внесені до облікових даних позивача. Наказом ДПА України від 18.04.2008р. №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів. Згідно п.1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Пунктом 2.8 Наказу № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ. Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункту 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол.2 розділу 11 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю. Таким чином, процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальної перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних нарахуванням і сплатою податку. Єдиною підставою для внесення змін до АІС «Податковий блок», якими коригуються задекларовані показники, є наявність грошових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства. Фактичні обставини справи свідчать про те, що  відповідач самостійно вніс зміни до бази «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» щодо показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача. Проте системний аналіз вищевказаних імперативних приписів законодавства свідчить про те, що  у відповідача не було правових підстав для коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазурек-груп». Разом з тим, зі змісту від акту відповідача від 30.04.2014р. №1067/26-59-22-13/38899716 не вбачається переліку виявлених відповідачем розбіжностей у податковій звітності позивача та його контрагентів за перевірені періоди. Позовна вимога позивача про відновлення Договору на подання електронної звітності, що був розірваний через складання акту №1067/26-59-22-13/38899716 від 30.04.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки задоволенню не підлягає, позаяк позивачем не надано документального підтвердження як укладення так і розірвання Договору на подання електронної звітності. Окрім того, до компетенції Окружного адміністративного суду міста Києва не належить вирішення питань про поновлення договорів. Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.           Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність оспорюваних дій. Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Позов задовольнити частково.           Визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Мазурек-груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014р.           Визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві по оформленню результатів зустрічної звірки ТОВ «Мазурек-груп» у формі Акту №1067/26-59-22-13/38899716 від 30.04.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014р. по 31.03.2014р.           Визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві по внесенню змін до облікових даних платника ТОВ «Мазурек-груп», зокрема до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», у тому числі в базу даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», на підставі акту № 1067/26-59-22-13/З8899716 від 30.04.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки. Зобов'язати ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві відновити в облікових даних платника ТОВ «Мазурек-груп», в усіх базах даних, зокрема у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014р. Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати у розмірі 54, 81 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазурек-груп» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. У решті позовних вимог відмовити.     Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                               І.А. Качур