Рішення

від 14.08.2014 по справі 910/11875/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11875/14 14.08.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АрселорМіттал Пекеджінг Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю " Металпак" про стягнення 236 036,47 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Кушнір Р.О. (дов. б/н від 08.05.2014 року) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14 серпня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АрселорМіттал Пекеджінг Україна" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Металпак" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 236 036,47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2014 року порушено провадження у справі № 910/11875/14, розгляд справи призначено на 17.07.2014 року.

17.06.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 року справу № 910/11875/14 передано для розгляду судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 року суддя Босий В.П. прийняв справу № 910/11875/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 14.08.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року справу № 910/11875/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його поверненням з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/11875/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали суду від 17.07.2014 року.

У судовому засіданні 14.08.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 14.08.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду у справі № 910/11875/14 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04209, м. Київ, вул. Озерна, 3, на яку було відправлено ухвали суду вказана в позові та підтверджується матеріалами справи.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Факт належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання підтверджується підписами уповноважених осіб Товариства з обмеженою відповідальністю " Металпак" на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АрселорМіттал Пекеджінг Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Металпак" (покупець) було укладено договір поставки № L11-02, з наступними змінами та доповненнями (надалі по тексту - Договір), згідно з яким постачальник взяв на себе зобов'язання поставляти покупцю жерсть ЕЖК листову (надалі - товар), у порядку, передбаченому умовами Договору.

Покупець бере на себе зобов'язання приймати та оплачувати товар по номенклатурі та в кількості, вказаних у Специфікаціях, у порядку, передбаченому умовами цього Договору (пункт 1.2. Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору поставка товару здійснюється на умовах EXW - склад постачальника с. Салгани, Білгород-Дністровський район (Інкотермс - 2000). Однак, умови постачання кожної окремої партії можуть бути змінені згідно з домовленістю сторін, та вказані в Специфікаціях, укладених до кожної окремої поставки.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 року у частині замовлення і поставки товару, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 2.2. Договору).

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється постачальником окремими партіями (надалі по тексту - партія товару) протягом дії цього Договору та на підставі належним чином оформлених та надісланих постачальнику замовлень і підписаних сторонами специфікацій, які є невід'ємними частинами цього Договору.

16.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АрселорМіттал Пекеджінг Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю " Металпак" було підписано специфікацію № 5 до Договору (надалі по тексту - Специфікація № 5), якою погодили поставку товару кількістю 78 000,00 кг на загальну суму 923 520,00 грн., з умовою оплати: 100% впродовж 30 днів з дати відвантаження партії товару.

На виконання умов Договору (з урахуванням Специфікації № 5) позивач поставив на користь відповідача товар на загальну суму 751 982,08 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № 399 від 16.03.2012 року на суму 41 440,00 грн.., № 443 від 22.03.2012 року на суму 41 424,21 грн., № 458 від 23.03.2012 року на суму 42 466,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання щодо оплати вартості товару виконав лише частково, внаслідок чого, у відповідача утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "АрселорМіттал Пекеджінг Україна" у розмірі 202 665,84 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 202 665,84 грн. основної заборгованості за Договором, 13 076,11 грн. три проценти річних, 20 294,52 грн. інфляційних втрат, нарахованих на період з 17.04.2012 року по 10.06.2014 року.

Відповідач не скористувався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договір № L11-02 від 03.03.2011 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, що підтверджується наступними видатковими накладними: № 399 від 16.03.2012 року на суму 41 440,00 грн.., № 443 від 22.03.2012 року на суму 41 424,21 грн., № 458 від 23.03.2012 року на суму 42 466,13 грн., які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Пунктом 3 Специфікації № 5 сторони погодили, що оплата товару здійснюється впродовж 30 днів з дати відвантаження партії товару в розмірі 100%.

Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати за поставлений позивачем природний газ згідно Договору, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю " Металпак" виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "АрселорМіттал Пекеджінг Україна" у розмірі 202 665,84 грн., яка станом на день розгляду даної справи є непогашеною.

Доказів протилежного суду не надано.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 202 665,84 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю "АрселорМіттал Пекеджінг Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " Металпак" 202 665,84 грн. заборгованості за договором поставки № L11-02 від 03.03.2011 року підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 13 076,11 грн. три проценти річних, 20 294,52 грн. інфляційних втрат, нарахованих на період з 17.04.2012 року по 10.06.2014 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, а тому у суду є підстави для застосування відповідальності за умовами Договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АрселорМіттал Пекеджінг Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " Металпак" трьох процентів річних на загальну суму 13 076,11 грн., нарахованих за період з 17.04.2012 року по 10.06.2014 року.

Враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АрселорМіттал Пекеджінг Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " Металпак" інфляційних нарахувань за період з 17.04.2012 року по 10.06.2014 року на загальну суму 20 294,52 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АрселорМіттал Пекеджінг Україна" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпак" (04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 3, код ЄДРПОУ 31865476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АрселорМіттал Пекеджінг Україна" (67725, Одеська обл., Білгород- Дністровський район, с.Салагани, вул. Заводська, буд. 3, код ЄДРПОУ 34611849) 202 665 (двісті дві тисячі шістсот шістдесят п'ять) грн. 84 коп. заборгованості, 20 294 (двадцять тисяч двісті дев'яносто чотири) грн. 52 коп. інфляційних нарахувань, 13 076 (тринадцять тисяч сімдесят шість) грн. 11 коп. три проценти річних, 4 720 (чотири тисячі сімсот двадцять) грн. 73 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.08.2014 року

Суддя С.В. Стасюк