Справа № 815/4466/14
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2014 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стефанова С.О.,
за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Споживчого кооперативу «Кодимський центральний районний кооперативний ринок» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20 лютого 2014 року та постанови № 69/39-П про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.03.2014 року, -
В С Т А Н О В И В:
Споживчий кооператив «Кодимський центральний районний кооперативний ринок» (надалі по тексту - позивач або СК «Кодимський центральний районний кооперативний ринок») звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або Інспекція ДАБК в Одеській області), в якому, просив скасувати протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20 лютого 2014 року та постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 69/39-П про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.03.2014 року, якою СК «Кодимський центральний районний кооперативний ринок» було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 43 848 грн. Позивач вважає вказані протокол та постанову необґрунтованими та такими, що винесені з численними порушенням норм процесуального та матеріального права, а отже підлягаючими скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, письмових заперечень на позов не подав.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.
20 лютого 2014 року головним державним інспектором інспекційного відділу № 2 Інспекційного управління в Одеській області Мазуром В.М. із залученням консультанта із земельних питань виконавчого комітету Кодимської міської ради Гилко В.В. та консультанта по роботі із звернень громадян виконавчого комітету Кодимської міської ради Мінакова Л.В. відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, на підставі звернення виконавчого комітету Кодимської міської ради в Одеській області № 07/02.16 від 09.01.2014 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил СК «Кодимський центральний районний кооперативний ринок», а саме об'єкту будівництва: реконструкція та зміна цільового призначення приміщень м'ясо - сального корпусу на кафе та готель Кодимського центрального кооперативного ринку, за адресою: вул. Єлісеєва, 52, м. Кодима, Одеська область.
За результатами проведеної перевірки посадовою особою відповідача було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил від 20.02.2014 року, в якому, зокрема, зафіксовано наступне: «Перевіркою з виїздом за адресою: вул. Єлісеєва, 52, м. Кодима, Одеська область, встановлено, що на території Кодимського районного кооперативного ринку без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт в інспекції ДАБК, виконані наступні роботи: реконструкція частини приміщень м'ясо-сального корпусу літ « 1» із зміною цільового призначення на кафе та готель, виконано надбудову другого поверху над частиною приміщень м'ясо-сального корпусу літ « 1», збудовано торговельні павільйони літ « 9» та літ « 11», чим порушено п.1 ч. 2 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектну документацію на реконструкцію не надано, при цьому забудовник під час виконання будівельних робіт з будівництва та реконструкції будівель розташованих на території Кодимського центрального кооперативного ринку не забезпечив здійснення авторського та технічного нагляду коли такий нагляд є обов'язковим згідно ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність». Будівельні об'єкти експлуатуються в якості торговельних павільйонів та кафе, не прийняті в експлуатацію відповідно до вимог законодавства, чим порушено п.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». До інспекції листом Кодимської міської ради №143 від 20.02.2012 року надані копії технічного паспорту на цілісний майновий комплекс (власник Кодимський центральний районний кооперативний ринок) за адресою: вул. Леваневського, 33, м. Кодима, виготовлений Кодимським районним бюро технічної інвентаризації станом на 01.04.2010 року, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Кодимський центральний районний кооперативний ринок. Довідку АБ №266140 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Кодимського центрального районного кооперативного ринку. Договір купівлі - продажу від 25.06.2008 р. «Цілісного майнового комплексу «Кодимського центрального районного кооперативного ринку»» за адресою вул. Єлісєєва, 52 в м. Кодима. Витяг з реєстру права власності на нерухоме майно №25756828 від 01.04.2010р. «Цілісного майнового комплексу». Власник Кодимський центральний районний кооперативний ринок, на підставі договору купівлі-продажу ВКМ/479207 від 25.06.2008. Рішення виконавчого комітету Кодимської міської ради про надання дозволу Центральному кооперативному ринку на реконструкцію та заміну цільового призначення м'ясного корпусу на кафе та готель за адресою вул. Єлісєєва. 52, м. Кодима» (а.с. 20-21).
При цьому як вбачається з акту перевірки, перевірка проводилась у присутності уповноваженої особи позивача - в.о. директора Кодимського центрального районного кооперативного ринку - ОСОБА_4, а також у вказаному акті міститься відмітка про те, що вказана особа від отримання акту відмовилася (а.с. 21).
Також головним державним інспектором інспекційного відділу № 2 Інспекційного управління в Одеській області Мазуром В.М. 20.02.2014 року стосовно СК «Кодимський центральний районний кооперативний ринок» складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким виявлено аналогічні, що й у акті перевірки порушення, а саме ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за які передбачена абз. 3 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» (а.с. 9-10).
Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (згідно інформації, що міститься у протоколі від 20.02.2014 року) призначено на 06.03.2014 року о 10:00 годині в приміщенні Інспекції ДАБК в Одеській області. При цьому у вказаному протоколі міститься запис про те, що ОСОБА_5 від підпису та отримання протоколу відмовився (а.с. 9-10).
Крім того, посадовими особами відповідача було видано в.о. директора Кодимського центрального районного кооперативного ринку - ОСОБА_4 припис № 112 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20.02.2014 року, яким зафіксовано порушення позивачем ч. 4 ст. 26, п. 1 ч. 2 ст. 34, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та висунуто вимогу з 20.02.2014 року заборонити експлуатацію об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію відповідно до чинного законодавства та надано строк до 20.04.2014 року для усунення виявлених порушень у сфері містобудівної діяльності (а.с. 59).
В указаному приписі зазначено, що ОСОБА_4 від отримання припису відмовилася (а.с. 59).
06 березня 2014 року заступником начальника Інспекції ДАБК в Одеській області Котляр О.В. за результатом розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.02.2014 року, акту перевірки від 20.02.2014 року, припису № 112 від 20.02.2014 року, фото фіксації винесено постанову № 69/39-П про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою СК «Кодимський центральний районний кооперативний ринок» визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 43 848 грн. (а.с. 14-15).
Не погодившись з винесеними протоколом та постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, позивач звернувся до суду з вимогою про їх скасування.
Вирішуючи спір по суті, суд, керуючись законодавством у сфері містобудівної діяльності, частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходить з того, що оскільки позивачем як спосіб захисту порушеного права обрано оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, Одеський окружний адміністративний суд досліджуючи надані сторонами докази повинен встановити відповідність спірної постанови чинному законодавству.
Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області - територіальний орган Державної архітектурно-будівельної інспекції України утворена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 549 та діє з 08.06.2011 року замість Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, яка діяла у системі Міністерства регіонального розвитку та будівництва.
Свої повноваження Державна архітектурно-будівельна інспекція України здійснює безпосередньо через свої територіальні органи - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області здійснює управління в сфері містобудівної діяльності в межах Одеської області.
Таким чином, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області наділена відповідними повноваженнями щодо здійснення державного-архітектурно будівельного контролю в межах Одеської області.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва регламентована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553.
Як встановлено ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В обґрунтування протиправності спірних постанови та протоколу позивач посилається лише на наявність певних процедурних порушень, допущених посадовими особами відповідача при здійсненні перевірки та прийнятті спірних протоколу та постанови про накладення штрафу.
При цьому у судовому засіданні представник позивача у повному обсязі визнала наявність виявлених за результатом проведення вищезазначеної перевірки порушень з боку СК «Кодимський центральний районний кооперативний ринок» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів, які зафіксовані в акті від 20.02.2014 року.
Щодо правомірності проведення перевірки, суд зазначає наступне.
Згідно з абзацом 6 пункту 7 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
При цьому, згідно з п. 7 Порядку № 553 підставами для проведення позапланової перевірки є зокрема: - подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; - необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; - перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; - перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; - звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; - вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Пунктом 9 зазначеного Порядку, встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Абзац 11 пункту 7 Порядку № 533 передбачено обов'язок посадової особи інспекції під час проведення позапланової перевірки пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення перевірки.
Відповідно до пунктів 16, 18 Порядку № 533, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється контроль, а другий залишається в інспекції. Акт підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснено перевірку.
Як встановлено абзацом 2 пункту 21 Порядку, у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.
Частиною 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 17 Порядку передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно п.19, 21 Порядку, припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
В ході судового розгляду справи підтверджено, до відповідача надійшло звернення виконавчого комітету Кодимської міської ради в Одеській області № 07/02.16 від 09.01.2014 року, що й стало підставою, відповідно до п.7 Порядку № 553, для проведення відповідачем позапланової перевірки. Так, саме на підставі вищезазначених документів та відповідно до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідачем проведено позапланову перевірку 20.02.2014 року, якою виявлено допущення позивачем порушень, відповідальність за які передбачена абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкт містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно п. 4 Порядку підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис.
Відповідно до п. 5-7 Порядку протягом трьох днів після оформлення протокол, інші необхідні матеріали (висновки експертів, дані лабораторних досліджень, фотографії, відомості про попередні порушення тощо) подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій накладати штраф.
Питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб.
Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу), що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку.
У постанові зазначається розмір штрафу.
Постанова повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
За наслідками виявлених у ході перевірки правопорушень, відповідачем правомірно винесена спірна постанова про накладення штрафу.
При цьому, форма постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 №240 «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.07.2012 року за №1116/21428.
Як вбачається із постанови Інспекції ДАБК в Одеській області №69/39-П від 06.03.2014 року, зазначена постанова за змістом та формою відповідає вимогам наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 року №240.
Так, відповідно до вимог зазначеного Наказу, у постанові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної викладається суть правопорушення. Жодних вимог щодо опису у відповідній постанові всіх обставин вчинення правопорушення Наказом не встановлено.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Відповідно до абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 року № 208/94-ВР суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат; на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат; на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
В ході судового розгляду представник позивача повністю визнав факт допущення позивачем правопорушень у сфері містобудівної діяльності.
Посилання представника позивача на наявність певних процедурних порушень, допущених посадовими особами відповідача при складенні та оформленні акту перевірки, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та постанови про накладення штрафу не враховуються судом, оскільки вказані порушення не впливають на сутність порушення, допущеного позивачем.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність спірного рішення.
Таким чином, постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 69/39-П від 06.03.2014 року відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування.
Водночас, відносно вимоги позивача щодо скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.02.2014 року, суд зазначає, що вона також не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
КАС України не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії.
За усталеними в теорії права підходами до класифікації актів нормативно-правовий акт - виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Вищого адміністративного суду України від 15.01.2009 у справі № К-1647/07, від 04.04.2013 у справі № К/9991/78071/12, ухвалах Вищого адміністративного суду України від 27.11.2012 у справі № К/9991/30442/12, від 22.01.2013 у справі № К/9991/39253/12.
Судом встановлено, що за фактом вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у тому числі, складається протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який, відповідно до п.15 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995року, подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.
Згідно з п.22 означеного Порядку за результатами розгляду справи посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності або постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Пунктом 28 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995року визначено, що така постанова може бути оскаржена суб'єктом господарювання до суду.
Водночас, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 2, ст. 104 КАС України судовому захисту в порядку адміністративного судочинства підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Підставою для звернення особи за захистом до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.
А тому дії та рішення суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, які вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив та стан суб'єктивних прав та обов'язків особи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Вищого адміністративного суду України від 13.03.2013 у справі № К/9991/8341/11.
Таким чином, судом встановлено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не є нормативно-правовими актом чи правовим актом індивідуальної дії, оскільки не створює для позивача юридичних прав та обов'язків, а також не містить обов'язкового для нього припису, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду, натомість, таким актом індивідуальної дії є, зокрема, постанова про накладення штрафу.
З огляду на викладене, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи позивача та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову Споживчого кооперативу «Кодимський центральний районний кооперативний ринок» слід відмовити у повному обсязі.
Також суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з позивача решту суми судового збору пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
На підставі викладеного, керуючись статтями ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Споживчого кооперативу «Кодимський центральний районний кооперативний ринок» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20 лютого 2014 року та постанови № 69/39-П про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.03.2014 року - залишити без задоволення.
Стягнути з Споживчого кооперативу «Кодимський центральний районний кооперативний ринок» (код ЄДРПОУ 01561255, адреса: 66000, Одеська область, м. Кодима, вул. Єлісеєва, 52) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1644,00 гривень (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 00 коп.)
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 29 серпня 2014 року.
Суддя С.О. Cтефанов
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2014 |
Оприлюднено | 03.09.2014 |
Номер документу | 40285974 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Стефанов С. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні