Рішення

від 20.08.2014 по справі 910/15979/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15979/14 20.08.14

за позовом: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, м.Київ, ЄДРПОУ 08596920

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоб Буд», м.Київ,

ЄДРПОУ 31360751

про стягнення 2 772,47 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Переходько В.О. - юр-т.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоб Буд», м.Київ про стягнення основного боргу в сумі 2 772,47 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №947-Д/2006/Дн від 01.12.2006р. спостереження за технічними засобами сигналізації в частині здійснення оплати за надані послуги за період з лютого по травень 2014 року в заявлені сумі, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач у судове засідання 20.08.2014р. не з'явився, представника не направив, своїм правом на участь у розгляді справи не скористався, відзиву на позовну заяву не надав.

Проте, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оздоб Буд» було належним чином повідомлене про час та місце розгляду спору, виходячи з наступного:

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Частиною 1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 02099, м.Київ, Дарницький район, вул.Зрошувальна, буд.4, літ.Б, Б.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвалу від 04.08.2014р. про порушення провадження з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду спору.

Направлена судом кореспонденція була вручена 07.08.2014р. відповідачу, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням №0103030390486.

З огляду на неявку відповідача в судове засідання, господарський суд зазначає, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Разом з цим, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відтак, за висновками суду з 07.08.2014р. у Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоб Буд» було достатньо часу для висловлення своєї правової позиції по суті спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання 20.08.2014р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Одночасно, судом враховано, що ухвалою від 04.08.2014р. господарського суду міста Києва явка в засідання суду представників сторін, зокрема відповідача, обов'язковою не визнавалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені заявником докази, господарський суд встановив:

Положеннями ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2006р. між Управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оздоб Буд» (замовник) було укладено договір №947-Д/2006/Дн спостереження за технічними засобами сигналізації, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язався здійснювати в інтересах замовника спостереження пристроєм для подачі сигналів, встановленим на об'єктах останнього, перелік та адреси яких зазначені в дислокації (додаток №1), обслуговувати вказане обладнання, а також здійснювати негайний виїзд групи затримання міліції Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України на об'єкт у випадку надходження на пульт централізованого спостереження сигналу про спрацювання сигналізації для встановлення причин спрацювання.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.901-907 Цивільного кодексу України.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №947-Д/2006/Дн від 01.12.2006р. спостереження за технічними засобами сигналізації як належну підставу у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з надання послуг.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.1 договору №947-Д/2006/Дн від 01.12.2006р. передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати спостереження сигналізації у визначений в угоді період спостереження.

Періодом спостереження сигналізації вважається час з моменту прийому її під спостереження виконавцем до зняття зі спостереження сигналізації замовником у відповідності з Інструкцією з правил користування сигналізацією, затвердженою сторонами (додаток №3).

Додатком №1 до договору №947-Д/2006/Дн від 01.12.2006р. сторони погодили найменування об'єкту, адресу його розташування, вид охорони, а також час, коли надаватимуться послуги охорони.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві зобов'язання за договором №947-Д/2006/Дн від 01.12.2006р. виконано в повному обсязі, на підтвердження чого суду було надано акти прийому-здачі виконаних робіт/ послуг за період з лютого по травень 2014 року: №С3-0001762 від 28.02.2014р. на суму 832,15 грн., №СЗ-0002796 від 31.03.2014р. на суму 918,55 грн., №СЗ-0003851 від 30.04.2014р. на суму 877,75 грн., №СЗ-0004876 від 31.05.2014р. на суму 439,22 грн.

У судовому засіданні 20.08.2014р. судом було оглянуто оригінали зазначених вище актів прийому-здачі виконаних робіт та встановлено, що останні підписані обома сторонами без жодних зауважень та скріплені печатками господарських товариств.

Тобто, загальна вартість послуг, наданих позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Оздоб Буд» за договором №947-Д/2006/Дн від 01.12.2006р. спостереження за технічними засобами сигналізації за спірний період складає 3067,67 грн.

Ухвалою від 04.08.2014р. господарського суду міста Києва відповідача було зобов'язано представити письмові заперечення (у разі наявності) щодо отримання від позивача послуг за договором №947-Д/2006/Дн від 01.12.2006р.

Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю «Оздоб Буд» жодних заперечень з приводу належного виконання Управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві своїх зобов'язань за вказаним договором до матеріалів справи не представлено.

Одночасно, як вказувалось вище, у відповідача з 07.08.2014р. (дата, коли останнім фактично було отримано процесуальний документ суду) було достатньо часу для підготовки своєї правової позиції по суті спору.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.34, 36 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відсутність заперечень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоб Буд», за висновками суду, представлені позивачем документи є належними доказами надання позивачем послуг в межах вказаного договору.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

У додатку №2 до вказаного правочину контрагенти визначили вартість послуг спостереження за технічними засобами сигналізації офісного приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоб Буд», яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Зрошувальна, 4-Б на 2006 рік.

При цьому, у додатку №3 до спірного правочину замовник та виконавець погодили вартість спостереження за технічними засобами сигналізації, а саме визначили, що кількість установок сигналізації на об'єкті замовника становить 10,49 один. (п.1); вартість обслуговування однієї умовної установки сигналізації в рік становить 130 грн., в тому числі ПДВ 21,67 грн. (п.2); вартість однієї години спостереження одного об'єкта за допомогою пульту централізованого спостереження 0,95 грн., в тому числі ПДВ 0,16 грн. (п.3); штраф за кожний виїзд групи затримання в результаті хибного спрацювання сигналізації, яке викликане неправильним користуванням сигналізацією замовника становить 52 грн. (п.4).

Відповідно до п.3 договору №947-Д/2006/Дн від 01.12.2006р. сума укладеної між сторонами угоди встановлюється на підставі розрахунку вартості здійснення спостереження (додаток №2), виходячи з кількості годин спостереження, кількості умовних установок сигналізації, які обслуговуються та вартості утримання групи затримання міліції Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України згідно з розрахунком, наданим підрозділом міліції або за домовленістю сторін.

За висновками суду, в актах прийому-здачі виконаних робіт/послуг за спірний період контрагентами було погоджено вартість послуг за укладеним між сторонами правочином, яка, як зазначалась вище, складає 3 067,67 грн.

У п.3.3 договору №947-Д/2006/Дн від 01.12.2006р. сторонами погоджено, що оплата за даним правочином здійснюється замовником щомісячно до десятого числа місяця, в якому здійснюються заходи спостереження, шляхом перерахування замовником коштів на рахунок виконавця.

Отже, враховуючи визначені замовником та виконавцем в договорі порядок та строки оплати наданих послуг, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази надання послуг та погодження їх вартості сторонами у вказаних вище актах, господарський суд встановив, що строк оплати останніх настав.

Позивач у судовому засіданні 20.08.2014р. пояснив, що на початок січня 2014 року за відповідачем рахувалось позитивне сальдо в сумі 201,75 грн., а відтак враховуючи проведену Товариством з обмеженою відповідальністю «Оздоб Буд», як замовником за договором №947-Д/2006/Дн від 01.12.2006р., останню оплату в січні 2014 року, в сумі 1 000 грн. та вказане позитивне сальдо, вартість неоплачених відповідачем послуг становить 2 772,47 грн.

Ухвалою господарського суду від 04.08.2014р. відповідача було зобов'язано надати належні докази часткової або повної оплати відповідачем послуг, наданих позивачем за договором №947-Д/2006/Дн від 01.12.2006р. спостереження за технічними засобами сигналізації.

Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Оздоб Буд» доказів повного чи часткового виконання зобов'язань по спірному правочину до матеріалів справи представлено не було.

Слід також наголосити, що вказаним учасником судового процесу клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання витребуваних ухвалою від 04.08.2014р. документів заявлено не було.

Наразі, відповідно до п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №947-Д/2006/Дн від 01.12.2006р. спостереження за технічними засобами сигналізації за період з лютого по травень 2014 року виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем не був належними доказами спростований факт порушення взятих на себе за вказаним правочином обов'язків щодо оплати наданих послуг, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоб Буд» про стягнення основного боргу у сумі 2 772,47 грн. є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Судовий збір згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоб Буд», м.Київ про стягнення основного боргу у сумі 2 772,47 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоб Буд» (02099, м.Київ, Дарницький район, вул.Зрошувальна, буд.4, літ.Б, Б, ЄДРПОУ 31360751) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (04050, м.Київ, Шевченківський район, вул.Студентська, буд.9, ЄДРПОУ 08596920) основний борг в сумі 2 772,47 грн., а також судовий збір в розмірі 1 827 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 20.08.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 26.08.2014р.

Суддя М.О.Любченко