Рішення

від 27.08.2014 по справі 904/5036/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.08.14р. Справа № 904/5036/14 За позовом: державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕКО", м. Дніпропетровськ

про стягнення 109 898,94 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача : Ільїн С. В., довіреність № 104 від 16.07.2014 року, головний фахівець відділу нормотворчої діяльності юридичного департаменту Державного підприємства "Укрекоресурси"

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Еко" суму заборгованості за договором суборенди від 11.11.2013 р. в розмірі 109 898, 94 грн., з яких 97 856,00 грн. - сума основного боргу, 4 951,15 грн. - пеня, 998, 70 грн. - 3% річних, 6 093, 09 грн. - інфляційне збільшення суми боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору суборенди від 11.11.2013 року. З моменту укладання договору позивач не отримував суборендних платежів від відповідача. Таким чином, свої зобов'язання відповідач за договором не виконав, внаслідок чого за період з 11.11.2013 по 28.02.2014 виникла заборгованість, яка складає 97 856, 00 грн. Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України позивач за прострочення виконання договірних зобов'язань нарахував три відсотки річних у сумі 998,7грн. та суму втрат від інфляції - 6 093,09грн. Також, відповідно до умов п.3.7. договору позивач нарахував пеню у сумі 4 951,15грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові та згідно адреси зазначеної у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Як вбачається з матеріалів справи, 21.08.2014 року на адресу суду було повернуто рекомендоване повідомлення № 4994519114780 про вручення судової повістки відповідачу, у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Розгляд справи був відкладений з 05.08.2014р. на 27.08.2014р.

У судовому засіданні 27.08.2014р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

30.04.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП "Лізинг", лізингодавець, та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, лізингоодержувач, було укладено два договори фінансового лізингу: договір №860-FL та №858-FL, відповідно до п.1.1. яких лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується набути у власність лізингодавця і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно, наведене у специфікаціях (Додаток №1 до договорів), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі за умовами цього договору.

Строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу складається з періодів згідно з графіком сплати лізингових платежів та починається з дати підписання акту приймання-передачі за формою, встановленою лізингодавцем (п.1.2. названих договорів).

11.11.2013р. Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (суборендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Еко" (суборендар) уклали договір суборенди.

Відповідно до п.1.1. договору суборенди суборендодавець передає, а суборендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, яке належить на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" та передане суборендодавцю на підставі договорів фінансового лізингу №860-FL та №858-FL.

Вартість, найменування, характеристика майна, яке передається в суборенду зазначаються в додатку №1 до договору суборенди.

Згідно з Додатком №1 до договору суборенди сторони встановили наступні вартість, характеристику, технічний стан та розмір суборендної плати за майно, що орендується:

- автомобіль з контейнером для роздільного збору сміття (сміттєвоз-с) HIDRO-MAK HRP -20, рік випуску 2012, марка FORD, модель: CARGO, номер шасі (кузова, рами) NMOR25TEDDCS 96277, реєстраційний номер АА4565 НН, у кількості одна штука, вартістю 803 000,00грн.;

- автомобіль з контейнером для роздільного збору сміття (сміттєвоз-с) HIDRO-MAK HRP -22, рік випуску 2012, марка FORD, модель: CARGO, номер шасі (кузова, рами) NMOR25TEDDCS 96212, реєстраційний номер АА4567 НН, у кількості одна штука, вартістю 865 000,00грн. (Додаток №1 до договору суборенди від 11.11.2013р., а.с.67)

Відповідно до п.1.2 договору майно передається в оренду з метою здійснення суборендарем господарської діяльності.

Згідно з 2.2.1. договору суборендар вступає в строкове платне користування у термін вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору акту приймання-передачі майна.

Згідно актів приймання-передачі від 11.11.2013р. відповідач отримав від позивача два автомобілі в технічно справному стані автомобіль з контейнером для роздільного збору сміття (сміттєвоз-с) HIDRO-MAK HRP -20, рік випуску 2012, марка FORD, модель: CARGO, номер шасі (кузова, рами) NMOR25TEDDCS 96277, реєстраційний номер АА4565 НН, інвентарний номер 105-001 та автомобіль з контейнером для роздільного збору сміття (сміттєвоз-с) HIDRO-MAK HRP -22, рік випуску 2012, марка FORD, модель: CARGO, номер шасі (кузова, рами) NMOR25TEDDCS 96212, реєстраційний номер АА4567 НН, інвентарний номер105-002 (а.с.68-69).

Внесення суборендних платежів суборендарем здійснюється щомісячно, не пізніше 30-го числа поточного місяця, за поточний місяць (п.3.5. договору).

Відповідно до п.5.3. договору суборендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсягу сплачувати орендну плату.

Обов'язок суборендаря сплачувати орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі у разі припинення (розірвання) договору суборенди передбачено п.3.11. договору.

Додатковою угодою №1 від 28.02.2014р. до договору суборенди від 13.11.2013р. сторони встановили строк дії договору до 28.02.2014р. за умови належного виконання суборендодавцем всіх своїх обов'язків, передбачених договором фінансового лізингу.

Закінчення строку дії договору суборенди не звільняє суборендаря від обов'язку сплати заборгованості за орендною платою якщо така виникла, ураховуючи санкції (п.9.4. договору в редакції Додаткової угоди №1 від 28.02.2014р.).

Згідно Акту приймання-передачі від 28.02.2014р. суборендар повернув, суборендодавець прийняв передане раніше в суборенду майно (а.с.72).

За період дії договору сторонами складені та підписані акти надання послуг: акт №1 від 31.12.2013р. на суму 44480,00грн., №1 від 31.01.2014р. на суму 26 688,00грн., №2 від 28.02.2014р. на суму 26 688,00грн.

Позивачем були надані відповідачу рахунки на оплату орендної плати:

рахунок №1 від 29.11.2013р. на суму 17 792,00грн.;

рахунок №2 від 30.11.2013р. на суму 26 688,00грн.;

рахунок №1 від 31.01.2014р. на суму 26 688,00грн.;

рахунок №2 від 28.02.2014р. на суму 26 688,00грн., а всього на суму 97 856,00грн.

Позивач посилається на те, що з моменту укладення договору суборенди і до сьогоднішнього дня відповідач не сплачує орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 11.11.2013р. по 28.02.2014р. у сумі 97 856,00грн., що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України та п.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

З огляду на умови п.п.3.5, 5.3 договору суборенди строк оплати орендної плати за спірний період у сумі 97 856,00грн. є таким, що настав.

Доказів оплати вказаних вище рахунків по сплаті орендної плати відповідач не надав.

Отже, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 97 856,00грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пункт 3.7 договору передбачає, що суборендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла станом на час виникнення заборгованості, від несплаченої суми суборендного платежу за кожен день прострочки, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці.

Оскільки прострочення оплати орендної плати за користування автомобілями з боку відповідача має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення оплати орендної плати за загальний період прострочення з 01.12.2013р. по 23.05.2014р. у сумі 4 951,15грн.

Пеня розрахована відповідно до умов договору, чинного законодавства та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 01.12.2013р. по 23.05.2014р. у сумі 998,7грн. та суму втрат від інфляції за період з грудня 2013р. по травень 2014р. у сумі 6 093,09грн.

Оскільки при підрахунку 3% річних позивачем допущено арифметичну помилку при визначені загальної суми, вимога про стягнення трьох відсотків річних підлягає задоволенню частково у сумі 998,07грн. (254,45грн.+313,68грн.+245,68грн.+184,26грн.) (замість 998,7грн.).

Розрахунок суми втрат від інфляції перевірено судом, сума заявлена до стягнення є обґрунтованою.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума: 109 898,31грн. (97 856,00грн. - основний борг, 4 951,15грн. - пеня, 998,07грн. - три проценти річних, 6093,09грн. - сума втрат від інфляції).

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Справа розглянута за наявними в ній матеріалами (ст. 75 ГПК України).

При зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 197,99грн., а потрібно було сплатити 2 197,98грн. (109 898,94грн. х2%).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі , ніж встановлено законом.

Оскільки при зверненні з позовом до суду позивачем зайво сплачено судовий збір в розмірі 0,01 грн., зазначена сума підлягає поверненню з державного бюджету України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2 197,97грн. (109 898,31грн. х 2%).

Керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕКО" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників,56, ідентифікаційний код 38924024) на користь Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (02090, м. Київ, вул. Лобачевського, буд.23-В, ідентифікаційний код 20077743) заборгованість за договором суборенди від 11.11.2013р. у сумі 97 856 (дев'яносто сім тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп., пеню у сумі 4 951 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 15коп., три відсотка річних у сумі 998 (дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 07 коп., суму втрат від інфляції - 6093 (шість тисяч дев'яносто три) грн. 09коп., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 2 197 (дві тисячі сто дев'яносто сім) грн. 97коп., про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Повернути Державному підприємству з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (02090, м. Київ, вул. Лобачевського, буд.23-В, ідентифікаційний код 20077743) із державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 0,01 грн. (одна копійка), перерахований згідно платіжного доручення №8213676 від 25.06.2014р., оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 29.08.2014р.