Рішення

від 27.08.2014 по справі 916/2790/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2014 р. Справа № 916/2790/14

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛ"

До відповідача : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 46486,29 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Тичинський Д.В., представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Суть спору : Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість у сумі 46486,29 грн., яка складається з 26742,50 грн. основного боргу, 918,77 грн. пені, 8825,03 грн. суми нарахованих 185,2 % річних та 10000 грн. штрафу.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ШАНС ПЛЮС" відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судових засідань належним чином, шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, яка не змінювалась, що вбачається з даних витягу з ЄДР станом на 14.07.2014р. Надіслана на адресу відповідача кореспонденція суду повернулась без вручення, з відміткою поштової організації про закінчення строку зберігання. З огляду на вищевикладене, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив.

22 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛ" (Ліцензіат) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Субліцензіат) було укладено субліцензійний договір № 106/22/03/2012 (далі за текстом - Договір), згідно якого сторонами договору було узгоджено, що Ліцензіат замовляє, а Субліцензіат організовує демонстрування фільмів в кінотеатрах на умовах, визначених договором; для виконання умов договору Ліцензіат передає Субліцензіату тимчасове право на період та в кінотеатрах, визначених у додатку.

07 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛ" (Ліцензіат) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Субліцензіат) було погоджено додаток № 35Ц до субліцензійного договору, та визначено передачу Ліцензіатом Субліцензіату для демонстрування фільму Дивергент, США, 140 хв. дубльований українською мовою на території України у кінотеатрі „Одеса-кіно" ТРК Україна, м. Київ у період з 10.04.2014р. по 30.04.2014р. З урахуванням п. 8.1 додатку №35Ц від 07 квітня 2014 року розподіл валового збору між сторонами відбувався наступним чином: 50% - винагорода Ліцензіата, 50%-Субліцензіату.

11 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛ" (Ліцензіат) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Субліцензіат) було погоджено додаток № 36Ц до субліцензійного договору, та визначено передачу Ліцензіатом Субліцензіату для демонстрування фільму Саботаж, США, 113 хв. дубльований українською мовою на території України у кінотеатрі „Одеса-кіно" ТРК Україна, м. Київ у період з 17.04.2014р. по 30.04.2014р. З урахуванням п. 8.1 додатку №35Ц від 07 квітня 2014 року розподіл валового збору між сторонами відбувався наступним чином: 50% - винагорода Ліцензіата, 50%-Субліцензіату.

У відповідності до положень п. п. 6.1, 6.2 в редакції додаткової угоди від 05.09.2013р. до субліцензійного договору винагорода Ліцензіата (роялті), складає 50% від валового збору відповідного фільму, якщо інший розмір винагороди не погоджено сторонами у відповідному додатку до договору; Субліцензіат зобов'язався щонеділі до середи (включно) сплатити Ліцензіату 50 % валового збору відповідного фільму отриманого (зібраного) у попередній тиждень.

На виконання умов ліцензійного договору та з урахуванням положень додатків № 35Ц, №36Ц Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛ" було передано Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 права публічного показу фільмів, після чого між позивачем та відповідачем було складено та підписано акти наданих послуг № 1160 та № 1161 від 30.04.2014р. (копії а.с. 14,15), якими засвідчено розмір винагороди позивача (роялті) у розмірі 6757,50грн. та 19985 грн.

Як зазначається представником позивача, на момент подання позовної заяви Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не було виплачено позивачу винагороду (роялті) за період демонстрування фільмів, у зв'язку з чим за відповідачем рахується прострочена заборгованість у суму 26742,50 грн.

Відповідно до п. 7.3 ліцензійного договору у випадку прострочення платежу терміном до 10 календарних днів, Субліцензіат сплачує Ліцензіату пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. У разі, якщо вказаний термін перевищує 10 календарних днів, Субліцензіат сплачує Ліцензіату штраф у розмірі 5000 грн.

Згідно п. 5 додаткової угоди від 05.09.2013р. до ліцензійного договору та відповідно до статті 536 та 625 Цивільного кодексу України, сторони погодили та встановили для Субліцензіата розмір процентів за користування чужими грошовими коштами - інший розмір процентів річних, які має сплатити Субліцензіат у випадку прострочення виконання кожного з грошових зобов'язань за договором та додатками до нього, який відповідає 0,5 % у календарний день від простроченої суми коштів.

У зв'язку з порушенням Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 прийнятих на себе договірних зобов'язань, позивачем здійснено розрахунок пені (з 06.05.2014р. по 11.07.2014р.), 182,5% річних (з 06.05.2014р. по 11.07.2014р.) та штрафу (із розрахунку двох прострочень понад 10 календарних днів). Так, відповідно до даних такого розрахунку, за відповідачем рахується 26742,50 грн. основного боргу, 918,77 грн. пені, 8825,03 грн. суми нарахованих 185,2 % річних та 10000 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача 46486,29 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши надані у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень п. 6.2 ліцензійного договору Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зобов'язався щонеділі до середи (включно) сплатити Ліцензіату 50 % валового збору відповідного фільму отриманого (зібраного) у попередній тиждень.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 прийнятих на себе зобов'язань за умовами ліцензійного договору № 106/22/03/2012 від 22 березня 2012 року.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛ" про стягнення винагороди (роялті) в розмірі 26742,50 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.3 ліцензійного договору у випадку прострочення платежу терміном до 10 календарних днів, Субліцензіат сплачує Ліцензіату пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. У разі, якщо вказаний термін перевищує 10 календарних днів, Субліцензіат сплачує Ліцензіату штраф у розмірі 5000 грн.

Згідно п. 5 додаткової угоди від 05.09.2013р. до ліцензійного договору та відповідно до статті 536 та 625 Цивільного кодексу України, сторони погодили та встановили для Субліцензіата розмір процентів за користування чужими грошовими коштами - інший розмір процентів річних, які має сплатити Субліцензіат у випадку прострочення виконання кожного з грошових зобов'язань за договором та додатками до нього, який відповідає 0,5 % у календарний день від простроченої суми коштів.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем пені (з 06.05.2014р. по 11.07.2014р.) в сумі 918,77 грн., 182,5% річних (з 06.05.2014р. по 11.07.2014р.) в сумі 8825,03 грн. та штрафу (із розрахунку двох прострочень понад 10 календарних днів) у розмірі 10000 грн., вважає його вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 26742,50 грн. основного боргу, 918,77 грн. пені, 8825,03 грн. суми нарахованих 185,2 % річних та 10000 грн. штрафу.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 1827грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65069, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛ" (65045, м. Одеса, вул. Жуковського, 33, офіс 205; код 37947538) 46486 (сорок шість тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 29 коп. заборгованості та 1827 (тисяча вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено 29.08.2014 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.