Постанова

від 28.08.2014 по справі 804/10977/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2014 р. Справа № 804/10977/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

за участю:

представників відповідача Бунякіної О.В., Сироткіна О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чандр" про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валрус», в якому просив стягнути з відповідача на користь держави податкову заборгованість по орендній платі з юридичних осіб в сумі 29187,53 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що сума боргу відповідачем добровільно не сплачується, а тому підлягає примусовому стягненню.

Представник позивача разом з позовною заявою надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували. В обґрунтування своєї позиції посилались на те, що строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився, а тому, на їх думку, відповідач не повинен сплачувати зазначену суму податкового боргу.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що підприємство відповідача зареєстроване в якості юридичної особи та перебуває на обліку у позивача.

Судом встановлено, що відповідач має податкову заборгованість по орендній платі з юридичних осіб в сумі 92882,78 грн., яка виникла в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податковій декларації з плати за землю від 29.01.2014р. №9002940396 згідно якої сума грошового зобов'язання складає 29 187,53 грн., а саме за лютий-червень 2014 року щомісячна сума грошового зобов'язання складає 5890,04 грн.

Як свідчить Довідка про стан розрахунків з бюджетом, яка міститься в матеріалах справи, відповідачем у визначені законодавством терміни сума податкового зобов'язання добровільно не сплачена.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення боргу та відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України позивачем виставлена відповідачу податкова вимога форми «Ю» №962-25 від 07.05.2014 р.

На час подання адміністративного позову кошти на погашення податкового боргу відповідачем не сплачені, скасування податкового боргу не відбулось.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлює Податковий Кодекс України.

Згідно із п. п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46, п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до положень ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Оскільки судом встановлено, що визначені законом строки сплати спірних сум грошових зобов'язань спливли, а відповідачем доказів їх оплати або доказів відсутності в нього такого обов'язку до суду не подано, судом існування таких доказів не виявлено, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення коштів за податковим боргом підлягає задоволенню, оскільки підтверджена матеріалами справи.

З матеріалів справи та пояснень представників відповідача у судовому засіданні судом встановлено, що на час розгляду адміністративної справи кошти на погашення податкового боргу відповідачем не сплачені, скасування податкового боргу не відбулось.

Суд зазначає, що критично ставиться до посилань відповідача про закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим відповідач не повинен сплачувати зазначену суму податкового боргу, з огляду на таке.

Відповідно до п.3.1 Договору оренди землі від 23.10.2008 року, такий договір укладено на 3 роки.

Разом з тим, відповідно до п.3.2 зазначеного Договору після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і письмово, не пізніше ніж за з місяці до закінчення строку договору, звернувся до міської ради з клопотанням щодо продовження його дії, то за відсутності письмових заперечень орендодавця та відповідного рішення міської ради договір оренди земельної ділянки може бути продовжено або поновлено на той строк і на тих самих умовах, які були передбачені попереднім договором.

З пояснень представників відповідача підприємство продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (оскільки на такій земельній ділянці знаходиться належна підприємству будівля) і письмово звернулося до міської ради з клопотанням щодо продовження дії Договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що договір оренди земельної ділянки продовжено на той строк і на тих самих умовах, які були передбачені попереднім договором, оскільки письмові заперечення орендодавця чи відповідне рішення міської ради в матеріалах справи відсутнє, представниками відповідача не надане.

Крім того, відповідно до п.7.8 Договору оренди землі від 23.10.2008 року повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі. Проте, судом з матеріалів справи встановлено, що повернення земельної ділянки не відбулось, акт приймання-передачі в матеріалах справи відсутній, а сторонами не наданий.

Таким чином, враховуючи, що відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою, самостійно подав податкову декларацію з плати за землю від 29.01.2014р. №9002940396, згідно якої визначив узгоджену суму грошового зобов'язання в розмірі 29 187,53 грн., а саме за лютий-червень 2014 року щомісячна сума грошового зобов'язання складає 5890,04 грн., то суд вважає, що така сума узгодженого податкового боргу підлягаю примусовому стягненню в судовому порядку.

Суд не конкретизує, з яких саме рахунків кошти підлягають стягненню з метою недопущення звуження прав податкової інспекції.

Контролюючі органи мають лише відомості стосовно тих рахунків, які взяті ними на облік, та не можуть гарантувати повноту та достовірність відомостей про банківські рахунки платників податків, тому що такі дані сформовані на підставі повідомлень про відкриття рахунків в установах банків самих платників податків та/або повідомлень установ банків, що надходили до податкових органів згідно чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст 11, 14, 70, 71, 86, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чандр» про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чандр» (код за ЄДРПОУ 33808823, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Генерала Пушкіна, буд. 42-Б.) на користь державного бюджету податковий борг по орендній платі з юридичних осіб за лютий-червень 2014 року в сумі 29187,53 грн. (двадцять дев'ять тисяч сто вісімдесят сім гривень 53 копійки) на р/р № 33216811700004 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012. код бюджетної класифікації 13050100.

Судові витрати по справі не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 серпня 2014 року

Суддя Д.О. Власенко