ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/11305/14 20.08.14
За позовом Спільного українсько - естонського підприємства у формі
товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма - Фарм, ЛТД»
до Київського міського центру репродуктивної та перинатальної
медицини
про стягнення 45 155,49 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача Суховерко О.В. - по дов. №22/03-14 від 20.06.2014р.
Від відповідача не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду передані позовні вимоги Спільного українсько - естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма - Фарм, ЛТД» про стягнення з Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 45 155. 49 грн. основного боргу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2014р. порушено провадження у справі №910/11305/14, розгляд справи призначено на 26.06.2014р.
Ухвалою віл 16.06.2014р. суд виправив помилку, що була допущена в даті призначення справи до розгляду, де замість 26.06.2014р. читати 23.06.2014р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2014р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено розгляд справи на 06.08.2014р., у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та ненадання ним письмового відзиву на позов.
24.06.2014р., через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів на вимогу ухвали суду.
25.06.2014р., через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, відповідно до якого Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини зазначає наступне.
Кредиторська заборгованість на суму 45155,49 гри. станом на 19.04.2014 року на балансі Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини відсутня. Видаткова накладна від 12.05.2011 р. № 11001281 на загальну суму 83400,00 грн., на яку посилається позивач, повністю оплачена, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а саме: від 30.06.2011 р. №794 на суму 2903,06 грн.; від 12.07.2011 р. №874 на суму 56200 грн. та від 18.07.2011 р. №909 - 24296,94 грн..
В даному судовому засіданні представником позивача подано пояснення до позовної заяви, відповідно до яких зазначає, що при поданні позову ним було помилково вказано що заборгованість виникла відповідно до накладної № 11001281 від 12.05.2011р. та вказує, що на даний час відповідачем не здійснена оплата поставок відповідно до накладних: від 14.10.2011 № 11004030 на суму 1947,75; від 26.10.2011 №11004246 на суму 4529, 13; від 02.11.2011 №11004367 на суму 2, 35; від 03.11.2011 № 11004402 на суму 2909, 26; від 09.11.2011 №11004535 на суму 1304, 95; від 09.11.2011 №11004536 на суму 1332, 48; від 06.12.2011 №11005034 на суму 7387, 00; від 16.12.2011 №11005236 на суму 17 347, 59; від 16.12.2011 №11005238 на суму 8384,98.
Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився.
В даному судовому засіданні представником позивача подана заява про продовження строку вирішення спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодекс України.
Відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Розглянувши подане клопотання, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає за доцільне подане клопотання задовольнити, строк вирішення спору у даній справі продовжити на п'ятнадцять днів.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.
Оскільки нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, суд визнав за необхідне розгляд даної справи відкласти на 20.08.2014р.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалою суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0421012874508від 08.08.2014р. отримане 11.08.2014р.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 20.08.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
06.05.2011р. між Спільним українсько - естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма - Фарм, ЛТД» (надалі позивач) та Київським містком центром репродуктивної та перинатальної медицини (далі відповідач) було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №3214. .
Відповідно до п 1.1 позивач відповідно до умов даного договору зобов'язується поставити і передати у власність відповідачу, а відповідач прийняти і оплатити препарати лікарські за адресою: м. Київ, вул.. Героїв Сталінграду, 16.
Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору від за своєю природою є договором поставки відповідно до умов якого (ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України) продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 1 425 318,96 грн. на підставі видаткових накладних та довіреностей1 на отримання товару, належним чином засвідчені копії долучені до матеріалів справи.
Відповідно до по п.4.1 договору оплата відповідачем товару за цим договором здійснюється протягом 15 банківських днів з моменту його отримання.
Всупереч умовам договору, відповідач не здійснив оплату отриманого товару в повному обсязі. Відповідачем по договору на рахунок позивача було сплачено 1 389 843,99 грн. та повернуто товару позивачу на суму 319, 48 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем по спірному договору на час пред»явлення позову та розгляду справи становить 45 155,49 грн.
Вказаний Договір згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не навів.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
При розгляді справи судом встановлено, що відповідач має перед позивачем заборгованість в сумі 45 155,49 грн.
З огляду на викладене та відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 49, ст..ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Київського місткого центру репродуктивної та перинатальної медицини (04210, м. Київ, вул.. Героїв Сталінграду, 16, код 02124976) на користь Спільного українсько - естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма - Фарм, ЛТД» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А. , код ЄДРПОУ 21642228 ) 45 155 грн. 49 коп. основного боргу , 1 827 грн. 00 коп. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 27.08.2014р.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2014 |
Оприлюднено | 02.09.2014 |
Номер документу | 40281033 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Трофименко Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні