Рішення

від 27.08.2014 по справі 925/1323/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 року Справа № 925/1323/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Слободянюк Р.В. - за довіреністю;

від відповідача: Святенко О.В. - директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Кіровоградмеблі" до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Тег Центр" про стягнення 8 359,00 грн.

ВСТАНОВИВ

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8 359,00 грн. з яких: 7 000,00 грн. основного боргу за перевезення вантажу, 739,18 грн. інфляційних витрат, 529,07 грн. пені, 91,01 грн. 3 % річних на підставі договору - заявки № ТЕГ00000036/33 від 30 січня 2014 року, укладеного між сторонами у справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх повністю.

Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 7 000,00 грн. визнав повністю, а в частині стягнення інфляційних, 3% річних та пені поклався на розсуд суду, про що надав суду відзив на позов.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

30 січня 2014 року між сторонами по справі було укладено договір-заявку № ТЕГ000000036/33 (а.с. 31).

У відповідності до даного договору позивач прийняв на себе обов'язок за замовленням відповідача здійснити перевезення жирів в кількості 20 т 86 м3 в період з 30.01.2014 року до 3101.2014 року автомобілем VOLVO ВА4428АК/ВА9292ХХ за маршрутом Ставничи (Львівська область) до Дніпропетровськ (Дніпропетровська область), а відповідач зобов'язався протягом 15 днів на підставі оригіналів документів на перевезення, сплатити за перевезення вантажу встановлену плату в сумі 8600,00 грн.

За своїм юридичним змістом договір № ТЕГ000000036/33 від 30.01.2014 року між сторонами є договором перевезення, який відповідає положенням ст. 908,909 ЦК України, у відповідності до яких перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

У відповідності до ст. 181 ГК України, господарський договір, за загальним правилом, викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Заперечень з приводу не укладення чи недійсності договору-заявки № ТЕГ000000036/33 від 30.01.2014 року ( а.с. 31) сторонами суду не подано.

Позивач доводить, що він на користь відповідача надав послуги з перевезення вантажу (жирів) в кількості 20 т 86 м3 вартістю 8 600,00 грн. Товар отримано його одержувачем, про що свідчать оформлена ТТН (а.с. 37).

Для оплати наданих послуг позивачем виставлено рахунок-фактуру № Км-0000021 від 03.02.2014 року (а.с. 42) на суму 8 600,00 грн., борг відповідачем не сплачено, з чого і виник спір.

Відповідач здійснив частковий розрахунок та сплатив позивачу 1 600 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 347 від 04.04.2014 року на суму 300,00 грн. ( а.с. 44);

- № 357 від 16.04.2014 року на суму 1 300,00 грн. ( а.с. 45).

Таким чином залишок заборгованості відповідача перед позивачем становить 7 000,00 грн. ( 8 600,00 - 1 600,00 грн.) за послуги перевезення. Доказів про сплату коштів у більшій сумі відповідач суду не надав.

З матеріалів справи не вбачається існування між сторонами спору з приводу якості наданих послуг перевезення. Оскільки відповідачем проведено частковий платіж за послуги перевезення, то у відповідача в наявності були всі необхідні документи для здійснення повного платежу, зокрема, і щодо виконання позивачем послуги перевезення вантажу.

У відповідності до п. 12 умов перевезення із договору-заявки ТЕГ000000036/33 від 30.01.2014 року ( а.с. 31), відповідач повинен провести розрахунки із позивачем протягом 15 днів за оригіналами документів. Також розділом 4 цього договору передбачено, що сплата вартості послуг позивача проводиться за рахунок коштів замовника перевезення (власника вантажу), що надійшли на рахунок відповідача за умови надання позивачем відповідачу оригіналів документів про перевезення вантажу, зокрема оригіналів Товарно-транспортних накладних.

Позивачем у справу надано докази, що замовник перевезення - ТОВ "Консалтинговий центр "Брокер" повністю оплатив на користь відповідача перевезення, яке є предметом спору і здійснено позивачем на підставі договору-заявки № ТЕГ000000036/33 від 30.01.2014 року ( лист а.с. 50). Так, замовник перевезення сплатив відповідачу 13 700,00 грн. платіжним дорученням № 3921 від 06.03.2014 року (а.с. 52), з яких 8800,00 грн. сплачено на підставі рахунку відповідача № 24 від 03.02.2014 року за перевезення по маршруту Ставчани Дніпропетровськ автомобілем VOLVO ВА4428АК ВА9292ХХ, яке здійснив позивач (а.с.51).

На підставі викладеного, строк виконання зобов'язання по оплаті наданої послуги перевезення вантажу для відповідача вже є таким, що настав, умова оплати (отримання коштів від замовника перевезення) за договором-заявкою від 30.01.2014 року є такою, що настала.

Зобов'язання, у відповідності зі ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України, повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Оскільки відповідач не надав доказів проведення із позивачем повного розрахунку за послугу перевезення вантажу, то до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 7000,00 грн. залишку основного боргу.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 739,18 грн. інфляційних та 91,01 грн. як 3% річних за період березня-липня 2014 року ( з 07.03.2014 року по 31.07.2014 року) а.с. 10.

Суд перевіривши нарахування позивачем інфляційних в сумі 739,18 грн. погоджується із їх розрахунком.

За належним розрахунком 3% річних (а.с. 11) до стягнення належить лише 88,83 грн. цього платежу, оскільки позивач припустився математичних помилок у розрахунках.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 529,07 грн. за період з 07.03.2014 року по 31.07.2014 року на підставі ст. 611 ЦК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність та несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» ставить стягнення пені в залежність від домовленості про це сторін в договорі, а сторонами у договорі-заявці від 30.01.2014 року не визначена відповідальність у виді пені за порушення відповідачем грошового зобов'язання, то суд відмовляє позивачу в позові в частині стягнення 529,07 грн. пені за період з 07.03.2014 року по 31.07.2014 року.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача лише 7 000,00 грн. основного боргу, 739,18 грн. інфляційних та 88,83 грн. як 3% річних.

В решті вимог слід відмовити повністю через безпідставність їх нарахування.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача повністю, як на винну сторону у виникненні спору.

Керуючись статтями 49, ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ТЕГ Центр" (ідентифікаційний код 38469569, м. Черкаси, вул. Благовісна, 2/3 та а/с 168 Черкаси-18001) на користь приватного підприємства "Кіровоградмеблі" (ідентифікаційний номер 32615951, м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграду, 26а) - 7 000,00 грн. основного боргу, 739,18 грн. інфляційних, 88,83 грн. як 3% річних на підставі договору-заявки № ТЕГ00000036/33 від 30.01.2014 року та 1827,00 грн. на відшкодування судових витрат.

3. В решті вимог у задоволенні позову відмовити повністю.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 29 серпня 2014 року

Суддя Н.М. Спаських