Рішення

від 28.08.2014 по справі 925/1201/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2014 року Справа № 925/1201/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Потапенко В.В., при секретарі судового засідання Дегтярь Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Пушанко Г.О. - за довіреністю;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосистеми-ТС"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 5 527 грн. 67 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 5 527 грн. 67 коп. заборгованості за Договором постачання № ФОП09-04/14 від 09.04.2014 року, з яких: 5 000 грн. основної заборгованості, 115,77 грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами, інфляційних 350 грн., 25 грн. штрафу та 36,90 грн. три відсотки річних та відшкодувати 1 000 грн. витрат на правову допомогу.

Представник позивача у судовому засіданні 15.08.2014 року подав заяву від 15.08.2014 року № б/н про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив збільшити позовні вимоги та стягнути з відповідача 5 688 грн. 39 коп. заборгованості за Договором постачання № ФОП09-04/14 від 09.04.2014 року, з яких: 5 000 грн. основної заборгованості, втрати від інфляції 436,54 грн., проценти за користування коштами 51,78 грн., пені 175,07 грн., 25 грн. штрафу.

Представник позивача надіслав заяву від 21.08.2014 року № б/н про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 5 715 грн. 58 коп. заборгованості за Договором постачання № ФОП09-04/14 від 09.04.2014 року, з яких: 5 000 грн. основної заборгованості, інфляційних у розмірі 436,54 грн., 3 % річних у розмірі 57 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 197,04 грн., 25 грн. штрафу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та заяв від 15.08.2014 року № б/н , від 21.08.2014 року № б/н про збільшення розміру позовних вимог, та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, ухвали суду повернулися до суду з відміткою працівника поштового зв'язку на довідці ф. 20 - „за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

В разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд виходить з наступного:

09 квітня 2014 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергосистеми-ТС" (Замовник) було укладено договір постачання № ФОП 09-04/14 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити замовникові товари, зазначені в рахунку-фактурі чи накладних, а замовник - прийняти і оплатити такі товари:

- 1 лічильник електроенергії SL7000, ціна яких становить 5 000,00 грн. без ПДВ, надалі Продукція (пункт 1.1. Договору).

Загальна сума договору становить 5 000,00 грн. (п'ять тисяч грн. 00 коп.) (пункт 2.1. Договору).

Відповідно до пунктів 3.2.-3.3., 3.6. договору в підтвердження факту отримання продукції покупець зобов'язаний поставити підпис на накладній та/чи скріпити її печаткою покупця та передати постачальнику з оригіналом довіреності. Зразок підпису осіб, уповноважених покупцем на підписання накладних та інших документів, а також відбиток печатки, яка буде використовуватися при прийому продукції; датою постачання вважається дата фактичного отримання продукції уповноваженим представником з оформленими видатковими накладними, податковим накладними; постачальник зобов'язується виконувати поставку продукції в терміни від двох до трьох робочих днів з моменту попередньої оплати, або без попередньої оплати при наявності такої домовленості.

Покупець сплачує вартість поставленої продукції шляхом перерахування суми передплати у розмірі 100 % на розрахунковий рахунок постачальника. Підставою для сплати є договір, рахунок-фактура чи накладна (пункт 4.1. Договору).

Постачальником було пред'явлено замовнику рахунок-фактуру на оплату № 3 від 09.04.2014 року на суму 5 000,00 грн.

На підставі якої позивач оплатив відповідачу 5 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 1098 від 09.04.2014 року (призначення платежу: плата за лічильник СЛ 7000, зг. рах. № 3 від 09.04.14 сума 5000,00 грн. без ПДВ) на підтвердження попередньої оплати.

27.06.2014 року позивач направляв на адресу відповідача претензію № 12 від 26 червня 2014 року в якій зазначив, що відповідно до договору ним були перераховані на рахунок відповідача кошти в сумі 5000 грн. за поставку лічильника електричної енергії SL7000. На день претензії - 26.06.2014 року, лічильник не отримано. Тому позивач просить повернути грошові кошти до 10 липня 2014 року на розрахунковий рахунок позивача. Вказану претензію відповідач залишив без задоволення.

Отже, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за непоставлений товар складає 5 000 грн. 00 коп. Вказані обставини підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, вищевказаним Договором, рахунком-фактурою, платіжним дорученням, претензією та відповідачем не оспорюються.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розрахунок заявленої суми інфляційних у розмірі 436 грн. 54 коп. та 57 грн. 00 коп. 3 % річних позивачем зроблено вірно.

Позивач просить стягнути з відповідача 0,5% штрафу на підставі пункту 5.1. договору, згідно з яким у випадку за порушення терміну відпуску продукції більш ніж на 10 днів, та у разі постачання неякісної або не до постачання продукції Покупець має право вимагати від Постачальника сплати штрафу у розмірі 0,5% від вартості непоставленої продукції (недопоставленої) продукції.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Розрахунок заявленої до стягнення суми штрафу в розмірі 25 грн. 00 коп. є правильним.

Позивач просить стягнути з відповідача відсотки за користування чужими коштами на підставі пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В позовній заяві позивач зазначає про те, що відповідач отримав суму попередньої оплати, яка була передбачена умовами договору, однак товар на отримані від позивача кошти не передав. Згідно з частиною 4 статті 232 Господарського кодексу України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. Порушення строків доставки відповідачем згідно договору розпочалося з 12.04.2014 року.

Розрахунок заявленої суми відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 197 грн. 04 коп. позивачем визначено вірно.

Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 5 000 грн. 00 коп. основного боргу, інфляційних 436 грн. 54 коп., 57 грн. 00 коп. 3 % річних, 0,5% штрафу 25 грн. 00 коп. та відсотків за користування чужими грошовими коштами 197 грн. 04 коп.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача 1000 грн. судових витрат на правову допомогу адвоката. У підтвердження понесених судових витрат позивач надав ксерокопії прибуткового касового ордеру №9 від 08.07.2014 року та квитанції до нього, в яких зазначено, що вони видані адвокатом ОСОБА_3 за оформлення позовної заяви до суду.

Згідно статті 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката, інших витрат, пов»язаних з розглядом справи .

Зі змісту прибуткового касового ордеру вбачається, що 1000 грн. були отримані за оформлення позовної заяви, тобто за дії, які мали місце до початку розгляду справи і відповідно не можуть розцінюватися судом як судові витрати позивача.

Також позивач просить стягнути з відповідача 69 грн. 20 коп., сплачених позивачем на виконання вимог ухвали суду за отримання витягу з ЄДРПОУ на відповідача. Суд вважає, що ці витрати позивача пов»язані з розглядом справи і відповідно до приписів статті 44 ГПК України повинні бути стягнуті з відповідача на його користь.

Таким чином, загальна сума судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача, становить 1896 грн. 20 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (18000, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2, в ПАТ КБ „ПриватБанк", МФО 354347, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосистеми-ТС" (18000, м. Черкаси, вул. Гагаріна, 21, кв. 220, р/р 26004051510721 в ЧФ ЗАТ КБ „ПриватБанк" в м. Черкаси, МФО 354347, код ЄДРПОУ 38161564) - 5 000 грн. 00 коп. основного боргу, інфляційних у розмірі 436 грн. 54 коп., 57 грн. 00 коп. 3 % річних, 25 грн. 00 коп. штрафу, 197 грн. 04 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 1 896 грн. 20 коп. судових витрат.

3.У частині стягнення судових витрат за послуги адвоката у розмірі 1000 грн. відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

СУДДЯ В.В. Потапенко