Рішення

від 18.08.2014 по справі 914/2603/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2014 р. Справа № 914/2603/14

За позовом: Приватного підприємства «Юніма-2», м. Львів

до відповідача: Турківської комунальної центральної районної лікарні, с. Завадівка

про стягнення 54 806 грн. 29 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Залицайло М.С.

Представники:

від позивача: Копистинський Т.М., представник (довіреність від 01.08.2014 р.);

від відповідача: не з'явився

Приватне підприємство «Юніма-2», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Турківської комунальної центральної районної лікарні, с. Завадівка про стягнення 54 806 грн. 29 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 23.07.2014 р. призначив справу до розгляду на 04.08.2014 р. Ухвалою від 04.08.2014 р. розгляд справи було відкладено на 18.08.2014 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з фізичної охорони об'єкта, згідно умов якого відповідачу було надано відповідні послуги. Відповідач зобов'язувався проводити оплату наданих послуг в розмірах та строки, встановлені таким договором. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги не виконав, на дату звернення до суду заборгованість становить 44 348 грн. 00 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати відповідачу нараховано пеню в сумі 4 261 грн. 05 коп., 3% річних в сумі 820 грн. 13 коп., інфляційні втрати в сумі 5 377 грн. 11 коп. Таким чином, просив стягнути з відповідача на користь позивача боргу у розмірі 54 806 грн. 29 коп. та судові витрати

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 23.07.2014 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

2 липня 2012 р. між Приватним підприємством «Юніма-2» (виконавець) та Турківською комунальною центральною районною лікарнею (замовник) було укладено договір №15/Т.

За цим договором замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) бере на себе зобов'язання щодо охорони об'єкта (об'єктів) замовника, розташованих за адресою: Турківська комунальна центральна районна лікарня, с. Завадівка, вул. Військове містечко, 8А.

Згідно п. 3.1. договору за виконання робіт, надання послуг, визначених у п. 2.2. даного договору, замовник щомісячно, але не пізніше 5 числа наступного (після виконання робіт, надання послуг) місяця перераховує на розрахунковий рахунок виконавця кошти у сумі, що означені актом приймання-передачі робіт.

Відповідно до п. 3.2 договору, на момент укладення договору, означена п. 3.1. договору сума коштів становить 13 748 грн. 00 коп.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу послуги з охорони об'єктів загальною вартістю 44 348 грн. 00 коп., що підтверджується актом приймання-передачі робіт (надання послуг), який підписаний у грудні 2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості послуг не виконав, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 44 348 грн. 00 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 3.3. договору, за порушення строків оплати послуг замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення, від простроченої суми, за кожен день прострочення.

З урахуванням вказаних вимог позивачем нараховано за період з 06.12.2013 р. по 18.07.2014 р. пеню в розмірі 4 261 грн. 05 коп.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, у відповідності з вимогами п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування пені за порушення відповідачем строків оплати вартості послуг припиняється 05.06.2014 р., тобто через шість місяців з дня коли зобов'язання мало бути виконаним. Після проведеного судом перерахунку ((44 348 грн. 00 коп. х 13% / 365 х 130 (з 06.12.2013 р. по 14.04.2014 р.)) + (44 348 грн. 00 коп. х 19% / 365 х 52 (з 15.04.2014 р. по 05.06.2014 р.)) = 3 253 грн. 80 коп.), розмір пені за прострочення оплати вартості послуг повинен становити 3 253 грн. 80 коп.

Згідно 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати в розмірі 5 377 грн. 11 коп., а також 3% річних в розмірі 820 грн. 13 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 44 348 грн. 00 коп. основного боргу, 3 253 грн. 80 коп. пені, 820 грн. 13 коп. 3% річних, 5 377 грн. 11 коп. інфляційних втрат. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Турківської комунальної центральної районної лікарні, с. Завадівка, Військове містечко, 8А, Турківський район, Львівська область (ідентифікаційний код 01997030) на користь Приватного підприємства «Юніма-2», м. Львів, вул. П.Панча, 26/74 (ідентифікаційний код 34461896) 44 348 грн. 00 коп. основного боргу, 3 253 грн. 80 коп. пені, 820 грн. 13 коп. 3% річних, 5 377 грн. 11 коп. інфляційних втрат, 1 793 грн. 38 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 18.08.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 26.08.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.