Ухвала

від 12.08.2014 по справі 927/742/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"12" серпня 2014 р. Справа №927/742/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Копитової О.С.

Сотнікова С.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову господарського суду Чернігівської області від 05.06.2014 року у справі № 927/742/14 (суддя Фесюра М.В.)

за заявою голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Флорз"

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Флорз"

про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Чернігівської області від 05.06.2014 року у справі № 927/742/14 (суддя Фесюра М.В.) визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "Флорз", з наслідками, передбаченими ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Стук Ірину Михайлівну; ухвалено судове рішення про оприлюднення повідомлення про визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Флорз" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Не погоджуючись з винесеною постановою суду першої інстанції, ГУ Міндоходів у м. Києві звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Чернігівської області від 05.06.2014 року у справі № 927/742/14 про визнання банкрутом ТОВ "Флорз" та припинити провадження у справі.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянт посилається на той факт, що податковий орган не мав змоги провести визначену в законодавстві позапланову виїзну перевірку з настанням відповідних юридичних наслідків для боржника, що на думку скаржника, порушує права Головного управління Міндоходів у місті Києві, як органу державної податкової служби.

Дослідивши апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у місті Києві та додані до неї документи, колегія судів вважає, що у її прийнятті належить відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до апеляційного господарського суду зі скаргою на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, а також ухвали у випадках визначених статтею 106 цього кодексу мають сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Тобто, згідно зазначених положень, в разі оскарження рішення (ухвали) особою, яка не брала участі у справі, останній необхідно довести, що в оскаржуваному рішенні (ухвалі) господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Згідно приписів частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є боржник (банкрут) та конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), які також є учасниками провадження по справі про банкрутство, а кредитором є особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами грошові вимоги до боржника. Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної так юридичної) грошових вимог до боржника, а припинення статусу кредитора пов'язано з погашенням (припиненням) таких грошових вимог.

Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" також передбачає, що кредиторами боржника є органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Однак, і зазначені особи набувають статусу кредиторів по справі в разі наявності у встановленому порядку підтверджених грошових вимог до боржника.

При цьому, колегія суддів зазначає, що правовий статус органів справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), як кредиторів неплатоспроможних боржників визначається і статтею 210 Господарського кодексу України, яка також не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - законом про банкрутство.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визначені положеннями ч. 3 зазначеної статті, які передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Як зазначено вище, постановою господарського суду Чернігівської області від 05.06.2014 визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "Флорз"; відкрито ліквідаційну процедуру, тощо.

Відомості про прийняття господарським судом Київської області оскаржуваної постанови були оприлюдненні шляхом публікування повідомлення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 05.06.2014, а тому стали загальновідомими.

В матеріалах справи не міститься доказів звернення податкового органу до суду з заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Флорз".

В апеляційній скарзі Головне управління Міндоходів у місті Києві жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника у податкового органу не має. Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.

Таким чином, Головне управління Міндоходів у місті Києві не є стороною у справі про банкрутство боржника в розумінні приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Доводи скаржника про порушення його права на проведення перевірки не приймаються колегією суддів.

Головним управлінням Міндоходів у місті Києві не надано доказів, що згідно чинного законодавства воно є органом уповноваженим на проведення документальних перевірок у зв'язку з реорганізацією або ліквідацією такого платника податків, як товариства з обмеженою відповідальністю "Флорз".

За таких обставин, доказів того, що оскаржувана постанова господарського суду Чернігівської області порушує права та інтереси податкових органів, зокрема Головного управління Міндоходів у місті Києві, до апеляційної скарги не додано.

Апелянтом не доведено належними доказами, що спірною постановою суд вирішив питання щодо прав та обов'язків Головного управління Міндоходів у місті Києві і відповідно, остання не має права апеляційного оскарження зазначеної постанови згідно приписів статті 91 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для відмови в прийнятті апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів також враховує правову позицію Вищого господарського суду України викладену в постановах № 5011-28/1737-2012 від 20.03.2013, № 5011-46/19090-2012 від 10.04.2013 та № 910/313/13 від 18.02.2014.

Враховуючи викладені обставини, керуючись ст. 86, 91 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в прийнятті апеляційної скарги Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову господарського суду Чернігівської області від 05.06.2014 року у справі № 927/742/14.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді О.С. Копитова

С.В. Сотніков